ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2006 р. | № 2-24/1801.1-2006 |
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Сакського міжрайонного управління водного господарства на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.03.2006р. та рішення господарського суду АР Крим від 30.01.2006р.
у справі №2-24/1801.1-2006 господарського суду АР Крим
за позовом Сакського міжрайонного управління водного господарства
до відповідача Сімферопольського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства
про стягнення 456 000грн.
за участю представників:
Сакського міжрайонного управління водного господарства - Синюкаєва Я.О.
Сімферопольського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства –Савенко Є.Є.
в с т а н о в и л а :
Сакське управління зрошувальних систем звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом та просило суд стягнути з відповідача –Сімферопольського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства 456 000грн. в рахунок оплати послуг з подачі води.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач стверджує, що постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 25.03.2004р. №88 “Про використання водних ресурсів у народногосподарському комплексі Автономної Республіки Крим у 2004році” затверджений план подачі води в Міжгірне водосховище, на виконання якого відповідачем направлено заявку щодо заповнення вказаного водосховища. Як стверджує позивач, у період з 20.06 по 25.07.2004р. відповідачу подано води у обсязі 19 000т.м3, разом з тим вимога щодо оплати таких послуг відповідно до затвердженого тарифу у розмірі 0,024грн. за 1м3 виконана відповідачем не була (т.1 а.с.2-3).
Відповідач у справі – Сімферопольське виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, оспорюючи ціну, за якою обрахована вартість наданих послуг. Відповідач вважає, що оскільки позивач, отримавши протокол розбіжностей до договору №11 про надання послуг з подачі води в Міжгірне водосховище, не передав розбіжності у встановлений строк до господарського суду, договір вважається укладеним у редакції Сімферопольського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, відповідно до якої вартість послуг з подачі 1м3 води складає 0,0036грн. (т.1 а.с.47-48).
Справа розглядалась судами різних інстанцій неодноразово.
Під час повторного розгляду спору у справі судом першої інстанції відповідач просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на повне погашення заборгованості з оплати послуг з подання води, вартість яких, на думку, відповідача становить 154 800грн. (т.2 а.с.40).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.01.2006р. в частині стягнення 68 400грн. провадження у справі припинено на підставі п.11 ст.80 ГПК України, в іншій частині позову –відмовлено (т.2 а.с.71-75).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість за надані послуги відсутня. При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вартість наданих послуг з подачі води обрахована позивачем за тарифом 0,024грн. за 1м3 відповідно до умов договору №11 від 03.02.2004р. необґрунтовано, оскільки:
- такий договір підписано відповідачем з протоколом розбіжностей, який направлено позивачу;
- позивач вчинив дії, спрямовані на фактичне виконання умов договору, тим самим схваливши пропозицію відповідача укласти договір на запропонованих ним у протоколі розбіжностей умовах;
- відповідно до протоколу розбіжностей, вартість послуг з подачі води становить 0,0036грн. за 1м3.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.03.2006р. рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.01.2006р. залишено без змін (т.2 а.с.109-114).
При цьому, під час перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку, позивач у справі замінений Сакським міжрайонним управлінням водного господарства, про що зазначено у постанові апеляційної інстанції.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Сакське міжрайонне управління водного господарства звернулося до Вищого господарського суду України та просить їх скасувати, прийнявши нове рішення про задоволення заявлених вимог в частині стягнення з відповідача 438 000грн.
Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального права.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального i процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.20 ГПК України, суддя, який брав участь в розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю. При наявності зазначеної підстави суддя повинен заявити самовідвід.
Разом з тим, вимоги зазначеної процесуальної норми при розгляді даної справи судом апеляційної інстанції порушені.
Так, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.12.2004р. у даній справі змінено рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.10.2004р. Відповідно до постанови суду резолютивна частина зазначеного рішення викладена у новій редакції, відповідно до якої позовні вимоги задоволено частково та постановлено стягнути з Сімферопольського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства на користь Сакського управління зрошувальних систем 438 000грн. заборгованості. Зазначений судовий акт прийнято колегією у складі суддів: Прокопанич Г.К. (головуюча), Гонтар В.І., Плут В.М. (т.l а.с.97-101).
У подальшому рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.10.2004р. та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.12.2004р. постановою Вищого господарського суду України від 24.05.2005р. скасовані, а справа передана на новий розгляд до господарського суду першої інстанції (т.1 а.с.155-157).
Між тим, в порушення вимог ст.20 ГПК України, прийняте за результатами нового розгляду рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.01.2006р. в апеляційному порядку переглядалось колегією у складі суддів: Борисова Ю.В. (головуюча), Плут В.М., Горошко Н.П. (т.2 а.с.109-114)
Таким чином, рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку переглянуто у незаконному складі колегії суддів, що, відповідно до п. l ч.2 ст.111 10 ГПК України, є безумовною підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції.
За таких обставин, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.03.2006р. підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а справа - передачі до суду апеляційної інстанції для нового розгляду апеляційної скарги позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Касаційну скаргу Сакського міжрайонного управління водного господарства задовольнити частково.
2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.03.2006р. у справі №2-24/1801.1-2006 господарського суду Автономної Республіки Крим скасувати.
3. Справу передати для розгляду апеляційної скарги Сакського міжрайонного управління водного господарства до Севастопольського апеляційного господарського суду.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак І.М.
Палій В.М.