АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-7301/2010 Головуючий по першій інстанції
Категорія: 19, 27 Шимчик Р.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Корнієнко Н.В.
УХВАЛА
іменем України
23 листопада 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бурлаки В.О.
суддів Корнієнко Н.В., Гончар Н.І.
при секретарі Макарчук Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 9 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання незаконним підвищення відсоткової ставки по кредитному договору та скасування незаконно нарахованої заборгованості, -
встановила:
10 березня 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до філії «Черкаське ГРУ закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання незаконним підвищення відсоткової ставки по кредитному договору та скасування незаконно нарахованої заборгованості.
Ухвалою Жашківського районного суду від 30 серпня 2010 року постановлено замінити первісного відповідача філію «Черкаське ГРУ закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», належним відповідачем - публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк».
Вимоги мотивувала тим, що 24 квітня 2008 року між сторонами укладений кредитний договір №CSG0GA00000131 (далі Договір), на виконання якого відповідачем наданий позивачу кредит в сумі 292180 грн., а вона зобов’язалась в строк до 24 квітня 2023 року повернути кредит та передбачені договором платежі, сплачуючи щомісячно 4039,83 грн. згідно графіка погашення.
Позивачка виконувала умови договору та сплачувала передбачений договором платіж. Однак відповідач в односторонньому порядку відсоткову ставку збільшив на 12 % та нарахував заборгованість за укладеним договором станом на 16 квітня 2009 року в розмірі 4021,01 грн. Позивачка вважає такі дії відповідача незаконними, що порушують положення ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів».
Тому просить визнати незаконним підвищення відсоткової ставки по кредитному договору від 24 квітня 2008 року, зобов’язати відповідача понизити відсоткову ставку по кредитному договору до рівня 17,04%, зобов’язати відповідача скасувати нараховану заборгованість, яка утворилась внаслідок незаконного підвищення відсоткової ставки.
Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 9 вересня 2010 року позовні вимоги задоволено.
Визнано незаконним підвищення відсоткової ставки по кредитному договору №CSG0GA00000131, який укладено між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3
Зобов’язано ПАТ КБ «ПриватБанк» понизити відсоткову ставку по кредитному договору №CSG0GA00000131 від 24 квітня 2008 року, який укладено між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3, до попереднього рівня (17,04% річних).
Зобов’язано ПАТ КБ «ПриватБанк» скасувати нараховану заборгованість по кредитному договору №CSG0GA00000131 від 24 квітня 2008 року , який укладено між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3, яка утворилась внаслідок незаконного підвищення відсоткової ставки .
Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_3 120 грн. оплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а на користь держави – 51грн. державного мита.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати дане рішення, як незаконне та таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції прийшов до висновку, що підвищення відсоткової ставки по кредитному договору від 24.04.2008 року, укладеному між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3, є незаконним.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду та вважає його обгрунтованим.
В судовому засіданні встановлено, що після укладення 24 квітня 2008 року між сторонами кредитного договору, на виконання якого відповідачем наданий позивачці кредит в сумі 292180 грн., а вона зобов’язалась в строк до 24 квітня 2023 року повернути кредит та передбачені договором платежі, сплачуючи щомісячно 4039,83 грн. згідно графіка погашення, з 1.02.2009 року відповідачем піднята відсоткова ставка по кредиту до рівня 29,04%.
Відповідно до п.2.3.1 Договору банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон’юнктури ринку грошових ресурсів Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного Договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки (а.с.7).
Згідно графіка погашення кредиту (додаток №2 до Договору) позивачка повинна була проводити щомісячний платіж в сумі 4039,83 грн.(а.с.9).
Позивачка виконувала умови договору та сплачувала передбачений договором платіж.
Всі рішення банку у будь - якій формі (постанова, рішення, інформаційний лист) щодо підвищення процентної ставки в односторонньому порядку після 10 січня 2009 року є неправомірними (рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 р. №1-рп/99 "У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч.І12 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)";
Вирішуючи питання про зміну відсотків по кредитному договору № №CSG0GA00000131 від 24 квітня 2008 року , укладеному між відповідачем "ПриватБанк" та позивачкою ОСОБА_3, як позичальником, у зв'язку із зміною кредитної політики, Банк допустив порушення п.3.5 Правил надання банкам України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 (далі Постанови), згідно якого банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв'язку з волевиявленням однієї із сторін.
Крім того, відповідно до ст.ст. 651, 654 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін і вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку (ч.2 ст.1056 ЦК).
В зв'язку з цим помилковою є позиція апелянта щодо необов'язкового внесення змін до кредитного договору та погодження їх з іншою стороною при збільшенні відсоткової ставки кредиту.
Тому проведені зміни відсоткової ставки за кредитним договором між сторонами банком в односторонньому порядку і не оформлені документально, є порушенням вище зазначених норм закону. Вказані обставина також знайшла відображення в судовому рішенні.
Слід зауважити, що в справі відсутні і економічні обґрунтування щодо збільшення відсоткової ставки кредиту по договору, з якими повинна ознайомитися перед внесенням змін до договору інша сторона, що також є невиконанням Постанови Нацбанку від 10.05.2007 р. №168 та порушенням норми ст.651 ЦК.
Належним повідомленням боржника щодо підвищення процентної ставки за кредитом є спосіб, визначений сторонами у договорі. Банк має довести, що він повідомив боржника належним чином. Для підтвердження доведення цього факту суд, може використовувати положення ЦПК України, що стосуються процедури направлення повісток і повідомлень (так званий локальний предмет доказування). Проте в матеріалах справи відсутні такі докази щодо належного повідомлення позивачки.
Потрібно також враховувати поведінку сторін після прийняття рішення банком щодо зміни процентної ставки у контексті положень цивільного законодавства про укладення та зміну договору, зокрема:
а) якщо боржник сплачує відсотки за новою ставкою, то пропозицію слід вважати прийнятою і правочин вчиненим, враховуючи ч.ч. 2, 3 ст. 205, ч. 2 ст. 642 ЦК України (навіть за відсутності доказів належного повідомлення боржника), так як фактичні дії вказують на прийняття пропозиції;
б) якщо боржник сплачує відсотки за попередньою ставкою та не вчиняв інших дій щодо прийняття пропозиції, то це свідчить про відсутність домовленості - у такому випадку слід виходити з умов договору.
У будь-якому випадку всі зазначені вище обставини (підписання додаткової угоди про зміну процентної ставки, повідомлення про це боржника, поведінка сторін після зміни процентної ставки тощо) враховані судом у сукупності, але визначальним у вирішенні питання правомірності такої зміни в контексті Закону № 661 є саме дата рішення про зміну ставки банком (а саме до 10.01.2009р.).
Обґрунтування позивачкою заявлених нею позовних вимог п. 8 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" вірно судами не був взятий до уваги, оскільки між сторонами виникли договірні відносини (його виконання), які перш за все регулюються нормами ЦК України, а не Законом України "Про захист прав споживачів".
Тому суд вірно прийшов до висновку, що дії відповідача щодо ініціювання збільшення відсоткової ставки за користування кредитом до 29,04 % річних порушують умови кредитного договору та положень тих нормативних актів, які регулюють вказані питання.
Колегія суддів вважає, що судом ухвалене законне та обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом застосовано закон, який підлягав застосуванню і справу ним вирішено правильно.
Підстави скасування рішення, викладені в апеляційній скарзі, враховані судом при ухваленні рішення, а тому не впливають на його законність.
Відповідно до норми статті 308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» відхилити.
Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 9 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання незаконним підвищення відсоткової ставки по кредитному договору та скасування незаконно нарахованої заборгованості, залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
Згідно з оригіналом
Суддя Н.В.Корнієнко