ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"13" грудня 2010 р.Справа № 9/36-903
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гевка В.Л.
Розглянув справу
за позовом ОСОБА_1, Головпоштамт а.с. №14, м.Тернопіль, 46001
до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Бережанський склозавод", вул. Братів Лепких, 33, м.Бережани, Бережанського району, Тернопільської області, 47501
про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Бережанський склозавод" від 24.12.2009р.
За участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: Зелінський Л.Р., довіреність № 422 від 16.06.10 р.
Представнику відповідача роз’яснено права та обов’язки учасника судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
Судом в порядку ст.81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.
Сторони, в порядку ст.ст. 64,77 ГПК України, про дату, час, та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.
У судовому засіданні 13.12.2010р. оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення.
Суть справи: Позивач - ОСОБА_1, Головпоштамт а.с. №14, м.Тернопіль звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Бережанський склозавод", вул. Братів Лепких, 33, м. Бережани, Бережанського району, Тернопільської області про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Бережанський склозавод" від 24.12.2009р.
Позовні вимоги підтверджуються належним чином завіреними копіями: Протоколу №2 загальних зборів акціонерів ВАТ "Бережанський склозавод" від 24.12.2009р., ухвали Бережанського районного суду Тернопільської області від 09.06.2009року, та іншими матеріалами.
Ухвалою господарського суду від 31.05.2010р. порушено провадження по справі та її розгляд призначено вперше на 18.06.2010р. Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 ГПК України на 02.07.2010р., на 23.07.2010р. на 27.08.2010р., на 14.09.2010р., на 29.11.2010р., на 13.12.2010р. та оголошувалась перерва в судовому засіданні до 16.07.2010р., до 03.09.2010р. для надання можливості сторонам подати додаткові обґрунтування та заперечення по справі.
При цьому, сторони у справі подавали суду клопотання про розгляд справи у більш тривалий строк відповідно до ч. 4 ст. 69 ГПК України, зокрема, таке узгоджене письмове клопотання подано сторонами у судовому засіданні 23.07.2010р.
В силу положень ч. 4 ст. 69 ГПК України (в редакції до 30.07.2010р.) за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.
Разом з цим, Законом України від 07.07.2010р. № 2453-VІ змінено вказані положення ст. 69 ГПК України, зокрема, встановлено, що продовження передбачених строків вирішення спору можливе лише у виняткових випадках за клопотанням сторони і не більше як на п'ятнадцять днів (ч. 3 ст. 69 ГПК України).
Вказаний закон набрав чинності 30.07.2010р. Зворотної дії в часі Законові не надано. Тому він, у тому числі його положення, якими внесено зміни до ГПК, застосовуються до правовідносин, які виникли після набрання Законом чинності (рішення ВГСУ від 04.08.2010р. № 4).
Враховуючи вищезазначене, а також те, що клопотання прокурора, позивача та відповідача про продовження строку вирішення спору подано суду до набрання чинності Законом від 07.07.2010р. № 2453-VІ (30.07.2010р.), а саме 23.07.2010р., коли відповідні положення ч. 4 ст. 69 ГПК України були чинні і передбачали право сторін подати таке клопотання, при цьому зазначене клопотання сторін не було відхилене судом, спір у справі розглядався у більш тривалий строк ніж встановлено ч. 1 ст. 69 ГПК України за клопотанням сторін.
Також, позивачем неодноразово подавались суду клопотання про зупинення провадження у справі, які судом були в основному відхилені.
Зокрема, розглянувши заяву представника позивача від 02.07.2010р. вх. № 14545(н) про зупинення провадження у справі, яка підтримана в подальшому у судових засіданнях представником позивача, суд ухвалами від 16.07.2010р. та від 23.07.2010р. відмовив у її задоволенні з огляду на наступне. Заявляючи зазначене клопотання позивач просив суд зупинити провадження у справі до вирішення по суті справи №2-236/2010р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третіх осіб ТОВ "Мірта ЛТД.", ТОВ "Технотерн-Інвест", ОСОБА_4 про визнання договору недійсним, оскільки рішення Бережанського районного суду від 15.06.2010р. не набрало законної сили внаслідок подання на вказане рішення заяви про апеляційне оскарження. Разом з цим, представником позивача до вказаної заяви не надано суду будь-яких доказів, які б свідчили про те, що у зазначеній справі подано апеляційну скаргу та зазначена скарга прийнята судом до провадження. А тому, суд мав за необхідне, як у судовому засіданні 16.07.2010р. так і у судовому засіданні 23.07.2010р., витребувати відповідні процесуальні документи від представника позивача.
В подальшому, позивач повторно подав письмову заяву про зупинення провадження у справі від 02.09.2010р. вх. № 16714(н), яку суд розглянувши у судовому засіданні 03.09.2010р. відхилив (ухвала від 03.09.2010р.) з огляду на таке. Заявляючи зазначене клопотання, позивач просив суд зупинити провадження у справі до вирішення по суті справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третіх осіб ТОВ "Технотерн-Інвест", ТОВ "Мірта ЛТД.", ОСОБА_4 про визнання договору від 15.04.2010р. недійсним, оскільки рішення Бережанського районного суду від 15.06.2010р. не набрало законної сили. Разом з цим, представником позивача подана лише ухвала апеляційного суду Тернопільської області від 26.08.2010р. про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, проте не надано суду будь-яких доказів, які б свідчили про те, що у зазначеній справі вищезазначена апеляційна скарга прийнята судом до апеляційного провадження. А тому, суд мав за необхідне витребувати відповідні процесуальні документи від представника позивача.
При цьому суд самостійно звертався до Бережанського районного суду Тернопільської області (лист від 29.07.2010р. вих. № 1919) та до Апеляційного суду Тернопільської області (листи від 29.07.2010р. вих. № 1918 та від 07.09.2010р. вих. № 2170) з відповідними запитами про отримання інформації щодо розгляду зазначеної вище справи № 2-236/2010р.
У відповідь на запит від Апеляційного суду Тернопільської області надійшов лист від 08.09.2010р. № 22ц-2007 вх. № 16833(н) відповідно до якого повідомлялось про те, що в апеляційному провадженні знаходиться цивільна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 15.06.2010р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третьої особи ТзОВ "Технотерн-Інвест", ТОВ "Мірта ЛТД" та ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів від 15 квітня 2009р. недійсним. В підтвердження чого, апеляційний суд Тернопільської області надав копію ухвали від 27.08.2010р. № 22ц-2007 про прийняття апеляційної скарги ОСОБА_2 до розгляду в апеляційному провадженні та повідомив, що дана справа 07 вересня 2010 року відкладена слуханням на 16 вересня 2010 року.
Враховуючи зазначене, розгляд справи № 9/36-903 зупинявся судом ухвалою від 14.09.2010р. в порядку ч. 1 ст. 79 ГПК України до вирішення пов’язаної з нею справи № 22ц-2007 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 15.06.2010р. по справі № 2-236/2010 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третьої особи ТзОВ "Технотерн-Інвест", ТОВ "Мірта ЛТД" та ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів від 15 квітня 2009р. недійсним, що знаходиться в провадженні Апеляційного суду Тернопільської області.
В свою чергу, ухвалою суду від 05.11.2010р. суд, керуючись ч. 3 та ч. 4 ст. 79 ГПК України поновив провадження у справі та призначив її до розгляду на 15.11.2010р. в зв’язку з тим, що змінились обставини, які стали підставою для її зупинення. Зокрема, відповідач надав суду ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 30 вересня 2010 року відповідно до якої апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Бережанського районного суду від 15 червня 2010 року залишено без змін.
Представник позивача, також неодноразово подавав суду заяви про забезпечення позову у задоволенні яких суд відмовив позивачу.
Зокрема, така заява була викладена позивачем у позовній заяві від 24.05.2010р. № 0970(н). Так, у ній позивач просив суд з метою забезпечення позову заборонити відповідачу провадити ліквідаційну процедуру, а також заборонити Державному реєстратору Бережанської районної державної адміністрації виключати відповідача з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців до вирішення спору по суті.
Розглянувши зазначену заяву у судовому засіданні 18.06.2010р., суд відмовив у її задоволенні про що зазначено, також, в ухвалі суду від 18.06.2010р. № 9/36-903. При цьому, суд керувався наступним.
У відповідності до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення (п. 3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 23.08.1994 р. № 02-5/611).
Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/2776 від 12.12.2006 р. у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів.
Відтак, сторона повинна обґрунтувати підстави для вжиття запобіжних заходів шляхом подання відповідних доказів з урахуванням зазначених вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, яким суд, в свою чергу, у відповідності ст. 43 цього Кодексу повинен надати оцінку.
Позивач в обґрунтування клопотання про забезпечення позову зазначив, що ліквідація відповідача як юридичної особи унеможливить розгляд спору по суті та виконання судового рішення у разі задоволення заявлених у справі вимог.
Разом з тим, як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем не надано доказів, які б давали підстави вважати, що відповідачем чи іншими особами вчиняються будь-які дії, які б свідчили про неможливе виконання рішення у справі, а відтак, суд вважає, що забезпечення позову є передчасним та відмовив позивачу у його клопотанні про забезпечення позову на даній стадії розгляду справи.
В свою чергу, представник позивача в подальшому повторно, згідно заяви від 02.07.2010р. вх. № 14545(н), подав заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просив суд зупинити ліквідаційну процедуру ВАТ «Бережанський склозавод»до вирішення спору по справі № 9/36-903.
Розглянувши зазначену заяву представника позивача, суд ухвалою від 16.07.2010р. відмовив у її задоволенні з огляду на наступне.
За змістом ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту. При цьому, не допускається забезпечення позову шляхом заборони: проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення; надавати емітентом, реєстратором, зберігачем, депозитарієм реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; участі акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства.
Відповідно до змісту статті 67 ГПК України господарські суди, вживаючи заходи до забезпечення позову, зобов'язані точно вказати, які саме дії забороняється вчиняти відповідачу та іншим особам. Господарські суди не вправі забороняти товариству чи його посадовим особам вчиняти будь-які дії (п. 46 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").
Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/2776 від 12.12.2006 р. у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів.
Відтак, сторона повинна обґрунтувати підстави для вжиття заходів до забезпечення позову шляхом подання відповідних доказів з урахуванням зазначених вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, яким суд, в свою чергу, у відповідності ст. 43 цього Кодексу повинен надати оцінку.
Проте, як вбачається із заяви позивача він просив суд зупинити ліквідаційну процедуру загалом при цьому вказує на той факт, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ВАТ "Бережанський склозавод" перебуває в стадії припинення, а у відповідності до повідомлення відповідача від 26.05.2010р. опублікованого в загальнодоступній базі даних інформації ДКЦПФР (веб сайт) станом на 24.07.2010р. призначено проведення загальних зборів акціонерів ВАТ "Бережанський склозавод" з порядком денним затвердження звіту ліквідаційної комісії.
Разом з цим, позивачем не вказано, які саме дії він вважає слід заборонити вчиняти та кому відповідачу чи іншим особам? Забезпечення ж позову шляхом зупинення ліквідаційної процедури, зокрема, шляхом заборони проводити загальні збори акціонерів ВАТ "Бережанський склозавод", призначених на 24.07.2010р. в силу статті 67 ГПК України, не допускається.
Одночасно, суд звертав увагу позивача, на те, що до заяви про забезпечення позову, не додано належно оформленого витягу або довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо ВАТ "Бережанський склозавод", зокрема відомостей щодо стану юридичної особи. При цьому, Довідку з ЄДР суд витребовував від позивача, зокрема ухвалою про порушення справи від 31.05.2010р.
В подальшому представник позивача знову подав суду заяву про забезпечення позову від 02.09.2010р. (вх. №16714 (н) від 02.09.2010р.), відповідно до якої просив суд заборонити Державному реєстратору Бережанської РДА виключати ВАТ "Бережанський склозавод" з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, оскільки невжиття таких заходів унеможливить виконання судового рішення у разі задоволення позову судом, адже в даний час ВАТ "Бережанський склозавод" перебуває у стані припинення внаслідок ліквідації.
Суд розглянувши зазначену заяву в судовому засіданні 03.09.2010р. відмовив у її задоволенні (ухвала від 03.09.2010р. № 9/36-903), зокрема, з огляду на наступне.
Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/2776 від 12.12.2006 р. у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів.
Відтак, сторона повинна обґрунтувати підстави для вжиття заходів до забезпечення позову шляхом подання відповідних доказів з урахуванням зазначених вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, яким суд, в свою чергу, у відповідності ст. 43 цього Кодексу повинен надати оцінку.
Проте, судом встановлено, що до заяви про забезпечення позову, не додано належно оформленого витягу або довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ВАТ "Бережанський склозавод", зокрема, які б містили відомості щодо стану юридичної особи. При цьому, Довідку з ЄДР суд витребовував від позивача, ухвалою про порушення справи від 31.05.2010р.
Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців. В свою чергу ч. 2 ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачає, що юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Разом з тим, як вбачається із заяви позивач просить суд заборонити Державному реєстратору виключати ВАТ "Бережанський склозавод" з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
В свою чергу, судом також враховано, що відповідач заперечуючи проти вищезазначеного клопотання позивача про забезпечення позову, повідомив суд, що на загальних зборах акціонерів ВАТ "Бережанський склозавод", які відбулись 24.07.2010р. по питанню: "затвердження звіту ліквідаційної комісії"– відповідне рішення прийняте не було. Відтак, жодних змін у ліквідаційній процедурі, станом на даний час, не відбулось.
Позивач, також, подавав суду клопотання від 02.07.2010р. № 14545(н) про витребування відомостей від ТОВ "Мірта Лтд.", яка є реєстратором власників іменних цінних паперів ВАТ «Бережанський склозавод»відомостей в підтвердження статусу позивача як акціонера ВАТ «Бережанський склозавод»станом на 24.12.09р. та станом на день звернення до суду з позовом по справі № 9/36-903.
При цьому, суд розглянувши зазначене клопотання у судовому засіданні 03.07.2010р. задовольнив його з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 розділу ХІІ "Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів", затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 N 1000, доступ до системи реєстру обмежується колом осіб, які мають право отримувати цю інформацію. Такими особами є: емітент; зареєстровані особи; органи прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку при здійсненні контролю за випуском і обігом цінних паперів і Антимонопольний комітет України та інші державні органи відповідно до законодавства - на їх письмову вимогу стосовно операцій у системах обліку іменних цінних паперів, що здійснюється конкретною юридичною особою або фізичною особою за конкретний проміжок часу. В свою чергу абз. 3 п. 4 вказаного розділу Положення передбачено, що Доступ інших державних органів та посадових осіб державних органів до системи реєстру здійснюється в порядку, визначеному законодавством.
Згідно ч.1 ст. 38 ГПК України (в редакції закону до 30.07.2010р.), якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, суд ухвалою від 03.07.2010р. витребував від ТОВ "Мірта Лтд.", яка є реєстратором власників іменних цінних паперів ВАТ "Бережанський склозавод" відомості (довідку, виписку з реєстру, тощо) щодо того, чи був позивач - ОСОБА_1 станом на 24.12.2009р. та станом на 25.05.2010р., а також чи є станом на час розгляду справи акціонером ВАТ "Бережанський склозавод".
При цьому, у відповідь від реєстратора ТОВ «Мірти ЛТД»отримано відповідь, що станом на 24.12.2009р. та станом на 25.05.2010р. та на час слухання справи ОСОБА_1 є акціонером відкритого акціонерного товариства «Бережанський склозавод»і його частка в статутному капіталі товариства складає 0,01155 %.
Представник позивача в судове засідання 13.12.2010р. та у попереднє судове засідання 29.11.2010р. не з’явився, витребуваних судом документів не представив, хоча про дату, час та місце їх проведення був повідомлений належним чином в порядку ст.ст. 64,77 ГПК України, що підтверджується поштовими повідомленнями з відміткою про вручення ухвали суду. При цьому, суд зазначає, що явка представника позивача у судові засідання судом не визнавалась обов’язковою, а тому особиста присутність у судових засіданнях позивача чи його представника є правом сторони, яким вона може скористатися на власний розсуд.
Разом з цим, у позовній заяві та у попередніх судових засіданнях представник позивача зазначив, що 24 грудня 2009 року відбулись загальні збори акціонерів ВАТ "Бережанський склозавод", на яких було прийнято ряд рішень, а саме: ухвалено припинити діяльність ВАТ "Бережанський склозавод" шляхом ліквідації; обрано ліквідаційну комісію; затверджено положення про ліквідаційну комісію; затверджено порядок розрахунків з кредиторами.
При цьому, позивач вважає, що вказані рішення слід визнати недійсними виходячи з наведених нижче міркувань.
Зокрема, вказує на те, що згідно з ч. 4 ст. 43 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори акціонерів не вправі приймати рішення з питань, не включених до порядку денного.
До порядку денного загальних зборів акціонерів ВАТ "Бережанський склозавод", що проводились 24.12.09р., не були включені питання щодо обрання ліквідаційної комісії, затвердження положення про ліквідаційну комісію, затвердження порядку розрахунків з кредиторами, що були ухвалені на зборах та оформлені у п.п. 2-8 протоколу №2 від 24.12.09р.
Таким чином, обумовлені вище рішення слід визнати недійсними як такі, що суперечать ч. 4 ст. 43 Закону України "Про господарські товариства".
В свою чергу, позивач зазначає, що частина акцій ВАТ "Бережанський склозавод" в кількості 1454 штук, яка була придбана Стасишиним Б.І. у ОСОБА_1 на підставі договору №Б2/152 від 15.04.09р., у відповідності до ухвали Бережанського районного суду від 09.06.2009р. була арештована, однак, незважаючи на вказаний арешт ОСОБА_3 відчужив вказані акції і вони брали участь у голосуванні на загальних зборах акціонерів 24.12.2009р. за схвалення спірних рішень. В провадженні Бережанського районного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, TOB "Технотерн-Інвест" про визнання недійсним договору купівлі-продажу акцій ВАТ "Бережанський склозавод" №Б2/152 від 15.04.2009р., що підтверджується повідомленням Бережанського районного суду від 12.05.2010р. №1752.
З наведеного, вважає позивач, випливає висновок, що результати голосування на зборах від 24.12.09р. були хибними, оскільки у голосуванні приймали участь акції, які неправомірно відчужені.
Враховуючи вищенаведене, позивач просить суд позов задоволити та визнати недійсним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Бережанський склозавод», що оформлені протоколом № 2 від 24.12.2009р.
Представник відповідача в судове засідання 13.12.2010р. прибув, позовні вимоги не визнає, разом з тим, у відзиві на позовну заяву №517 від 17.06.2010р. та в судових засіданнях зазначає наступне.
На загальних зборах акціонерів ВАТ "Бережанський склозавод", які відбулися 24.12.2009р. було розглянуто питання про ліквідацію товариства. Пояснює, що про проведення зборів було зазначено в засобах масової інформації та всі акціонери були повідомленні належним чином за 45 днів до початку зборів. Реєстрація акціонерів проводилася реєстратором на підставі Реєстру власників акцій ВАТ "Бережанський склозавод", станом на 24.12.2009р., підписаного директором реєстратора та завіреного печаткою реєстратора та Переліку власників ІЦП ВАТ "Бережанський склозавод", які мають право на участь у загальних зборах акціонерів 24.12.2009р. Посилаючись на Роз'яснення ДКЦПФР від 11.01.2002р. №1, пояснює, що власник арештованих акцій не має права відчужувати їх, а управляти ними, в тому числі приймати участь у зборах акціонерів має повне право. Крім того, вбачає, що у відповідності до ст. 19 Закону України "Про господарські товариства", ст.110-112 ГК України та ст. 59-61,91 ГК України, орган, який прийняв рішення про ліквідацію товариства, зобов’язаний створити ліквідаційну комісію та затвердити її повноваження, а також розрахуватися з кредиторами. Як видно з протоколу загальних зборів акціонерів від 24.12.2009р. питання, яке було включено в порядок денний, а саме ліквідація товариства - розглянуте, інші питання не пов’язані з ліквідацією товариства на зборах не розглядалися. До такого висновку прийшло і Тернопільське управління ДКЦПФР, яке Розпорядженням №02-ТЕ-3 від 22.01.2010р. зупинило обіг акцій ВАТ "Бережанський склозавод".
Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає спір без участі представника позивача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази, заслухавши заперечення представника відповідача, господарський суд встановив наступне.
Відповідно до статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК України передбачено що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
В свою чергу відповідно до ст. 16 ГПК України справи у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарського товариства, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням господарського товариства згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Усі спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язані зі здійсненням ними корпоративних прав та виконанням обов'язків учасника господарського товариства, на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК підвідомчі (підсудні) господарським судам незалежно від суб'єктного складу учасників спору (п.6 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").
Як вбачається із позовної заяви та матеріалів справи, позов до господарського суду подано фізичною особою Гайдукевич Володимиром Олексійовичем, який стверджує про порушення з боку відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Бережанський склозавод", вул. Братів Лепких, 33, м. Бережани, Бережанського району, Тернопільської області його прав та законних інтересів. Зокрема, позивач просить визнати недійсним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Бережанський склозавод»від 24.12.2009р., що оформлене протоколом №2, так як вважає його таким, що прийняте з порушенням чинного законодавства та прав позивача як акціонера ВАТ «Бережанський склозавод».
При цьому, суду надано докази того, що як станом на 24.12.2009р. (дата прийняття рішення, що оскаржується), так і станом на 25.05.2010р. (дату подання позовної заяви) фізична особа ОСОБА_1, позивач у справі, являвся акціонером ВАТ "Бережанський склозавод". Вказаний факт. Зокрема, серед іншого, зазначене підтверджується і відповідною довідкою від 21.07.2010р. № 134 товариства з обмеженою відповідальністю «Мірта ЛТД», м. Тернопіль, вул. Танцорова, 14, яка у відповідності до Закону України «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»,«Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів», затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 N 1000 та на підставі укладеного з ВАТ «Бережанський склозавод» Договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів від 01.10.2008р. № 42/18/2008р. здійснює ведення реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "Бережанський склозавод" і відповідно облік прав на акції ВАТ «Бережанський склозавод».
Одночасно, суд має за необхідне зазначити, що вирішуючи питання про те, чи є корпоративним спір, пов'язаний із визнанням недійсними рішень загальних зборів товариства, судам необхідно враховувати суб'єктний склад учасників спору та підстави, якими обґрунтовується відповідна вимога. Справи у спорах про визнання недійсними рішень органів управління господарського товариства за позовом особи, яка не є акціонером або учасником товариства, у тому числі таким, що вибув, не належить до спорів, що виникають з корпоративних відносин. Судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин (п.17 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").
Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується. Вимоги акціонера (учасника) товариства про визнання недійсним рішення органу управління товариства не підлягають задоволенню, якщо на момент його прийняття позивач ще не набув права власності на акції чи частку в статутному капіталі товариства, оскільки його корпоративні права не могли бути порушеними (п.19 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").
Враховуючи зазначене, розглянувши суб’єктивний склад учасників спору та підстави якими обґрунтовується позовна вимога суд вважає, що позивач звернувся у господарський суд з дотриманням правил підвідомчості та підсудності розгляду судами справ визначених ГПК України, так як спір у зазначеній справі виник із корпоративних відносин.
Слід відмітити, що корпоративні відносини регулюються Цивільним кодексом України (далі –ЦК України), Господарським кодексом України (далі –ГК України), Законами України від 19 вересня 1991 р. N 1576-XII "Про господарські товариства" (далі - Закон України "Про господарські товариства"), від 23 лютого 2006 р. N 5241 "Про цінні папери та фондовий ринок", від 10 грудня 1997 р. N 710/97-ВР "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", від 15 травня 2003 р. N 871-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", іншими нормативно-правовими актами. При цьому, положення законодавчих актів, які діяли до набрання чинності ЦК України, застосовуються в частині, в якій вони не суперечать цьому Кодексу (п.1 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").
Разом з цим, 17.09.2008р. був прийнятий Закон України "Про акціонерні товариства".
Відповідно до частин першої та другої Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства" цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім другого речення частини другої статті 20, яке набирає чинності через два роки після опублікування цього Закону. Вказаний Закон опублікований в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур'єр" N 202 від 29.10.2008 року, а тому у більшості своїх положень набрав чинності 30.04.2009 року.
Разом з цим, частиною другою розділу XVII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що через два роки з дня набрання чинності цим Законом (тобто з 30.04.2011 року) втрачають чинність статті 1-49 Закону України "Про господарські товариства" у частині, що стосується акціонерних товариств.
За вимогами частини п'ятої Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства" статути та інші внутрішні документи акціонерних товариств, створених до набрання чинності Законом України "Про акціонерні товариства", підлягають приведенню у відповідність з нормами цього Закону не пізніше, ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.
Дія статей 1 - 49 Закону України "Про господарські товариства" протягом двох років відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства" надає цим нормам статусу складової положень Закону України "Про акціонерні товариства".
Таким чином, до акціонерних товариств, створених до набрання чинності Законом України "Про акціонерні товариства", застосовуються положення статей 1 - 49 Закону України "Про господарські товариства" до втрати ними чинності або до моменту приведення статутів акціонерних товариств у відповідність до Закону України "Про акціонерні товариства" (п.7 Рек. ВГСУ від 28.12.2007р. "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин").
Як вбачається із Статуту ВАТ «Бережанський склозавод»затвердженого 24 березня 2001 року загальними зборами акціонерів ВАТ «Бережанський склозавод» протокол № 1 зареєстрованого Бережанською районною державною адміністрацією 23 травня 2001р. №164-231 (далі по тексту –Статут товариства) відкрите акціонерне товариство «Бережанський склозавод»засноване рішенням загальних зборів (протокол № 1 від 03.06.94р.) шляхом перетворення Державного підприємства «Бережанський склозавод»у відкрите акціонерне товариство. Повне найменування товариства українською мовою –відкрите акціонерне товариство «Бережанський склозавод».
Зазначена редакція Статуту ВАТ «Бережанський склозавод»була чинна на момент прийняття спірного рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Бережанський склозавод" від 24.12.2009р. і будь-яких змін, в тому числі, щодо приведення її у відповідність з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства»ВАТ «Бережанський склозавод»не здійснювалось.
Даний факт підтверджено і представником відповідача у судовому засіданні та не заперечується і позивачем, який, зокрема у позовній заяві посилається серед іншого, також, і на вимоги Закону України «Про господарські товариства».
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що до корпоративних правовідносин, які виникли з приводу проведення загальних зборів акціонерів ВАТ "Бережанський склозавод" від 24.12.2009р. та прийняття ними рішень застосовуються положення статей 1 - 49 Закону України "Про господарські товариства" з врахуванням норм Цивільного кодексу України від 16.01.2003 та Господарського кодексу України від 16.01.2003, що набрали чинності з 01.01.2004р.
Крім того, товариство у своїй діяльності, також, керується і відповідними нормативно-правовим актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка в силу ст. 7 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" здійснює державне регулювання та контроль за випуском і обігом цінних паперів, методологічне забезпечення запровадження та розвиток принципів корпоративного управління відповідно до законодавства і наділена відповідними нормотворчими функціями у цих галузях.
Зокрема, корпоративні відносини регулюються Положенням про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 жовтня 2006 р. N 1000, Положенням про депозитарну діяльність, затвердженим рішенням ДКЦПФР від 17 жовтня 2006 р. N 999; Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998р. № 222. Усі вказані рішення ДКЦПФР зареєстровані в Міністерстві юстиції України, як це передбачено чинним законодавством України.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 24 грудня 2009 року у м. Бережани відбулись загальні збори акціонерів ВАТ "Бережанський склозавод", на яких було прийнято ряд рішень. Зокрема, серед іншого, ухвалено припинити діяльність ВАТ "Бережанський склозавод" шляхом його ліквідації. Зазначені збори акціонерів ВАТ «Бережанський склозавод»оформлені протоколом № 2 від 24 грудня 2009 року, який представлений на розгляд суду.
При цьому суд розглянувши матеріали справи, зокрема, оцінивши подані сторонами докази, не вбачає підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Бережанський склозавод" від 24.12.2009р. оформлене протоколом № 2 від 24 грудня 2009 року.
Зокрема, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; - позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; - порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів (п. 17 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 N 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»).
Проте, суд розглянувши дотримання вимог закону та/або установчих документів під час проведення загальних зборів ВАТ «Бережанський склозавод»оформлені протоколом № 2 від 24 грудня 2009 року та дотримання корпоративних прав позивача - акціонера товариства, встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦК України акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
Відповідно до ч. 1,3 ст. 169 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Згідно із ч. 1 ст. 159 ЦК України вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать. Акціонери (їхні представники), які беруть участь у загальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, що їх має кожний акціонер, який бере участь у зборах.
Відповідно до ч. 8 ст. 41 Закону України «Про господарські товариства»загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків голосів.
Суд, також, має за необхідне зазначити, що відповідно до прямої вказівки, яка міститься у статтях 41, 42 Закону про господарські товариства безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є серед іншого прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення.
Крім того, в силу вимог ч. 2 та ч. 4 ст. 159 ЦК України, які кореспондуються із ст. 41 та 42 Закону України «Про господарські товариства», а також передбачені п.п. 6.10. Статуту товариства Рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, щодо: 1) внесення змін до статуту товариства; 2) ліквідації товариства, крім випадків, встановлених законом; 3) питань, передбачених законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у зборах.
Відповідно до п.п. 3.1.,3.2. Статуту ВАТ «Бережанський склозавод»статутний фонд товариства складає 1 181 407,50 гривень (один мільйон сто вісімдесят одну тисячу чотириста сім гривень п’ятдесят копійок). Статутний фонд Товариства поділений на 8655 шт. простих іменних акцій номінальною вартістю 136,50 грн.
Як вбачається із протоколу № 2 загальних зборів акціонерів ВАТ «Бережанський склозавод»від 24.12.2009р., а також переліку власників акцій, які мають право на участь у загальних зборах акціонерів станом на 24.12.2009р. у загальних зборах акціонерів зареєструвалось 75 акціонерів, які володіли у сукупності 7127 голосами, що складає 82,3 % від усіх голосів згідно статутного капіталу товариства.
При цьому, відповідно до протоколу № 2 загальних зборів акціонерів ВАТ «Бережанський склозавод»від 24.12.2009р., а також протоколу № 1 лічильної комісії від 24.12.2009р. з питання порядку денного «Припинення ВАТ «Бережанський склозавод»«За»проголосувало 5382 голосів осіб присутніх на зборах, або 75,5 % голосів осіб присутніх на зборах. В свою чергу з питання порядку денного «Затвердження договорів товариства»про залишення його без розгляду голосували «За»7127 голосів ,що складає 100 відсотків голосів осіб присутніх на зборах.
Отже, суд приходить до висновку, що загальні збори акціонерів відбулись за наявності кворуму визначеного чинним законодавством (82,3 % при необхідних 60%) а рішення по питаннях порядку денного: «Про припинення ВАТ «Бережанський склозавод»шляхом його ліквідації прийняте за необхідної кількості голосів присутніх на загальних зборах акціонерів (75,5%, при необхідних - 75 %), як і питання: «Затвердження договорів товариства»(100%, при необхідних - більше 50%) що в цій частині відповідає вимогам ст. 159 ЦК України, ст.ст. 41, 42 Закону України «Про господарські товариства»та Статуту товариства.
Щодо порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання загальних зборів товариства ВАТ «Бережанський склозавод», що від 24 грудня 2009 року та дотримання при цьому корпоративних прав позивача - акціонера товариства, то судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 43 Закону України «Про господарські товариства»про проведення загальних зборів акціонерів держателі іменних акцій повідомляються персонально передбаченим статутом способом. Крім того, загальне повідомлення друкується в місцевій пресі за місцезнаходженням акціонерного товариства і в одному із офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України чи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Якщо до порядку денного включено питання про зміну статутного (складеного) капіталу акціонерного товариства, то одночасно з порядком денним друкується інформація, передбачена статтею 40 цього Закону. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 45 днів до скликання загальних зборів. У разі необхідності може бути зроблено повторне повідомлення в зазначених засобах масової інформації. Загальні збори акціонерів проводяться на території України, як правило, за місцезнаходженням акціонерного товариства, за винятком випадків, коли на день проведення загальних зборів 100 відсотками акцій товариства володіють іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації.
В свою чергу п.п. 6.7. Статуту товариства передбачено, що про проведення загальних зборів акціонерів держателі іменних акцій повідомляються персонально: листом, листівкою або вручаються (ознайомлюються) під розпис. Крім того, загальне повідомлення друкується в місцевій пресі за місцезнаходженням акціонерного товариства і в одному із офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України чи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку не пізніше, ніж за 45 днів до дати їх проведення. У повідомленні зазначаються: найменування та місцезнаходження Товариства, дата, час та місце проведення загальних зборів акціонерів, повний перелік питань, включених до порядку денного, а також порядок ознайомлення акціонерів з інформацією, що стосується питань, включених до порядку денного, адреса, за якою будуть прийматися пропозиції щодо порядку денного.
Як стверджує відповідач та зазначене підтверджено ним належними доказами, про проведення загальних зборів акціонерів 24.12.2009р. за 45 днів були надруковані оголошення в республіканській та місцевій пресі, яке містило всі необхідні відомості. Крім того, кожний акціонер був повідомлений за 45 днів до початку зборів листом. Як доказ зазначеного, з боку позивача суду надано належним чином завірені копії оголошення про проведення загальних зборів акціонерів ВАТ "Бережанський склозавод" від 24.12.2009р. опубліковане в офіційному виданню Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку: «Бюлетень цінні папери України»№ 237 (2761) від 04.11.2009р. а також аналогічне оголошення у місцевій пресі: газеті «Свобода»№ 90 (2404) від 04.11.2009р. Крім того, надано списки згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, відповідно до яких надсилались персональні повідомлення акціонерам ВАТ «Бережанський склозавод»про проведення загальних зборів акціонерів ВАТ "Бережанський склозавод" від 24.12.2009р., зазначені списки містять відмітку (штамп) Укрпошти про відправку листів. При цьому, із Списку № 287 вбачається, що таке повідомлення надсилалось і ОСОБА_1 (№ з/п 3) 05.11.2009р.
Враховуючи зазначене суд вважає, що позивач був належним чином повідомлений про проведення загальних зборів акціонерів ВАТ "Бережанський склозавод" від 24.12.2009р. у відповідності до вимог ст. 43 Закону України «Про господарські товариства»та Статуту товариства, а тому в цій частині його права, як акціонера не порушено. А тому, він міг і скористатися своїм правом наданим йому ч 2,3 ст. 43 Закону України «Про господарські товариства»щодо внесення своїх пропозиції щодо порядку денного загальних зборів та ознайомлення з документами, пов'язаними з порядком денним зборів.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про господарські товариства»реєстрація акціонерів (їх представників), які прибули для участі у загальних зборах, здійснюється згідно з реєстром акціонерів у день проведення загальних зборів виконавчим органом акціонерного товариства або реєстратором на підставі укладеного з ним договору. Цей реєстр підписується головою та секретарем зборів.
При цьому відповідач зазначає, що реєстрація акціонерів на загальних зборах ВАТ "Бережанський склозавод" від 24.12.2009р. проводилася реєстратором на підставі реєстру власників акцій ВАТ «Бережанський склозавод»станом на 24.12.2009р., відповідно до якого був складений Перелік власників акцій, які мають право на участь у загальних зборах акціонерів ВАТ «Бережанський склозавод», станом на 24.12.2009р.
Як вбачається із зазначеного переліку власників акцій, які мають право на участь у загальних зборах акціонерів ВАТ «Бережанський склозавод», станом на 24.12.2009р. позивач –акціонер ОСОБА_1 зареєструвався та брав участь у загальних зборах акціонерів. Таким чином, реалізувавши своє корпоративне право на участь в управлінні товариством.
Зазначені вище факти не заперечуються і представником позивача у судових засіданнях.
Поряд з цим, позивач вважає, що рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Бережанський склозавод" від 24.12.2009р., не відповідає вимогам чинного законодавства з огляду на те, що згідно з ч. 4 ст. 43 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори акціонерів не вправі приймати рішення з питань, не включених до порядку денного. При цьому, позивач стверджує, що до порядку денного загальних зборів акціонерів ВАТ "Бережанський склозавод", що проводились 24.12.09р., не були включені питання щодо обрання ліквідаційної комісії, затвердження положення про ліквідаційну комісію, затвердження порядку розрахунків з кредиторами, що були ухвалені на зборах та оформлені у п.п. 2-8 протоколу №2 від 24.12.09. Таким чином, вважає, що обумовлені вище рішення слід визнати недійсними як такі, що суперечать ч. 4 ст. 43 Закону України "Про господарські товариства".
Розглянувши вказані твердження позивача суд оцінює їх критично з огляду на наступне.
Як встановлено судом вище, відповідачем про проведення загальних зборів акціонерів ВАТ «Бережанський склозавод»від 24.12.2009р. надсилалися та публікувалися відповідні повідомлення, як це передбачено чинним законодавством. Як вбачається із змісту зазначених повідомлень вони містили і відомості щодо порядку денного, а саме питання щодо: 1. Припинення ВАТ «Бережанський склозавод»шляхом його ліквідації; 2. Затвердження договорів товариства.
При цьому, як вбачається із протоколу № 2 від 24.12.09р. загальних зборів акціонерів ВАТ "Бережанський склозавод" за розгляд порядку денного із питаннями: 1. Припинення ВАТ «Бережанський склозавод»шляхом його ліквідації; 2. Затвердження договорів товариства відбулось голосування між акціонерами, які 5382 голосами «За»(75,5% від присутніх на зборах) прийняли рішення затвердити вказаний порядок денний.
В подальшому, як вбачається із протоколу після обговорення питання 1 порядку денного по питанню «Припинення ВАТ «Бережанський склозавод»шляхом його ліквідації загальні збори акціонерів відкритого акціонерного товариства «Бережанський склозавод»Постановили: 1. Припинити діяльність юридичної особи –відкритого акціонерного товариства «Бережанський склозавод»шляхом його ліквідації у зв’язку із фактичним припиненням господарської діяльності через незадовільний стан надходження фінансових потоків здійснення господарських операцій та складне становище на відповідному ринку товарів та послуг; 2. Обрати ліквідаційну комісію ВАТ «Бережанський склозавод», до якої переходить управління справами товариства на час проведення його ліквідаційної процедури. Голова комісії –ОСОБА_3, члени комісії –Кундеус Олександр Михайлович, Слободянюк Олександр Васильович; 3. Затвердити Положення про ліквідаційну комісію ВАТ «Бережанський склозавод»; 4. Розрахунки з кредиторами та акціонерними товариства будуть проводитись грошовими коштами. Для розрахунків використовуються активи товариства станом на 24 грудня 2009 року. Строки та порядок подачі заяв на отримання розрахунків грошовими коштами: кредиторами подаються письмові заяви на ім’я Голови ліквідаційної комісії, за адресою: 47500, Тернопільська область, м. Бережани, вул. Лепких, 33. Заява складається у довільній формі, із зазначенням для юридичних осіб: назва юридичної особи , код ЄДРПОУ, місце знаходження; сума боргу; для фізичних осіб: прізвище, ім’я, по батькові, паспортних даних, ідентифікаційного коду, домашньої адреси, сума боргу; для акціонерів товариства: прізвище, ім’я, по батькові, паспортних даних, ідентифікаційного коду, домашньої адреси, кількості акцій та відсоток в статутному капіталі товариства, якими володіє акціонер. Заява подається в робочі дні з 9-00 год. до 15-00 год. в термін з 25 грудня 2009 року по 25 лютого 2010 року. 5. Встановити, що вимоги його кредиторів задовольняються у такій черговості: -у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’ю або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою та іншим способом: - у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов’язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; - у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов’язкових платежів); - у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги. Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги. 6. Забезпечення здійснення розрахунків з кредиторами: - після закінчення строку подачі кредиторами заяв про розрахунки, ліквідаційна комісія протягом 10 днів опрацьовує ці заяви і складає проміжний ліквідаційний баланс, який затверджується на загальних зборах акціонерів і який містить відомості про склад майна товариства, перелік пред’явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду; - виплата грошових сум кредиторам товариства провадиться у порядку черговості, передбаченому п.5 даного протоколу відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, починаючи від дня його завершення, за винятком кредиторів четвертої черги, виплати яким за спливом місяця від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу. В разі недостатності у товариства грошових коштів для задоволення вимог кредиторів, ліквідаційна комісія здійснює продаж майна товариства; - при здійсненні розрахунків грошовими коштами –кредитору-фізичній особі-виплата грошових коштів через касу товариства або поштовим переказом коштів або перерахування коштів на банківський рахунок протягом 15 днів; кредитору юридичній особі-перерахування коштів на банківський рахунок протягом 15 днів; - способи інформування кредиторів –засоби масової інформації , які для цього передбачається використовувати, та склад інформації, яка надається кредиторам повідомлення про ліквідацію ВАТ «Бережанський склозавод»друкується в газетах: «Бюлетень цінні папери України та «Свободи». Повідомлення містить інформацію про ліквідацію товариства порядок та термін заявлення вимог кредиторів; – вимоги кредиторів, заявлених після спливу встановленого строку, задовольняються з майна товариства що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно; - вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, в задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги які не задоволені через відсутність майна товариства вважаються погашеними. 7. Загальний термін підготовки та здійснення розрахунків з кредиторами товариства не повинен перевищувати шість місяців. 8. Комісії з припинення ВАТ «Бережанський склозавод»: - здійснити публікації про припинення діяльності ВАТ «Бережанський склозавод»шляхом ліквідації; - подати заяву в ДКЦПФР на зупинення, скасування та анулювання обігу акцій ВАТ «Бережанський склозавод»- повідомити орган, що провадить державну реєстрацію про припинення діяльності ВАТ «Бережанський склозавод»шляхом ліквідації.
За вказане рішення, як вбачається із протоколу загальних зборів акціонерів, проголосувало «За»5382 голосів, що складає 75,5 відсотків голосів від присутніх на зборах.
При цьому, суд має за необхідне зазначити, що з аналізу змісту чинного корпоративного законодавства, яким встановлено вимоги до формування питання порядку денного загальних зборів акціонерів та прийняття ними рішення законодавчо закріплено заборону тільки щодо того, що загальні збори не вправі приймати рішення з питань, не включених до порядку денного - ст. 43 Закону України «Про господарські товариства».
У разі, якщо на порушення вимог статті 43 Закону про господарські товариства питання не було включено до опублікованого порядку денного загальних зборів товариства, рішення цих зборів із зазначеного питання повинні визнаватися недійсними через пряму заборону закону. Також повинні визнаватися недійсними рішення загальних зборів, розглянутих у питаннях "Різне", "Організаційні питання" тощо. Відповідно до роз'яснення ДКЦПФР від 10 листопада 1999 р. N 24 не допускається включення до порядку денного загальних зборів питань "Різне", "Організаційні питання", тому що такі дії порушують право акціонера на попереднє ознайомлення з порядком денним загальних зборів акціонерів, передбачене частиною першою статті 43 Закону про господарські товариства (п. 22 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 N 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»).
Проте, як уже зазначалось судом та вбачається із протоколу № 2 рішення ВАТ «Бережанський склозавод»від 24 грудня 2009 року, що оскаржується, загальними зборами ВАТ «Бережанський склозавод»24 грудня 2009 року розглядались виключно питання з порядку денного зборів, зокрема, і питання: "Про припинення ВАТ «Бережанський склозавод»шляхом його ліквідації". Саме за результатами обговорення вказаного питання були постановлені вище наведене рішення. Зазначене питання порядку денного також було включене і до порядку денного, який був опублікований попередньо у республіканській та місцевій пресі. При цьому, інших питань не пов’язаних з ліквідацією товариства, рішенням по питанню порядку денного щодо припинення ВАТ «Бережанський склозавод»шляхом ліквідації не приймалося.
Одночасно суд вважає, помилковим твердження позивача щодо того, що за результатами обговорення питання порядку денного: «Припинення ВАТ «Бережанський склозавод»шляхом його ліквідації»загальні збори акціонерів вправі прийняти тільки таке рішення, яке за своїм змістом (сукупністю слів та їх структурній побудові) ідентичне поставленому питанню, а саме, виключно щодо припинення ВАТ «Бережанський склозавод»шляхом його ліквідації.
З приводу цього суд має за необхідне зазначити, що чинне законодавство не містить категоричного припису (вимоги) щодо того, що рішення, які приймаються на загальних зборах акціонерів за результатами обговорення питань порядку денного, повинні бути за змістом (сукупністю слів та їх структурній побудові) ідентичні питанням, які включенні до порядку денного. При цьому, формування змісту рішення загальних зборів акціонерів прийнятого за результатами обговорення певного питання порядку денного загальних зборів акціонерів чинним законодавством віддано на розсуд загальних зборів акціонерів.
Крім того, суд має за необхідне відмітити, що прийняття зазначеного рішення та його складність зумовлено в першу чергу дотриманням вимог чинного законодавства при прийнятті акціонерним товариством рішення про припинення товариства шляхом його ліквідації, зокрема, положень ст. 110-112 ЦК України, ст..ст. 59-61 ГК України, ст.ст. 19-20 Закону України «Про господарські товариства», Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку рішенням від 30.12.1998р. № 222, які визначають порядок ліквідації юридичної особи –акціонерного товариства. Зазначений порядок встановлений в першу чергу з метою захисту прав акціонерів (учасників, засновників) та кредиторів товариства.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що вказане рішення прийняте загальними зборами акціонерів з дотриманням вимог чинного законодавства, що встановлює вимоги до порядку прийняття рішення загальними зборами про припинення акціонерного товариства шляхом ліквідації. При цьому суд не вбачає, підстав вважати, що порядком прийняття вказаного рішення було порушено права позивача як акціонера, зокрема його право на ознайомлення з порядком денним загальних зборів акціонерів.
Також, суд має за необхідне відмітити і те, що в силу вимог чинного законодавства контрольні функції за дотриманням порядку при проведенні загальних зборів акціонерів і прийняття ними рішень щодо припинення акціонерних товариств покладено на Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку.
Так, відповідно до ч. 13 ст. 6 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку розробляє і затверджує з питань, що належать до її компетенції, акти законодавства, обов'язкові для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, учасниками ринку цінних паперів, їх об'єднаннями, контролює їх виконання.
В свою чергу, відповідно до п.п. 3,4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»одним із завдань Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку є здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, а також у сфері спільного інвестування та захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.
При цьому згідно із ч. 2 ст. 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до покладених на неї завдань серед іншого: встановлює вимоги щодо випуску (емісії) і обігу цінних паперів та їх похідних; здійснює методологічне забезпечення запровадження та розвитку принципів корпоративного управління відповідно до законодавства.
Також, відповідно до п.п. 13 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право серед іншого розробляти і затверджувати з питань, що належать до її компетенції, обов'язкові для виконання нормативні акти.
Відповідно до зазначених повноважень Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку рішенням від 30.12.1998р. № 222 затвердила Порядок скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій. Вказаний Порядок діє у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.07.2005 N 398, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2005 р. за N 1113/11393.
Зазначений Порядок ДКЦПФР установлює порядок зупинення обігу акцій, відновлення обігу акцій, скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій. При цьому відповідно до розділу ІІ Порядку порядок скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій у зв'язку з припинення діяльності акціонерного товариства шляхом його ліквідації включає таку послідовність дій: 1. зупинення обігу акцій; 2. скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій у зв'язку з ліквідацією акціонерного товариства.
П.п. 1.1. розділу ІІ Порядку передбачено, що протягом семи робочих днів після прийняття рішення про ліквідацію комісія з припинення акціонерного товариства (ліквідаційна комісія, ліквідатор тощо) (далі - комісія) повинна подати до реєструвального органу такі документи: а) заяву про зупинення обігу акцій; б) рішення загальних зборів акціонерів товариства про ліквідацію і призначення комісії, оформлене відповідним протоколом, який повинен бути пронумерований, прошнурований та засвідчений підписами голови та секретаря зборів, або копію постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом, або копію постанови Правління Національного банку України про відкриття процедури ліквідації, що засвідчується головою комісії та печаткою товариства.
В свою чергу, відповідно до п.п. 1.2. розділу ІІ Порядку Уповноважена особа реєструвального органу видає розпорядження про зупинення обігу акцій (додаток 3) протягом п'ятнадцяти робочих днів з дати надходження до реєструвального органу документів, зазначених у підпункті 1.1 пункту 1 цього розділу.
Вказаним порядком також передбачено і такі повноваження ДКЦПФР як перевірка дотримання порядку скликання та/або проведення загальних зборів акціонерів, на яких прийнято рішення про припинення діяльності акціонерного товариства та прийняття рішення про відмову у зупиненні випуску акцій у випадку виявлення порушень вказаного порядку.
Зокрема відповідно до п.п. 8,9 розділу І Порядку відмова в зупиненні обігу акцій, відновленні обігу акцій, скасуванні реєстрації випусків акцій та анулюванні свідоцтв про реєстрацію випуску акцій складається у разі: а) невідповідності поданих документів вимогам чинного законодавства; б) порушення встановленого законодавством порядку припинення діяльності акціонерного товариства; в) виявлення на дату подання документів порушення порядку скликання та/або проведення загальних зборів акціонерів, на яких прийнято рішення про припинення діяльності акціонерного товариства. Інші причини не можуть бути підставами для відмови у зупиненні обігу акцій, відновленні обігу акцій, скасуванні реєстрації випусків акцій та анулюванні свідоцтв про реєстрацію випуску акцій. Відмова в зупиненні обігу акцій, відновленні обігу акцій, скасуванні реєстрації випусків акцій та анулюванні свідоцтв про реєстрацію випуску акцій оформлюється у вигляді розпорядження про відмову із зазначенням підстав для відмови і підписується уповноваженою особою реєструвального органу.
Разом з цим, як вбачається із поданого відповідачем Розпорядження № 02-ТЕ-З від 22.01.2010р. Тернопільського територіального управління ДКЦПФР. Комісія за результатами розгляду документів ВАТ "Бережанський склозавод" в тому числі і протоколу № 2 від 24.12.2009р. загальних зборів акціонерів ВАТ "Бережанський склозавод", який подавався в силу вимог п. п. 1.1. розділу ІІ Порядку, порушень порядку скликання та/або проведення загальних зборів акціонерів від 24.12.2009р. ВАТ "Бережанський склозавод" не виявила, а тому постановила: зупинити обіг акцій ВАТ "Бережанський склозавод".
Одночасно, суд критично оцінює посилання позивача на те, що результати голосування на зборах від 24.12.09 були хибними, оскільки у голосуванні приймали участь акції, які неправомірно відчужені.
Зокрема, на думку позивача, частина акцій ВАТ "Бережанський склозавод" в кількості 1454 штук, яка була придбана Стасишиним Б.І. у ОСОБА_1 на підставі договору №Б2/152 від 15.04.09, у відповідності до ухвали Бережанського районного суду від 09.06.09р. була арештована, однак, незважаючи на вказаний арешт ОСОБА_3 вони брали участь у голосуванні на загальних зборах акціонерів 24.12.09р. за схвалення спірних рішень.
Крім того, позивач посилається також на те, що в провадженні Бережанського районного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, TOB "Технотерн-Інвест" про визнання недійсним договору купівлі-продажу акцій ВАТ "Бережанський склозавод" №Б2/152 від 15.04.2009р., що підтверджується повідомленням Бережанського районного суду від 12.05.2010р. №1752.
Разом з цим, суд має за необхідне відмітити, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на акції не зменшує їх кількість у статутному фонді товариства та не впливає на обсяг корпоративних прав їх власників (п. 48 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 N 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»).
У вирішенні питання про правомочність загальних зборів господарським судам слід враховувати, що накладення арешту на акції означає обмеження права відчужувати акції, а не обмеження прав, посвідчених акціями. Арешт акцій не позбавляє їх власника можливості реалізації посвідчених акціями корпоративних прав і не призводить до зменшення загальної кількості акцій у статутному капіталі акціонерного товариства та, відповідно, загальної кількості голосів акціонерів. Тому у визначенні правомочності загальних зборів акціонерів у господарських судів відсутні підстави для неврахування голосів акціонерів, акції яких перебувають під арештом (п.п. 2.6. Рек. ВГСУ від 28.12.2007р."Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин").
Крім того, суд відхиляє посилання позивача і на рішення у справі № 2-236/2010р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, TOB "Технотерн-Інвест" про визнання недійсним договору купівлі-продажу акцій ВАТ "Бережанський склозавод" №Б2/152 від 15.06.2009р. так як вказаним рішенням суду, спростовуються твердження позивача.
Зокрема, як вбачається із Рішення від 15.06.2010р. Бережанського районного суду Тернопільської області суду справа № 2-236/2010р. розглянувши у судовому засіданні в місті Бережанах справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третьої особи ТзОВ «Технотерн-інвест», ТОВ «Мірта-ЛТД»та ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів від 15 квітня недійсним, судом серед іншого встановлено, що позивачка ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 з 6 листопада 1982 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу та встановлено, що відповідач ОСОБА_1 протягом 2002-2003р.р. за час шлюбу із позивачкою за їх спільні кошти придбав 1454 акцій ВАТ «Бережанський склозавод»на суму 72 700 грн., а 15 квітня 2009р. він ці акції продав відповідачу ОСОБА_3, що підтверджується договором купівлі-продажу № Б2/152 та актом приймання передачі пакета акцій ВАТ «Бережанський склозавод»від 15 квітня 2009р.
По ініціативі суду із Рогатинської районної державної нотаріальної контори Івано-Франківської області була витребувана письмова заява позивачки ОСОБА_2, завірена державним нотаріусом Андрейків Т.В., з якої видно, що позивачка ще 19 серпня 2008р. дала згоду своєму чоловікові ОСОБА_1 на укладення договорів про відчуження ним акцій ВАТ «Бережанський склозавод», у цій заяві позивачка чітко зазначила, що вказані правочини відповідають інтересам їх сім’ї і тому вона погоджується із тим, щоб умови і кількість договорів купівлі-продажу акцій ВАТ «Бережанський склозавод» визначалися її чоловіком самостійно.
Таким чином, поскільки позивачка ОСОБА_2 в жодне із судових засідань не з’явилася і не представила суду доказів підставності своїх позовних вимог здобутими у судовому засіданні доказами доведено, що відчужуючи 15 квітня 2009р. 1454 спірних акцій ВАТ «Бережанський склозавод»на суму 72 700 грн. відповідачу ОСОБА_3 відповідач ОСОБА_1 діяв добросовісно, так як на відчуження цих акцій у нього малася письмова нотаріально завірена згода його дружини ОСОБА_2, а тому з тих підстав позовні вимоги позивачки визнані судом безпідставними та рішенням від 15.06.2010р. Бережанського районного суду Тернопільської області суду № 2-236/2010р. у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
При цьому, в подальшому ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 30 вересня 2010 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення від 15.06.2010р. Бережанського районного суду Тернопільської області суду справа № 2-236/2010р. відхилено, рішення Бережанського районного суду від 15 червня 2010 року залишено без змін.
Враховуючи вищезазначене, судом не встановлено порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів акціонерів ВАТ "Бережанський склозавод" від 24.12.2009р., які б були підставою для скасування рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Бережанський склозавод" від 24.12.2009р.
Також, судом не встановлено порушення будь-яких прав позивача як акціонера ВАТ «Бережанський склозавод»під час скликання та проведення загальних зборів акціонерів ВАТ "Бережанський склозавод" від 24.12.2009р.
Зокрема, як встановлено судом, позивач був повідомлений належним чином про проведення загальних зборів акціонерів ВАТ "Бережанський склозавод" від 24.12.2009р., та його право на ознайомлення з порядком денним загальних зборів акціонерів дотримано, при цьому, як вбачається із протоколу № 2 загальних зборів акціонерів ВАТ "Бережанський склозавод" від 24.12.2009р. позивач був присутній на зборах обговорював на них питання порядку денного, та голосував на них, таким чином реалізувавши своє корпоративне право на управління. Судом, також, не встановлено і інших порушень прав чи законних інтересів позивача акціонера ВАТ "Бережанський склозавод", які були б підставою для скасування рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Бережанський склозавод" від 24.12.2009р.
При цьому, суд має за необхідне відмітити, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову (п. 19 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 N 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»).
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Таким чином, суд надавши оцінку представленим доказам, розглянувши обставини справи дослідивши та оцінивши подані позивачем та відповідачем докази в їх сукупності не вбачає підстав для скасування рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Бережанський склозавод" від 24.12.2009р., та відмовляє у задоволенні позовних вимог позивачу як безпідставно заявлених.
Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача у справі.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. В позові відмовити.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, через місцевий господарський суд.
Суддя В.Л. Гевко
Повне рішення складено та підписано 13.12.2010р.