Справа  №2-2385/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         01 грудня 2010 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:                                           головуючого - судді  Хоролець В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Багачка Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ПП «Миргородське підприємство технічної інвентаризації та експертиз «Інвентаризатор» про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним та визнання права власності на домоволодіння, -  

в с т а н о в и в:

З позову ОСОБА_1 вбачається, що 07.12.2001 року між нею та ОСОБА_2 на Миргородській товарній біржі було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку №НМ-0442, згідно умов якого позивач по справі ОСОБА_1 купила у ОСОБА_2 житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 за 2000 грн. На даний час вартість житлового будинку з надвірними будівлями складає 13971 грн.    

Позивач вказує, що даний договір не посвідчено нотаріально, оскільки відповідач по справі на той час відмовилась від його посвідчення нотаріально, а законодавство, як їм пояснили на біржі, дозволяє укласти дану угоду без нотаріального посвідчення.  

Зазначає, що сторони повністю виконали умови укладеного договору купівлі-продажу №НМ-0442 від 07.12.2001 року, оскільки позивач ОСОБА_1 оплатила продавцю ОСОБА_2 обумовлену суму 2000 грн., а остання звільнила для проживання домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1  

Починаючи з 01.01.2002 року по 23.04.2010 року, як вказує ОСОБА_1, вона проживала у вищевказаному домоволодінні, вільно і відкрито користувалась нерухомим майном. Однак, в 2010 році при зверненні до ПП «Миргородське підприємство технічної інвентаризації та експертиз «Інвентаризатор» з заявою про видачу витягу з реєстру про право власності на вказаний житловий будинок їй стало відомо, що договір купівлі-продажу житлового будинку не відповідає вимогам законодавства, і їй було відмовлено у витягу та подальшій реєстрації прав власності на нерухоме майно – житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1, про що ПП  «Миргородське підприємство технічної інвентаризації та експертиз «Інвентаризатор» надана відповідна відмова.          

Посилаючись на те, що сторони виконали вищезазначений договір в повному обсязі, вона сплатила продавцю ОСОБА_2 обумовлену суму коштів 2000 грн., яка звільнила вказане домоволодіння, а позивач по справі ОСОБА_1 прийняла жилий будинок у свою власність, а в даний час посвідчити договір нотаріально неможливо, оскільки ОСОБА_2 не бажає і не може за станом здоров’я з’явитися в нотаріальну контору для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, при цьому, реєстрація прав власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 не проводилась, а ПП «Миргородське підприємство технічної інвентаризації та експертиз «Інвентаризатор» відмовило у реєстрації права власності на це майно на ім’я ОСОБА_1, позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила і просив суд визнати дійсним договір купівлі-продажу № НМ-0442 від 07.12.2001 року, укладений між нею та ОСОБА_2, оформлений Українською універсальною біржею м. Миргород та визнати за нею право власності на все АДРЕСА_1 яке складається з житлового будинку літ.А-1, сараю – літ.Б, сараю – літ.В., погрібу вхідного – літ.Г та колодязя Ѕ частина–літ.N1.  

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник за довіреністю ОСОБА_3 не з’явились, подали заяву про підтримання позовних вимог та про розгляд справи у їх відсутність, при цьому ОСОБА_1 не може з’явитись до суду за станом здоров’я (а.с.34).  

Відповідач по справі ОСОБА_2 в судове засідання не з’явились, від неї надійшла телеграма, прийнята Устивицьким відділенням зв’язку про те, що вона не може з’явитися до суду і просить справу розглядати у її відсутність (а.с.33).  

Представник третьої особи ПП «Миргородське підприємство технічної інвентаризації та експертиз «Інвентаризатор» в судове засідання не з’явився, від цієї особи надійшло клопотання про розгляд справи у  відсутність їх представника, з позовом згідні (а.с.31).  

Суд вирішив за можливе розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів, з урахуванням норм ст.197 ЦПК України.  

Суд, вивчивши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ПП «Миргородське підприємство технічної інвентаризації та експертиз «Інвентаризатор» про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним та визнання права власності на нього підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.  

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.  

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.  

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

За нормами ст.15 ЦПК України суд розглядає в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, інтересів, що виникають, зокрема, із цивільних правовідносин в порядку позовного провадження.

Судом встановлено, що 07.12.2001 року між ОСОБА_1 (покупець) та ОСОБА_2 (продавець) на Українській універсальній біржі в м. Миргород Полтавської області було укладено письмовий договір купівлі-продажу № НМ-0442, предметом якого є житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8-9).

Зокрема, за цим договором купівлі-продажу від 07.12.2001 року продавець продав, а покупець купив житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 за 2000 грн. Цей договір містить істотні умови, зокрема, встановлює порядок розрахунків за придбаний об’єкт нерухомості, умови передачі об’єкта, права і обов’язки сторін цього договору, відповідальність сторін та умови зміни договору та його розірвання.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони по справі умови договору купівлі-продажу № НМ-0442 від 07.12.2001 року виконали повністю, ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_2 житловий будинок №53 з надвірними будівлями, який розташований по АДРЕСА_1 балансовою вартістю 9652 грн. за договірною ціною 2000 грн., ОСОБА_1 повністю оплатила ОСОБА_2 його вартість, прийняла житловий будинок з надвірними будівлями у власність і володіє ним, при цьому ОСОБА_2 звільнила будинок і передав його у власність ОСОБА_1 (а.с.8-9,14-15).

З технічного паспорту на АДРЕСА_1 вбачається, що це домоволодіння складається з житлового будинку – літ.А-1, сараю – літ.Б, сараю – літ.В, погріба вхідного – літ.Г та колодязя Ѕ частина  - літ. N1 (а.с.10-13).

З довідки виконавчого комітету Устивицької сільської ради Великобагачанського району №273 від 06.08.2010 року вбачається, що з 01.01.2002 року по 23.04.2010 року в житловому АДРЕСА_1 постійно проживала ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с.15).

05.10.2010 року прийнято рішення реєстратора ПП «Миргородське підприємство технічної інвентаризації та експертиз «Інвентаризатор» про відмову ОСОБА_1 у наданні витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно та реєстрації домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1, оскільки договір купівлі-продажу житлового будинку не посвідчений нотаріально (а.с.16).              

Згідно ст. 227 ЦК України (в редакції 1963 року), що діяв на момент укладення договору,  договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений.  

Сторони по справі, як вбачається з договору купівлі-продажу №НМ-0442 від 07.12.2001 року цього не зробили, але умови договору сторонами виконані повністю.  

На підставі ч. 2 ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року) суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати її  дійсною.  

Договір купівлі-продажу №НМ-0442 від 07.12.2001 року нотаріально посвідчений не був, відповідач за віком та станом здоров’я не може з’явитися в нотаріальну контору для посвідчення цього договору, а державним реєстратором нерухомості ПП «Миргородське підприємство технічної інвентаризації та експертиз «Інвентаризатор» було відмовлено ОСОБА_1 у проведенні реєстрації прав власності на АДРЕСА_1 Полтавської області, про що мається письмова відмова державного реєстратора (а.с.16).  

Згідно ч.2 ст. 220 ЦК України (в редакції 2003 року), якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Виходячи з аналізу істотних умов договору купівлі-продажу №НМ-0442 від 07.12.2001 року  та сукупності письмових доказів, що подані позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог, з урахуванням меж позовних вимог суд приходить до висновку, що сторони договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями від 07.12.2001 року №НМ-0442 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 домовилися щодо усіх істотних умов договору та виконали його умови в повному обсязі, але одна із сторін договору ОСОБА_2 за станом здоров’я не може з’явитись до нотаріуса для нотаріального посвідчення договору, що не дає можливості посвідчити даний договір нотаріально, проаналізувавши встановлені обставини справи в своїй сукупності суд вважає, що є підстави для визнання дійсним договору купівлі-продажу №НМ-0442 від 07.12.2001 року в АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2  

Згідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.  

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Стаття 16 цього Кодексу визначає визнання права як спосіб захисту цивільних прав та інтересів.

Норми ст.317 ЦК України визначають зміст права власності, згідно якого власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.  

Відповідно до норм ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.  

Отже, виходячи з вищевикладеного та сукупності доказів, що досліджені в судовому засіданні суд вважає, що є підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на все домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1.  

         На підставі вищевикладеного та керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст. 47, 227 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.ст.15,16,ч.2 ст.220,317,319,325,328 ЦК України (в редакції 2003 року), п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції 2003 року), ст.ст. 3,10,11,15,58,60,197,212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

   1. Визнати дійсним договір купівлі - продажу № НМ-0442 від 07.12.2001 року житлового АДРЕСА_1 який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оформленого на Українській універсальній біржі в м. Миргород Полтавської області.

2. Визнати за ОСОБА_1 право власності на все АДРЕСА_1 яке складається з житлового будинку літ.А-1, сараю – літ.Б, сараю – літ.В., погрібу вхідного – літ.Г та колодязя Ѕ частина – літ.N1.  

           Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя