№ 3-1676/10 року

П О С Т А Н О В А

14 грудня 2010 року суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Демчук П.В., розглянувши матеріали, які надійшли від ВДАІ Ізяславського району УМВС України в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

працює на Цукрокомбінаті, монтер,

другої групи інвалідності,

жителя АДРЕСА_1,

за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

               Із протоколу вбачається, що 10.10.2010 року о 01 год. 15 хв. в с.Клубівка Ізяславського району Хмельницької області ОСОБА_1 керував транспортним засобом  марки “Вайпер”, без державного номерного знаку з явними ознаками алкогольного сп’яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини на відстані, невиразна вимова, почервоніння шкірного покриву обличчя. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння у медичному закладі та продування трубки КТ водій  відмовився у присутності свідків.  Своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення п. 2.5  ПДР.

          В судовому засіданні   ОСОБА_1   свою   вину не визнав та пояснив, що без законних на те підстав працівники ДАІ звинуватили його в порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та склали на нього протокол  про вчиненя адміністративного правопорушення, про порушення вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також встановлено, що пояснення свідків містяться на зарання підготовлених працівником ДАІ бланках, які належним чином не оформлені.

          За ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.  

           За  таких  обставин, враховуючи даний конституційний принцип, вважаю, що відомості у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР,  не   можуть   бути   визнані   ні    достовірними,   ні    допустимими  доказами, оскільки фактично ґрунтуються виключно на обставинах викладених в протоколі інспектором Григою О.М. та не відповідають дійсним обставинам справи та не можуть бути прийняті судом як достовірні.  

       В справі не встановлено жодного належного, об’єктивного та обґрунтованого доказу, які б вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не встановлено таких і в процесі розгляду справи.  

           Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності в зв'язку з недоведеністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, оскільки висновок особи, яка склала протокол, не підтверджується сукупністю доказів, а отже не відповідає вимозі їхньої достатності, що є підставою для закриття справи.  

           Відповідно, рахую, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, за недостатністю належних, об’єктивних та обґрунтованих доказів, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення.

    На підставі викладеного, керуючись  ст. ст. 130 ч. 1, 247  п. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в :

             Провадження у справі закрити.

          Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Хмельницької області протягом 10 днів з моменту її проголошення.  

Суддя                                                                                             П.В.Демчук