Справа № 1-84/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 09 грудня 2010 року  Великобагачанський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого  судді        Хоролець В.В.                                                                        при секретарі                   Костенко Л.О.  

з участю прокурора        Дубинки М.О.

потерпілої                        ОСОБА_1                      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області кримінальну справу по обвинуваченню

           ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  

уродженця м. Київ, зареєстрованого на проживання в АДРЕСА_1 проживаючого без реєстрації в АДРЕСА_2 українця,  

громадянина України, з незакінченою професійно-технічною  

освітою, навчається в Миргородському ПТУ-44, не одруженого,  

раніше судимого 12.05.2010 року Великобагачанським районним  

судом Полтавської області за ч.1 ст.122 КК України до 2 років  

обмеження волі, згідно ст.75 КК України звільнений від відбування  

покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік    

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.185 КК України, -  

 в с т а н о в и в:

        08 червня 2010 року близько першої години в селі Кротівщина Великобагачанського району Полтавської області підсудний ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння в житловому будинку, де проживає ОСОБА_1, після спільного розпиття  спиртного побачив на столі мобільний телефон «Нокія-1110 і», який належить останній. З метою відкритого викрадення чужого майна, ОСОБА_2 взяв зі столу даний мобільний телефон і запропонував ОСОБА_1 продати йому цей телефон. Коли ОСОБА_1 відмовила у цьому, ОСОБА_2 повідомив їй, що не віддасть мобільний телефон. ОСОБА_1 просила повернути їй мобільний телефон і намагалася забрати його з рук ОСОБА_2, однак останній, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілої ОСОБА_1, правою рукою штовхнув останню в область грудей від себе, від чого ОСОБА_1 упала на ліжко. Після цього ОСОБА_3 дістав з мобільного телефону сім-карту оператора мобільного зв’язку ЮМС та віддав її ОСОБА_1, а мобільний телефон  «Нокія-1110 і» вартістю 108 грн. поклав собі у кишеню куртки, після чого пішов з будинку, спричинивши таким чином потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду на вказану суму.  

В цю ж ніч, 08 червня 2010 року близько третьої години в селі Кротівщина Великобагачанського району Полтавської області підсудний ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння знову прийшов до житлового будинку, де проживає ОСОБА_1 і почав стукати у вікно спальної кімнати, щоб його впустили в будинок. Коли йому двері ОСОБА_1 не відчинила, він розбив віконне скло в приміщенні веранди, через вікно відкрив крючок, на який були закриті двері і зайшов у приміщення веранди, продовжуючи стукати у двері сіней будинку з метою, щоб його впустили в будинок. Перебуваючи в приміщенні веранди будинку, після того, як співмешканець ОСОБА_1 ОСОБА_4 відмовився впускати в будинок ОСОБА_2 і попередив, що викличе працівників міліції, ОСОБА_2 побачив велосипед дорожнього типу «Україна», що належав ОСОБА_1 і в нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна-велосипеда. ОСОБА_2, шляхом вільного доступу, перебуваючи у веранді будинку повторно таємно викрав велосипед дорожнього типу «Україна» вартістю 220 грн., який належить ОСОБА_1, спричинивши потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду на вказану суму. Викраденим велосипедом ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд.  

      В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.185 КК України при зазначених вище обставинах визнав повністю і суду пояснив, що 07.06.2010 року в с. Кротівщина він зустрів свого знайомого ОСОБА_5, з яким розпивали спиртні напої. Потім взяли пива і вирішили поїхати в гості до ОСОБА_1, де разом з нею та її співмешканцем ОСОБА_4 розпивали пиво. Потім він побачив на столі мобільний телефон Нокія, який належав ОСОБА_1, взяв його в руки і сказав останній, щоб вона йому продала цей телефон, та що ОСОБА_1 відповіла, що телефон не продається. ОСОБА_1 просила повернути їй телефон, але він витяг з нього сім-карту та віддав її ОСОБА_1 Коли він забрав мобільний телефон, ОСОБА_1 намагалася забрати його у нього з рук, але він штовхнув її від себе правою рукою в область грудей, від чого та упала на ліжко, а він з телефоном пішов з будинку. Пізніше, приблизно через годину він знову повернувся до будинку, де проживає ОСОБА_1 і почав стукати у вікно, щоб йому відчинили двері. Коли дверей ніхто не відчинив, він витяг скло у веранді, відкрив защіпку і зайшов у приміщення веранди будинку і почав стукати у двері сіней будинку, щоб його впустили в будинок. Потім почув голос співмешканця ОСОБА_1 ОСОБА_4, який йому сказав, що дверей не відкриватиме і щоб він йшов додому, бо той викличе працівників міліції. Він перестав стукати у двері і перебуваючи у веранді, коли хотів іти додому побачив велосипед, який вирішив викрасти.  Він вивів велосипед з веранди будинку і поїхав на ньому до ставка, де заховав у кущах. Пояснив, що вдень 08.06.2010 року він прийшов до ОСОБА_1 і повернув їй мобільний телефон та велосипед. В скоєному розкаюється.

 Крім повного визнання вини підсудним ОСОБА_2, його вина у вчиненні інкримінованих злочинів підтверджується такими доказами, дослідженими в судовому засіданні:

•   показаннями потерпілої ОСОБА_1 про те, що вона в червні 2010 року проживала в АДРЕСА_2 разом з співмешканцем ОСОБА_4 07.06.2010 року у нічний час вона з ОСОБА_4 була вдома, коли до них прийшли ОСОБА_2 та ОСОБА_5, які принесли з собою пиво. В будинку в іншій кімнаті також знаходилась її мати ОСОБА_6 Вони розпивали пиво, а її мобільний телефон Нокія 1110 і лежав на столі. Після розпиття пива ОСОБА_2 взяв зі столу її мобільний телефон і став говорити, щоб вона продала йому цей телефон, але вона відмовилась його продавати і сказала, щоб він повернув їй мобільний телефон, але ОСОБА_2 продовжував тримати в руці телефон. Вона намагалася забрати свій мобільний телефон у ОСОБА_2, але він їй його не віддавав і відштовхнув її від себе в область грудей, від чого вона впала на ліжко. Потім ОСОБА_2 витяг з телефону сім-карту і віддав цю картку їй, а мобільний телефон поклав собі до кишені, після чого він з ОСОБА_5 пішли з будинку. Пізніше, коли вона зі співмешканцем лягла спати то почула, що у вікно хтось стукав, але вони дверей і вікон не відчиняли. Потім по голосу почула, що це ОСОБА_2, оскільки він почав стукати в двері сіней, просивши, щоб йому відкрили двері і впустили в будинок. Також чула звук битого скла. ОСОБА_4 сказав, щоб ОСОБА_2 йшов додому, а то він викличе працівників міліції. Після цього стук у двері припинився. Коли ОСОБА_4 вийшов у веранду будинку то повідомив їй, що зник велосипед «Україна», яким вона користувалася для поїздок. Зранку вона повідомила працівникам міліції про дії ОСОБА_2 08.06.2010 року в обідній час останній повернув їй мобільний телефон та викрадений велосипед «Україна». Пояснила, що вона претензій до підсудного ОСОБА_2 не має, не наполягає на його суворому покаранні;    

•   показаннями свідка ОСОБА_5 про те, що він 07.06.2010 року у вечірній час в с. Кротівщина розпивав спиртне разом з ОСОБА_2 Вночі, вже 08.06.2010 року вони вирішили приїхати до ОСОБА_1 додому, яка проживає разом з ОСОБА_4, при цьому взяли з собою пиво. Після розпиття в будинку спиртного, ОСОБА_2 на столі взяв мобільний телефон Нокія і став говорити, щоб ОСОБА_1 продала йому цей телефон, але остання відмовилась це зробити і просила віддати їй телефон. ОСОБА_2 відмовився це зробити і тримав його в руці. ОСОБА_1 намагалася його забрати з рук ОСОБА_2, але останній на це не зреагував, відштовхнув її від себе правою рукою в область грудей, від чого та упала на ліжко. ОСОБА_2 витяг з телефону сім-карту і віддав її ОСОБА_1, а мобільний телефон поклав собі до кишені куртки. Після цього вони пішли з будинку ОСОБА_1 Приблизно через одну годину ОСОБА_2 попросив його знову привезти його до будинку ОСОБА_1, він висадив його і той пішов в напрямку будинку останньої. Більше він ОСОБА_2 в цю ніч не бачив;    

•   показаннями свідка ОСОБА_4 про те, що в червні 2010 року він проживав в с. Кротівщина разом з ОСОБА_1 Вночі 08.06.2010 року до них додому приїхали ОСОБА_2 та ОСОБА_5, які були в стані сп’яніння і запропонували їм випити пива. Після розпиття в будинку пива, ОСОБА_2 побачив на столі мобільний телефон Нокія-1110 і, який належить ОСОБА_1, взяв його в руки  і сказав ОСОБА_1, щоб вона йому його продала. Остання відмовилася це зробити і просила повернути телефон їй. Вона намагалася забрати з рук ОСОБА_2 телефон, однак він їй його не віддавав і відштовхнув її від себе в область грудей, від чого та впала на ліжко. Після цього ОСОБА_2 витяг з телефону сім-картку і віддав її ОСОБА_1, а телефон поклав собі в кишеню куртки і пішов разом з ОСОБА_5 з їх будинку. Близько 3 години ночі він почув, що хтось стукає у вікно і просить відкрити двері, щоб зайти в будинок. По голосу він впізнав ОСОБА_2 Після цього ОСОБА_2 почав стукати з веранди будинку у двері сіней і просив, щоб його впустили в будинок. Він відмовився це зробити і порадив ОСОБА_2 піти, оскільки він викличе працівників міліції. Після цього стук у двері припинився і ОСОБА_2 кудись пішов. Через деякий час він вийшов у веранду будинку і побачив, що відсутній велосипед «Україна», який належить ОСОБА_1;

•   аналогічними показаннями свідка ОСОБА_6, яка 08.06.2010 року перебувала в житловому будинку і бачила, як ОСОБА_2 забрав у ОСОБА_1 мобільний телефон і коли та намагалася його забрати, відштовхнув її від себе у груди, від чого та впала на ліжко;

•   показаннями свідка ОСОБА_7 про те, що їй як сільську голові Кротівщинської сільської ради Великобагачанського району зі слів ОСОБА_1 стало відомо, що 08.06.2010 року вночі до неї додому приходив ОСОБА_2 і забрав мобільний телефон, а пізніше він проходив знову і коли перебував у веранді будинку, то викрав велосипед «Україна». Вона порадила ОСОБА_1 звернутися до міліції з відповідною заявою;    

•   показаннями свідка ОСОБА_8, яка пояснила про те, що 08.06.2010 року близько 05 год. додому прийшов її син ОСОБА_2 і ліг відпочивати. В цей же день від  працівників міліції їй стало відомо, що ОСОБА_2 в нічний час знаходився вдома у ОСОБА_1, де заволодів її мобільним телефоном та велосипедом;  

-  письмовою заявою потерпілої ОСОБА_1 від 08.06.2010 року про те, що ОСОБА_2 08.06.2010 року відкрито заволодів її мобільним телефоном Нокія (а.с.3);

-  протоколом огляду місця пригоди від 08.06.2010 року, в якому зафіксовано місце в житловому будинку, де проживає ОСОБА_1 в АДРЕСА_2, де вночі 08.06.2010 року ОСОБА_2 відкрито заволодів її мобільним телефоном Нокія, а також місце у веранді будинку, де знаходився викрадений велосипед «Україна» (а.с.5-6);

- протоколом огляду мобільного телефону «Нокія-1110 і» від 08.06.2010 року з фототаблицею до нього, де зафіксовано загальний вигляд мобільного телефону, яким відкрито заволодів ОСОБА_2 вночі 08.06.2010 року (а.с.7-10);

- письмовою заявою потерпілої ОСОБА_1 від 08.06.2010 року про те, що вночі 08.06.2010 року з її домогосподарства було вчинено крадіжку велосипеда (а.с.19);

- постановою від 08.07.2010 року про визнання по справі речовими доказами – велосипеда дорожнього типу «Україна» та мобільного телефону «Нокія-1110 і», які належать ОСОБА_1 (а.с.33);

- зберігальною розпискою потерпілої ОСОБА_1 про те, що вона отримала на зберігання належні їй велосипед «Україна» та мобільний телефон «Нокія-1110 і» (а.с.34);

   - даними протоколу відтворення обстановки і обставин події злочину з участю обвинуваченого ОСОБА_2 від 14.07.2010 року з план-схемою та фототаблицею до нього,з якого вбачається, що в присутності понятих ОСОБА_2 на місці та в деталях розповів та показав місце, де розташований житловий будинок ОСОБА_1, куди він приїхав вночі 08.06.2010 року, вказував на вікно, в яке він стукав, щоб йому впустили в будинок, вказав на місце в залій кімнаті будинку, де він разом з ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розпивали пиво, указав на місце на столі, де він взяв мобільний телефон Нокія, який належить ОСОБА_1, вказав, як він штовхнув потерпілу ОСОБА_1 в область грудей, коли та намагалася забрати у нього мобільний телефон і місце на ліжку, куди вона впала від його поштовху у область грудей; також ОСОБА_2 вказав та вікно та двері веранди, куди він зайшов, щоб постукати (як повернувся через годину до будинку ОСОБА_1.), а також вказував на місце у веранді, де він побачив велосипед «Україна», який вирішив викрасти і викрав тоді, як йшов додому (а.с.67-80);

- висновком судово-товарознавчої експертизи №В-3247/2 від 02.07.2010 року про те, що вартість мобільного телефону «Нокія 1110 і» з урахуванням відсотку зносу на день вчинення злочину становить 108 грн.; вартість велосипеду дорожнього типу «Україна» з урахуванням відсотку зносу становить 220 грн. (а.с.83).    

Суд, дослідивши та проаналізувавши докази по даній справі приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_2 належить кваліфікувати за ч.2 ст.186 КК України, так як він своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого (по епізоду заволодіння мобільним телефоном «Нокія-1110 і» ОСОБА_1.) вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України.  

      А умисні дії підсудного ОСОБА_2, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно (по епізоду викрадення велосипеда «Україна» ОСОБА_1.) суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України.  

При обранні виду і міри покарання суд враховує тяжкість вчинених злочинів, те, що згідно ст. 12 КК України злочин, передбачений ч.2 ст. 186 КК України є тяжким, а злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, обстановку та обставини, при яких було вчинено злочини, вартість викрадених речей та їх значення для потерпілої, те, що підсудний ОСОБА_2 має молодий вік, раніше судимий і дані умисні злочини вчинив в період іспитового строку за вироком Великобагачанського районного суду від 12.05.2010 року, особу підсудного, який по місцю навчання, за колишнім місцем роботи та місцем проживання характеризується позитивно, притягувався до адміністративної відповідальності, наявність таких пом’якшуючих покарання обставин як щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку, наявність такої обтяжуючої покарання обставини як вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння, стан здоров’я підсудного ОСОБА_2, який є здоровим та працездатним, і вважає, що з метою виправлення та попередження нових злочинів підсудному ОСОБА_2 необхідно призначити покарання близьке до мінімального, яке він повинен відбувати в місцях позбавлення волі.

З урахуванням того, що підсудний ОСОБА_2 був засуджений 12.05.2010 року вироком Великобагачанського районного суду Полтавської області за ч.1 ст. 122 КК України до 2 років обмеження волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на 1 рік (а.с.100), а дані злочини вчинив 08.06.2010 року, тобто під час іспитового строку, остаточне покарання підсудному ОСОБА_2 необхідно призначити за правилами ст.71 КК України.

Враховуючи обставини вчинених злочинів, особу підсудного, те, що злочини ОСОБА_2 вчинив під час іспитового строку, суд не вбачає підстав для застосування до підсудного ст.ст.69,75 КК України.  

З урахуванням тяжкості вчинених ОСОБА_2 злочинів та те, що ці злочини вчинені підсудним під час іспитового строку за вироком Великобагачанського районного суду від 12.05.2010 року, суд не вбачає передбачених законом підстав для передачі на поруки ОСОБА_2 виробничому підрозділу «Урожай» ТОВ «Білагро» с. Кротівщина Великобагачанського району Полтавської області.              

 Цивільний позов по справі не заявлявся.  

Речові докази по справі: мобільний телефон «Нокія-1110 і» та велосипед дорожнього типу «Україна», які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_1 (а.с.33-34) належить залишити у її власності.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд, –

   з а с у д и в:

         ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.185 КК України.  

Призначити ОСОБА_2 покарання за ч.2 ст.186 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, за ч.2 ст.185 КК України покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.    

На підставі ст. 70 КК України вважати ОСОБА_2 засудженим за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим до 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 71,72 КК України частково приєднати невідбуте покарання за вироком Великобагачанського районного суду Полтавської області від 12 травня 2010 року за ч.1 ст. 122 КК України і вважати ОСОБА_2 остаточно засудженим до 4 (чотирьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 підписку про невиїзд змінити на взяття під варту, взявши його під варту в залі суду.  

Строк відбування покарання рахувати з часу взяття ОСОБА_2 під варту.      

Речові докази по справі: мобільний телефон «Нокія-1110 і» та велосипед дорожнього типу «Україна», які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_1 - залишити у власності ОСОБА_1  

 Апеляція на вирок суду може бути подана  до апеляційного суду Полтавської області  протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою протягом п’ятнадцяти діб з моменту вручення йому копії вироку.  

               Головуючий