№ 3-1625/10 року
П О С Т А Н О В А
03 грудня 2010 року суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Демчук П.В., розглянувши матеріали, які надійшли від ВДАІ Ізяславського району УМВС України в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
працює в Ізяславському лісовому господарстві, крановщик,
жителя АДРЕСА_1,
за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
в с т а н о в и в :
Із протоколу вбачається, що 17.10.2010 року о 09 год. 00 хв. по вулиці Жовтневій м.Ізяслава, ОСОБА_1 керував транспортним засобом – мопедом марки “CORRADO”, д.н. «НОМЕР_1» з явними ознаками алкогольного сп’яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини на відстані, невиразна вимова, почервоніння шкірного покриву обличчя. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився у присутності свідків. Своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення п. 2.5 ПДР.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що без законних на те підстав працівники ДАІ звинуватили його в порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та склали на нього протокол про вчиненя адміністративного правопорушення, про порушення вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, працівником ДАІ було порушено встановлений порядок проходження медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння, з протоколом про вчинення правопорушення не згідний, тому самостійно звернувся до медичного закладу для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння, адже працівник ДАІ не запропонував йому пройти таке обстеження в закладі охорони здоров’я, якому надано право проведення такого огляду відповідно до ст. 266 КУпАП.
Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 748 встановлено, що в гр. ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено.
За ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, враховуючи даний конституційний принцип, вважаю, що відомості у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, не можуть бути визнані ні достовірними, ні допустимими доказами, оскільки фактично ґрунтуються виключно на обставинах викладених в протоколі інспектором Корбат І.В. та не відповідають дійсним обставинам справи та не можуть бути прийняті судом як достовірні.
В справі не встановлено жодного належного, об’єктивного та обґрунтованого доказу, які б вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не встановлено таких і в процесі розгляду справи.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності в зв'язку з недоведеністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, оскільки висновок особи, яка склала протокол, не підтверджується сукупністю доказів, а отже не відповідає вимозі їхньої достатності, що є підставою для закриття справи.
Відповідно, рахую, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, за недостатністю належних, об’єктивних та обґрунтованих доказів, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 130 ч. 1, 247 п. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
п о с т а н о в и в :
Провадження у справі закрити.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Хмельницької області протягом 10 днів з моменту її проголошення.
Суддя П.В.Демчук