ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

13 червня 2006 р.

№ 9-17-1/1-05-24

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., розглянувши за участю представників сторін В. Кузьменка (дов. від 20.02.06) та І. Гергеля (керівник), у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурс Ойл” на постанову від 31 січня 2006 року Одеського апеляційного господарського суду у справі № 9-17-1/1-05-24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурс Нафта”  до товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурс Ойл” про витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 9 листопада 2005 року господарського суду Одеської області (судді Н. Бакланова, С. Желєзна, Г. Семенюк)  в позові відмовлено з мотивів безпідставності.

Постановою від 31 січня 2006 року Одеського апеляційного господарського суду рішення скасовано і позов задоволено.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Ресурс Ойл” просить постанову скасувати з підстав неправильного застосування судом статті 43 Господарського процесуального кодексу України та залишити в силі рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Ресурс Нафта” проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що на підставі договору оренди від 21 листопада 2003 року відповідач передав позивачу шість ємностей і той помістив в них мастила на загальну суму 175 662 грн. 48 коп. В період з 1 по 22 грудня 2003 року позивач продав мастил на 96 486 грн. 66 коп.

В подальшому його було позбавлено права користування об’єктом оренди, хоча в ємностях ще залишалося паливно-мастильних матеріалів на суму 79 175 грн. 82  коп., що підтверджується актами інвентаризації від 15 грудня 2003 року та від 16 грудня 2003 року, підписаними представниками сторін, аудиторськими висновками від 6 квітня 2004 року і від 12 грудня 2004 року.

Цей факт також встановлений постановою від 14 грудня 2004 року Одеського апеляційного господарського суду під час розгляду справи № 2/190-04-6373.

Відмовляючи в позові, місцевий господарський суд виходив з того, що зазначена постанова господарського суду не може бути врахована при вирішені даного спору і 12 різних видів мастил, які вимагає повернути позивач, об’єктивно не могли зберігатися в шести ємностях.

Апеляційний господарський суд обґрунтовано спростував ці висновки, оскільки зазначив, що місцевий господарський помилково не застосував до спірних правовідносин правило статті 35 Господарського процесуального кодексу України і визнав, що постанова від 14 грудня 2004 року Одеського апеляційного господарського суду у справі № 2/190-04-6373 має преюдиціальне значення для вирішення спору в даній справі.

Крім того, цей суд встановив, що паливно-мастильні матеріали, знаходились і в іншій, окрім орендованої, тарі.

За таких обставин апеляційний господарський суд правомірно задовольнив позов.

Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарським судом на підставі повного і об’єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Постанову від 31 січня 2006 року Одеського апеляційного господарського суду у справі № 9-17-1/1-05-24 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурс Ойл”  без задоволення.

Головуючий, суддя

М. В. Кузьменко

Суддя

І. М. Васищак

Суддя

В. М. Палій