АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-809/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ч.1 ст. 125 КК України Резнік Ю.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Швидкий Д.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“21” грудня 2010 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Щепоткіної В.В.
суддів Соломки І.А., Швидкого Д.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_5 на вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 жовтня 2010 року, яким –
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, не судима,
визнана невинною за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України і за відсутності в її діях складу злочину, виправдана.
У задоволенні цивільного позову ОСОБА_5 відмовлено повністю.
ОСОБА_6 потерпілою ОСОБА_5 обвинувачувалась в тому, що 07 квітня 2009 року близько 13 год. 30 хв. в м. Умань у приміщенні поліклінічного відділення Уманської центральної районної лікарні в каб. № 22 у ході сварки дерев’яним ящиком для документації побила ОСОБА_5 по голові, правій кисті руки, по грудях та животі, нанесла скальпелем різану рану зап’ястя лівої кисті руки, спричинивши потерпілій легкі тілесні ушкодження.
На вказаний вирок потерпіла ОСОБА_5 подала апеляцію, в якій просить його скасувати та винести новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання, відповідно до кримінального закону та стягнути з неї на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 1228 грн.40 коп., моральну шкоду в сумі 5000 грн.
Заслухавши доповідь судді, пояснення виправданої ОСОБА_6 про залишення вироку без змін, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст. 323 КПК України, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.
Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті у судовому засіданні.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Постановляючи виправдувальний вирок щодо ОСОБА_6, суд дотримався вимог вказаного закону.
Так, ОСОБА_6 обвинувачувалась ОСОБА_5 в заподіянні останній умисних легких тілесних ушкоджень, при обставинах, викладених у мотивувальній частині вироку.
У судовому засіданні обставини заподіяння ОСОБА_6 легких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 не знайшли свого підтвердження.
Як показала при судовому розгляді справи на той час підсудна ОСОБА_6, 07 квітня 2009 року в приміщенні кабінету № 22 поліклінічного відділення Уманської районної лікарні між нею та ОСОБА_5 відбулася розмова, яка мала неприязний характер з приводу самовільного заволодіння її бувшим чоловіком ОСОБА_7, їх спільним майном, яке останній перевозив до співжительки, зокрема до ОСОБА_5. Проте, якої-небудь бійки між ними не було. Тому, факт заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, вона категорично заперечує.
Ці обставини підтвердила свідок ОСОБА_8, в присутності якої підсудна на той час ОСОБА_6., спілкувалася з ОСОБА_5.
Як зазначає ОСОБА_5, вказані події відбувались 07.04.2009 року.
Одначе, з даних акту судово-медичного дослідження (обстеження) вбачається, що ОСОБА_5 звернулася до Уманського відділення СМЕ з метою освідування на предмет виявлення та визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, 09.04.2009 року, тобто по збігу двох діб.
Згідно до витягу з медичної картки № 305 амбулаторного хворого – ОСОБА_5, вона знаходилася на лікуванні у невролога з 10.04.2009 року по 05.05.2009 року, таким чином з наведених доказів випливає, що 07.04.2009 року, тобто в день сварки з ОСОБА_6, у ОСОБА_5 не виникала потреба звертатися до лікаря за медичною допомогою та судово-медичним освідуванням.
Як вбачається з показів в суді свідка ОСОБА_9 ДІМ Уманського МВ УМВС, він проводив перевірку по заяві ОСОБА_5, в зв’язку з чим відбирав пояснення у всіх осіб. Про свідка ОСОБА_10, йому повідомила ОСОБА_5. Під час опитування працівників лікарні, в тому числі і тих, які знаходилися в сусідніх кабінетах, останні дали пояснення про те, що їм не відомі обставини заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень і вони про це нічого не знають.
З приводу скальпеля, яким, як вказує ОСОБА_5, їй були заподіяні тілесні ушкодження, йому також нічого не відомо.
Сама ОСОБА_5 не показує на ті обставини, що після її побиття ОСОБА_7, хто - небудь із працівників поліклінічного відділення, де, як вона запевняє, їй були заподіяні тілесні ушкодження, бачив ці обставини або про це вона комусь розповідала.
ОСОБА_10 також не вказує на ті обставини, що він був свідком побиття ОСОБА_5 або бачив останню після цього в її кабінеті, чи іншому місці поліклініки з слідами тілесних ушкоджень, які зафіксовані медичним освідуванням.
Свідок ОСОБА_10 лише повідомив про те, що він чув в кабінеті ОСОБА_5 розмову з ОСОБА_6 на підвищених тонах та, після цього, бачив в кабінеті безпорядки і ОСОБА_5, яка сиділа за столом і плакала, та наявність крові на її руці.
Тобто, як видно з наведених даних щодо показів ОСОБА_10, йому не відомі конкретні обставини заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, а тому суд обґрунтовано віднісся до них критично і не прийняв за основу.
Щодо показів свідка ОСОБА_7., співжителя ОСОБА_5 та бувшого чоловіка ОСОБА_6, суд також обґрунтовано віднісся критично, оскільки він є зацікавленою особою в результатах розгляду справи.
Наведені докази в їх сукупності з доказами, на які маються посилання у вироку, свідчать про обґрунтованість висновків суду про відсутність в діях ОСОБА_6 ознак злочину, за який ОСОБА_5 просила притягнути першу до кримінальної відповідальності, а тому в зв’язку з цим суд прийняв правильне і законне рішення про невинуватість ОСОБА_6 та її виправдання.
Підстав до скасування вироку суду, колегія суддів не знаходить.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.10.2010 року щодо ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляцію ОСОБА_5 – без задоволення.
Головуючий: / підпис /
Судді: / підписи /
Згідно з оригіналом
Суддя апеляційного суду
Черкаської області Д.М. Швидкий