Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 грудня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого судді - Григоренка М.П.,
суддів Оніпко О.В., Ковалевича С.П.,
при секретареві Омельчук А.М., за участю апелянта ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, позивача ОСОБА_3, розглянувши у ві дкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Володимирецького районного суду від 23 липня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до голови ліквідаційної комісії СВК ’’Діброва’’ ОСОБА_4, голови ліквідаційної комісії СВК ’’Собіщицький’’ ОСОБА_5 про визнання правочину дійсним та визнання права власності ,
ВСТАНОВИЛА :
Рішенням Володимирецького районного суду від 23 липня 2010 року позов ОСОБА_3 до голови ліквідаційної комісії СВК ’’Діброва’’ ОСОБА_4, голови ліквідаційної комісії СВК ’’Собіщицький’’ ОСОБА_5 про визнання правочину дійсним та визнання права власності задоволено повністю.
Визнано договори купівлі-продажу нерухомого майна – приміщення ’’Гаражі’’ та приміщення ’’Кузня’’ між ОСОБА_3 та ліквідаційними комісіями СВК ’’Собіщицький’’ та СВК ’’Діброва’’ дійсними.
Визнано за ОСОБА_3, право власності на приміщення ’’Гаражі’’ та приміщення ’’Кузня’’, які розташовані в АДРЕСА_1.
Сторони звільнено від сплати державного мита на підставі п.4 Декрету КМУ ’’Про державне мито’’ як потерпілих від аварії на ЧАЕС.
Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на незаконність рішення суду в частині задоволення позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна – приміщення ’’Гаражі’’ дійсним та визнання за ОСОБА_3 права власності на дане приміщення, оскільки воно винесене із неповним з’ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушення і неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Суд не врахував, що товарною біржею ’’Наша’’ було проведено 27.05.2010 року торги по реалізації майна СВК ’’Діброва’’ у відповідності до Закону України _______________________________________________________________________
Справа № 22-1821-2010 р. Головуючий у 1 інстанції : Котик Л.О.
Категорія : 19.20 Доповідач : Григоренко М.П.
’’Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом’’ та Закону України ’’Про товарну біржу’’. На підставі протоколу проведення відкритих торгів, між апелянтом та арбітражним керуючим – ліквідатором СВК ’’Діброва’’ ОСОБА_6 27 травня 2010 року було укладено договір купівлі-продажу № Н0860, за яким продавець передав ОСОБА_1 у власність господарську будівлю автогаражу, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, яка належала СВК ’’Діброва’’ на праві власності. В цей же день майно було передано останньому за актом приймання-передачі. До даного часу вказане майно належало на праві власності СВК ’’Діброва’’ і нікому не було відчужено, що підтверджується актом інвентаризації майна кооперативу. ОСОБА_1 є єдиним законним власником вказаного об’єкту нерухомого майна. Суд зобов’язаний був залучити його до участі в справі як належного відповідача замість голови ліквідаційної комісії СВК ’’Діброва’’ ОСОБА_4
Суд не врахував, що договір купівлі-продажу приміщення ’’Гаражі’’ було укладено між ОСОБА_3 та ліквідаційною комісією СВК ’’Діброва’’, проте стороною договору відчуження майна СВК ’’Діброва’’ може бути лише сам кооператив як юридична особа, а не ліквідаційна комісія, яка лише виступає від його імені як уповноважений представник після припинення повноважень керівника і до призначення судом ліквідатора.
Крім того, підпис на спірному договорі купівлі-продажу від 09.09.2008 року голові ліквідаційної комісії ОСОБА_4 не належить.
Також, суд не врахував, що відсутність правовстановлюючих документів на спірне приміщення у позивача та відповідача не може бути підставою для визнання договору дійсним. Відмови сторін від нотаріального посвідчення спірного договору, як обов’язкової умови визнання судом такого правочину дійсним, не було.
У зв’язку із викладеним апелянт просить оскаржуване рішення змінити та в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до голови ліквідаційної комісії СВК ’’Діброва’’ про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна – приміщення ’’Гаражі’’ дійсним та визнання за ОСОБА_3 права власності на приміщення ’’Гаражі’’ по АДРЕСА_1 відмовити за безпідставністю. В іншій частині рішення залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач повністю сплатив кошти за приміщення гаражів та кузні, що в с. Собіщиці по вул. Центральній,142 Володимирецького району.
Згідно рішення ліквідаційної комісії СВК ’’Діброва’’ №4 від 08.09.2008 року та акту прийому-передачі основних засобів №1 від 11.11.2008 року ОСОБА_3 було виділено та передано приміщення гаражів. Згідно рішення комісії по врегулюванню майнових паїв СВК ’’Собіщицький’’ від 11.11.2008 року та акту прийому-передачі основних засобів №1 від 09.09.2008 року ОСОБА_3 було виділено та передано приміщення гаражів та кузні.
Позивачем повністю виконано умови договорів купівлі-продажу приміщення гаражів та кузні, а тому відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України є всі підстави для задоволення позову.
Проте, колегія суддів не погоджується із оскаржуваним рішенням і вважає, що це рішення підлягає скасуванню у повному обсязі, у зв’язку із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та неповне з’ясування справи, з ухваленням у справі нового рішення.
Так, згідно постанови господарського суду Рівненської області від 21 серпня 2009 року сільськогосподарський виробничий кооператив „Діброва”, с. Собищі,
Володимирецький район, Рівненська область, було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором було призначено арбітражного керуючого ОСОБА_6
Однак, суд першої інстанції, відкривши провадження у даній справі 16 липня 2010 року та постановивши 23 липня того року оскаржуване рішення, ліквідатора сільськогосподарського виробничого кооператива „Діброва” арбітражного керуючого ОСОБА_6, який є належним відповідачем взагалі не залучив.
Будь-які дані, що голова ліквідаційної комісії СВК „Діброва” ОСОБА_4 та голова ліквідаційної комісії СВК „Собіщенський” ОСОБА_5 взагалі мали право вчиняти правочини по відчуженню належного вищевказаним СВК спірного майна позивачу у справі відсутні.
Так само, відсутні у справі будь-які правовстановлюючі документи на спірне майно.
Не зазначено як в позовній заяві так і в оскаржуваному рішенні, чому позов заявлено саме до колишніх голів ліквідаційних комісій, у яких відсутні будь-які повноваження на участь у справі, а не до самих підприємств чи їх ліквідаторів, які були призначені у встановленому законом порядку і лише які могли виступати по даній справі відповідачами.
За таких обставин колегія суддів вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 має бути відмовлено у повному обсязі.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Володимирецького районного суду від 23 липня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і воно може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів, з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Григоренко М.П.
Судді Ковалевич С.П.
Оніпко О.В.