№ 3-1644/10 року

                                                    П О С Т А Н О В А

10 грудня 2010 року суддя Ізяславського райсуду Хмельницької області Демчук П.В., розглянувши матеріали, які надійшли від управління ДАІ УМВС України в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не працює,

жителя АДРЕСА_1,

за ст. 130 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

               Із протоколу вбачається, 06 листопада 2010 року о 20 годині 20 хвилин в м.Ізяславі по вулиці Жовтневій гр. ОСОБА_1 керував  транспортним засобом – автомобілем марки «ВАЗ 21121-110-01»,  державний номерний знак «НОМЕР_1» у стані алкогольного сп’яніння. Стан алкогольного сп’яніння зафіксовано за допомогою приладу № ARAM-3549 «Drager» тест № 392, результат тесту: 0,21%. Такими діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 (а) Правил дорожнього руху.

           Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 763 встановлено, що в гр. ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено.

           В судовому засіданні    ОСОБА_1   свою   вину не визнав та пояснив, що без законних на те підстав працівники ДАІ звинуватили його в порушенні вимог п. 2.9 ПДР України та склали на нього протокол   про адміністративне правопорушення, про порушення вимог ч. 2 ст. 130 КУпАП. Крім того, ОСОБА_1 пояснив, що з показами приладу № ARAM-3549 «Drager» не згідний, тому самостійно звернувся до медичного закладу для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння, адже працівник ДАІ не запропонував йому пройти таке обстеження в закладі охорони здоров’я, якому надано право проведення такого огляду відповідно до ст. 266 КУпАП.

          За ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.  

           За  таких  обставин, враховуючи даний конституційний принцип, вважаю, що відомості у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 порушив п. 2.9 ПДР,  не   можуть   бути   визнані   ні    достовірними,   ні    допустимими  доказами, оскільки фактично ґрунтуються виключно на обставинах викладених в протоколі інспектором Крижанівським О.С. та не відповідають дійсним обставинам справи та не можуть бути прийняті судом як достовірні.  

       В справі не встановлено жодного належного, об’єктивного та обґрунтованого доказу, які б вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, не встановлено таких і в процесі розгляду справи.  

           Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_1 за ст. 130 ч.2 КУпАП, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності в зв'язку з недоведеністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.2 КУпАП, оскільки висновок особи, яка склала протокол, не підтверджується сукупністю доказів, а отже не відповідає вимозі їхньої достатності, що є підставою для закриття справи.  

           Відповідно, рахую, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.2 КУпАП, за недостатністю належних, об’єктивних та обґрунтованих доказів, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення.

    На підставі викладеного, керуючись  ст. ст. 130 ч. 2, 247  п. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

                    п о с т а н о в и в :

             Провадження у справі закрити.

          Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Хмельницької області протягом 10 днів з моменту її проголошення.  

Суддя                                                                                             П.В.Демчук