№ 3-1711-10

ПОСТАНОВА

по справі про адміністративне правопорушення

    17 грудня 2010  року                                                                      м.Ізяслав

    Суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Демчук П.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Шепетівського ВДАІ УМВС України в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1,

 ІНФОРМАЦІЯ_1,

жителя АДРЕСА_1,

працює на посаді сільського голови с.Білево, Ізяславського району, Хмельницької області,

за ст. 122 ч. 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

    Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВХ1 № 117729 вбачається, що 21.11.2010 року о 12 год. 55 хв. гр. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом – автомобілем марки “ВАЗ 217030”, державний номерний знак НОМЕР_1”, виїжджаючи з другорядної дороги по вулиці Старокостянтинівське шосе м.Шепетівки на головну дорогу Р-05 (Городище – Рівне – Старокостянтинів) не дав дорогу автомобілю  марки ?уді 80”, державний номерний знак НОМЕР_2”, внаслідок чого змусив останнього гальмувати, різко змінити швидкість руху.  Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 16.11 Правил дорожнього руху.  

           В судовому засіданні  ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що без законних на те підстав працівник ДАІ звинуватив його в порушенні вимог п. 16.11 ПДР України та склав на нього протокол   про адміністративне правопорушення, про порушення вимог ч. 4 ст. 122 КУпАП.

        Свідок ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій вказав, що 21 листопада 2010 року біля 13 год. він знаходився в автомобілі, яким керував ОСОБА_1, та по справі пояснив, що при виїзді з м.Шепетівка ОСОБА_1 зупинився перед виїздом на головну дорогу, оскільки  автомобіль, що рухався по ній, знаходився приблизно за 100 метрів від перехрестя та не створював аварійної ситуації.

          За ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.  

           За  таких  обставин, враховуючи даний конституційний принцип, вважаю, що відомості у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 порушив п. 16.11 ПДР,  не   можуть   бути   визнані   ні    достовірними,   ні    допустимими  доказами, оскільки фактично ґрунтуються виключно на обставинах викладених в протоколі інспектором Михальчуком Ю.П. та не відповідають дійсним обставинам справи та не можуть бути прийняті судом як достовірні.  

       В справі не встановлено жодного належного, об’єктивного та обґрунтованого доказу, які б вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, не встановлено таких і в процесі розгляду справи.  

           Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_1 за ст. 122 ч.4 КУпАП, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності в зв'язку з недоведеністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.4 КУпАП, оскільки висновок особи, яка склала протокол, не підтверджується сукупністю доказів, а отже не відповідає вимозі їхньої достатності, що є підставою для закриття справи.  

           Відповідно, рахую, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.4 КУпАП, за недостатністю належних, об’єктивних та обґрунтованих доказів, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення.

    На підставі викладеного, керуючись  ст. ст. 122 ч. 4, 247  п. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

                    п о с т а н о в и в :

             Провадження у справі закрити.

          Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Хмельницької області протягом 10 днів з моменту її проголошення.  

 Суддя                                                                                   П.В.Демчук