СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

06 вересня 2006 року

Справа № 2-13/5015-2006

                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Видашенко Т.С.,

суддів                                                                      Латиніна О.А.,

                                                                                          Котлярової О.Л.,

за участю представників сторін:

позивача:      Олійник О.І., довіреність № 472 від 24.03.06,

відповідача:  Дем`янович  К.С., довіреність №83 від 24.01.06,

розглянувши апеляційну скаргу відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Жукова А.І.) від 30.05.06 у справі        № 2-13/5015-2006

за позовом   Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Вітрова, 3, місто Київ11,01011)  
до  товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Консоль ЛТД" (вул. Бородіна, 16, Сімферополь, 95000)  

  
про розірвання договору та стягнення 156013,68 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.05.2006 у справі № 2-13/5015-2006 (суддя Жукова А.І.) Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електростанція" в позові відмовлено.

Не погодившись з зазначеним судовим актом, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове, яким позовні вимоги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електростанція" задовольнити в повному обсязі.

  В судовому засіданні представник заявника підтримав свої вимоги.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.07.2006 апеляційна скарга прийнята до провадження судової колегії у складі: головуючого судді Коваля В.М., суддів Сотула В.В., Прокопанич Г.К.  Про час і місце розгляду спору сторони  повідомлені належним чином.

Розпорядженням голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.08.2006 суддів Сотула В.В. та Прокопанич Г.К. замінено на суддів Лисенко В.А. та Щепанську О.А.

Розпорядженням в.о. голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.09.06 суддів Коваля В.М., Лисенко  В.А. та Щепанську О.А.   замінено на суддів Видашенко Т.С., Заплаву Л.М. та Котлярову О.Л.                                             

          При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила.

          Між ПО "Запорізька АЕС" (правонаступником якого є ВП "Запорізька АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом") та товариством з обмеженою відповідальністю  Фірмою "Консоль ЛТД"  05.11.97  укладено договір № 110/07 на будівництво 16 котеджів ПО "Запорозької АЕС" в с. Примірне.

Відповідно до п. 1.1. Договору, предметом договору є діяльність сторін, що спрямована на закінчення будівництва 16 котеджів та виконання внутрішніх та спеціальних робіт по стандарту фірми "Шанс-Стандарт".

В п. 2.1. Договору вказано, що джерелом фінансування є власні кошти Замовника (Запорізька АЕС).

Між ВП "Запорізька АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" в особі генерального директора Відособленого підрозділу "Запорізька АЕС" та товариством з обмеженою відповідальністю  "Фірмою "Консоль ЛТД" в особі генерального директора 02.11.00 була укладена угода про припинення дії Договору № 110/07 від 05.11.97  та про погашення заборгованості по Договору № 110/07.

Відповідно до п. 1.1. даної Угоди, у зв'язку із неможливістю виконання робіт згідно з Договором № 110/07 від 05.11.97 сторони дійшли до угоди припинити дію договору, тобто вважати договір № 110/07 від 05.11.97 закритим на етапі виконання. Відповідно до п. 1.2., замовник не має претензій до підрядника за порушення строків виконання робіт відповідно до п. 5.1. Договору. Строк виконання зобов'язань встановлювався до 30.03.01.

19.09.05 Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулася  до господарського суду  з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Консоль ЛТД"  про розірвання договору та стягнення 156013,68 грн.

Судова  колегія  вважає, що  строк  позовної давності для пред'явлення позову у  даній справі сплинув у  зв`язку з наступним.

Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (2003 року) встановлено, що правила Цивільного кодексу України (2003 року) про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності Цивільним кодексом  України, а сам Цивільний кодекс  України вступив у силу  01.01.04, тобто у період, коли строк позовної давності для пред'явлення позову у даній справі не сплинув, до відношень сторін повинні застосовуватися правила позовної давності, встановлені Цивільним кодексом  України  (у редакції 1963  року).

Відповідно до статті 71 Цивільного кодексу  УРСР, який діяв на момент укладання договору, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється у три роки.

Трирічний строк позовної давності по зобов'язанню почав перебіг з 01.04.01, тобто з дати, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення відповідачем зобов'язання, та сплинув через три року, тобто 01.04.04. Позивач мав право вимагати виконання зобов'язання протягом трирічного строку.

Доказів того, що позовні вимоги про виконання зобов'язань були пред’явлені протягом строку позовної давності,  суду  не  надано.

Позовні вимоги про виконання зобов'язань заявлені з пропущенням встановленого строку позовної давності.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу  України,  загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу  України  передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У матеріалах справи відсутня заява позивача про поновлення строку позовної давності, й не викладено причин поважності його пропуску.

   Відповідач надав суду заяву про застосування строку позовної давності.

Таким чином, судова  колегія  згодна з висновками  суду першої інстанції про те, що відповідно до ст. 257 ЦК України трирічний строк позовної давності для стягнення збитків сплинув відповідно 01.04.04, що є підставою для відмови у позові.

Виходячи з наступного,  Севастопольський апеляційний господарський  суд  вважає, що рішення суду першої інстанції  ґрунтується  на  повному  та  всебічному розгляді  справи, підстав  для  його скасування  немає.

                    Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" залишити без задоволення.

          2.          Рішення господарського суду Автономної республіки Крим від 30.05.06 у справі        № 2-13/5015-2006 залишити без змін.

                                                  

Головуючий суддя                                                  Т.С. Видашенко

Судді                                                                                О.А.Латинін

                                                                                О.Л. Котлярова