Справа № 2-786/2010 р.                                                  

    Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я  

  І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

      08 грудня 2010 року. Татарбунарський районний суд Одеської об-ласті у складі:

головуючого - судді                              Тимошенка С.В.  

при секретарі                                     Коренчук О.Е.

за участю адвокатів                          ОСОБА_1

ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Татарбу-нари Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача – Татарбунарська міська рада Одеської області,  

про усунення перешкод у здійсненні прав влас-  

ника та стягнення морального збитку,  

                   В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:  

      ОСОБА_3 пред’явила позов до ОСОБА_4 про  

усунення перешкод у здійсненні прав власника та стягнення морального збитку, посилаючись на наступні обставини. Вона являється власником житлового будинку АДРЕСА_1. Поруч, у будинку АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_4, яка є його власником. Без її згоди відповідач збудувала нове житлове при-міщення, яке прилягає безпосередньо до стіни її житлового будинку ( з північної сторони ) на місці старого сараю. Відповідачем змінено розміри старої прибудови по довжині, ширині та висоті. Зазначене призводить до порушення її прав як власника. У належному їй будинку проживають її батьки які є пенсіонерами та інвалідами 2 та 3 груп. Протягом будівництва не припиняється гуркіт по стіні її будинку, так як нова будівля відповідача зводиться без однієї стіни ( задньої ), тобто північна стіна її будинку стала південною стіною будівлі від-повідача. Її батьки є хворими людьми, а самовільне будівництво, що веде відповідач, негативно впливає на їх здоров’я, призводить до йо- го погіршення, чим заподіяно моральну шкоду, компенсація за яку ск-ладає 1600 грн. Тепер у неї виникла необхідність ремонту даху та встановлення у північній стіні будинку вікон для природного освіт-лення, але у зв’язку з будівництвом відповідача зазначені роботи виконати неможливо. Просила усунути перешкоди у здійсненні її прав власника житлового будинку АДРЕСА_1 шляхом зобов’язання відповідача припинити самовільне будівництво житлової будівлі АДРЕСА_2 та розібрати будівлю за власні кошти, а також стягнути з нього моральну шкоду у зазначеному розмірі.

У судовому засіданні позивач та її представники підтримали по-зовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнала, вважаючи їх необгрунтова-ними та такими, що не підлягають задоволенню, пояснивши, що є вла-сником господарської споруди, яка примикає також до господарської споруди позивача, а не до житлового будинку. Вона вирішила провести реконструкцію згаданої господарської будівлі та замінити на ній бу-дівельні матеріали на нові, але їй було заборонено проведення робіт без наявності проектно-кошторисної документації. Після винесення припису реконструкція господарчої споруди призупинена.  

Представник третьої особи без самостійних вимог стосовно предмета спору на стороні позивача – Татарбунарська міська рада – підтримала позовні вимоги, вважаючи, що самовільне будівництво будівлі відповідачем обмежує права позивача як власника.

Заслухавши пояснення та доводи сторін, їх представників, роз’яснення спеціалістів, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно інформаційної довідки ( а.с.24 ) ОСОБА_3 – позивач у справі – є власником будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу.

У відповідності до копій: договору купівлі-продажу житлового  будинку від 11 травня 2007 року, витягу про реєстрацію права власно-сті на нерухоме майно, технічного паспорту на домоволодіння АДРЕСА_2 ( а.с.25,26,27-28 ), ОСОБА_4 є власником зазначеного нерухомого майна.

З копії акту перевірки об'єкту без № від 14.07.2010 р.( а.с.6 ) видно, що було виявлено факт самовільного будівництва господарської будівлі та гаражу АДРЕСА_2 з боку ОСОБА_4

На підставі виявленого посадовою особою позивачу видано припис про припинення будівництва та надання правовстановлюючих документів на землю та проектної документації на будівництво і складено прото-кол про адміністративне правопорушення за ст.97 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( а.с.9,7 ).

Як видно з постанови начальника інспекції державного архітек-турно-будівельного контролю в Одеській області Цірулика В.А. № 2245 від 20 липня 2010 року за самовільне будівництво господарської буді-влі та гаражу на присадибній ділянці АДРЕСА_2, чим порушено вимоги ст.29 Закону України "Про планування та забудову територій", ОСОБА_4 притягнуто до відпо-відальності, що передбачено ст.97 Кодексу України про адміністратив-ні правопорушення, та накладено стягнення у виді штрафу розміром 170 грн. ( а.с.8 ).

Постановою Татарбунарського районного суду Одеської області від 06 вересня 2010 року, що набрала законної сили ( а.с.147-148 ), ОСОБА_4 відмовлено в задоволенні позову до інспекції ДАБК про скасування постанови від 20 липня 2010 року про притягнення її до адміністративної відповідальності.

Таким чином,  судом з достовірністю встановлено, що  відповідач  проводить виконання будівельних робіт без дозволу на будівництво го-сподарської будівлі та гаража АДРЕСА_2, тобто має місце самовільне будівництва,  оскільки дозволу на будів-ництво зазначених будівель відповідач не одержувала, земельна ділян-ка не була відведена для зазначеної мети, належного дозволу на поча-ток будівництва вона не отримувала, належно затверджений проект на будівництво відсутній.

Як вбачається з плану реконструкції житлового будинку, госпо-дарчої будови та будівництва гаража ( а.с.62,63,63-а ), самовільно побудовані господарча будова та гараж ( а.с.62,63,63-а ) безпосере-дньо прилягають до будинку позивача, зазначені об’єкти   зводяться без однієї стіни ( задньої ), тобто північна стіна будинку позивача стала південною стіною будівлі відповідача.     

З аналізу роз’яснень спеціалістів ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відповідно до своєї спеціальної галузі знань кожно-го стосовно обставин даної справи випливає, що а) сторони у справі є суміжними землекористувачами, а тому зведення ОСОБА_4 господ-дарчої будівлі, яка прилягає до стіни будинку позивача, є обмеженням прав власника, зачіпає права і законні інтереси позивача, обмежує доступ до задньої стіни будинку; б) при зведенні відповідачем гос-подарчої будівлі без проекту міг бути порушений фундамент будинку позивача, між суміжними будівлями повинна бути відстань не менше 1 м для обслуговування стін. Але при самовільному будівництві відповіда-чем цю вимогу ДБН не витримано, господарську будівлю збудовано п ри-лягаючою безпосередньо до стіни житлового будинку ОСОБА_3 ( з північної сторони ). Порушено права позивача як власника - він не в змозі обслуговувати задню стіну будинку; в) в результаті самовільно-го будівництва відповідачем господарської будівлі, що прилягає до будинку позивача, може зрости пожежна небезпека, оскільки в резуль-таті пожару у відповідача може постраждати житло позивача.

Приведені докази безспірно підтверджують факт порушення прав та законних інтересів позивача, як власника, в результаті самовільного будівництва відповідачем господарської будівлі, що безпосередньо прилягає до нерухомого майна позивача.  

Відповідно до ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ ( майно ), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

      Згідно ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 2 ст.386 ЦК України встановлено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності ін-шою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.  

Згідно ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряд-ження своїм майном.  

В судовому засіданні з достовірністю встановлено, що н езаконни-ми діями відповідача, що виявилось у самовільному будівництві  гос-подарської будівлі та гаража АДРЕСА_2,  по-рушено права та законні інтереси позивача щодо житлового будинку АДРЕСА_1, які підлягають судовому захисту.

За таких обставин, суд вважає можливим захистити права власника – позивача у справі - та усунути перешкоди у здійсненні ним прав власника нерухомого майна АДРЕСА_1, шляхом припинення самовільного будівництво господарсь-кої будівлі АДРЕСА_2 та розібрати будівлю за власні кошти.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявністю її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.        

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень…

Проте позивачем не надано суду доказів про те, що в результаті неправомірних дій відповідача їй заподіяно моральної шкоди, а судом їх не добуто. Судом встановлено, що у зазначеному будинку позивача АДРЕСА_1 проживають її батьки, а сама ОСОБА_3 мешкає за іншою адресою.  

Тому позовні вимоги позивача в частині стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст.317,386,391 ЦК України, ст.29 Закону України «Про планування та забудову територій», ст.ст.58-60,208,209,213-215 ЦПК України, суд

  В  И  Р  І  Ш  И  В:  

      Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про  

усунення перешкод у здійсненні прав власника та стягнення морального збитку задовольнити частково.

Усунути перешкоди у здійсненні прав власника ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1 шляхом зобов’язання ОСОБА_4 припинити самовільне будівництво господарської буді-влі АДРЕСА_2 Одеської області та розібрати будівлю за власні кошти.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-те-хнічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення морального збитку залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

       Суддя                                             Тимошенко