АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-7339/2010 Головуючий по першій інстанції
Категорія: 45 Гура І.І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Корнієнко Н.В.
УХВАЛА
іменем України
30 листопада 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бурлаки В.О.
суддів Корнієнко Н.В., Гончар Н.І.
при секретарі Наконечній М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 2 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до СВК «Міжгір’я» про стягнення збитків (упущеної вигоди), -
встановила:
13 квітня 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до СВК «Міжгір’я» про стягнення збитків (упущеної вигоди).
Вимоги мотивував тим, що рішенням Чорнобаївської районної ради № 15-ХХІ від 1 квітня 1994 року відповідач в с.Скородистик, Чорнобаївського району в розмірі 2 805,6 гектарів, з додатком № 1 - списком громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства, які мають право на земельну частку (пай).
28 грудня 2006 року рішенням Чорнобаївського районного суду, яке залишено в силі ухвалою Верховного Суду України від 10 жовтня 2007 року, було визнано за позивачем право на земельну частку (пай) в порядку спадкування після смерті його матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
27 лютого 2009 року ОСОБА_3 звернувся до відповідача з заявою про видачу за 2008 рік плати за використання належної йому в порядку спадкування земельної частки (паю), але йому було відмовлено, на підставі того, що земля в колективному сільськогосподарському підприємстві СКВ «Міжгір'я» не розпайована і орендної плати не існує.
Позивач вказує, що відповідач не сплачуючи йому орендну плату, фактично безоплатно користується належною йому земельною ділянкою, чим порушує його права.
Тому просить суд стягнути на його користь збитки (упущену вигоду) в розмірі мінімальної орендної плати за 2008 рік, тобто 1373 грн.78 коп. Пізніше позивач збільшив свої позовні вимоги, враховуючи, що відповідач фактично користувався земельною ділянкою і в 2009 році, тому просив стягти з нього ще таку ж суму і за 2009 рік, тобто всього 2747 грн. 56 коп.
Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 2 листопада 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 просить скасувати дане рішення, як незаконне, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення по справі в межах заявлених позовних вимог.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що СКВ «Міжгір’я», як користувач земельної частки (паю), не зобов’язана виплачувати ОСОБА_3 частину одержаного доходу, оскільки земельна ділянка (пай), на яку за останнім визнано право у його власності не перебувала та не перебуває на даний час.
Колегія суддів вважає такий висновок суду законним та обгрунтованим.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до рішення Чорнобаївської районної ради № 15-ХХІ від 1 квітня 1994 року СКВ «Міжгір’я» отримала державний акт на право колективної власності на землю в с.Скородистик, Чорнобаївського району в розмірі 2 805,6 гектарів. Р озпаювання земель не проведено (а.с.11).
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі /на місцевості/ земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" № 899-1V від 05 червня 2003 року із змінами і доповненнями, внесеними Законом України № 1559-1V від 17 листопада 2009 року, основним документом, що посвідчує право на земельну частку /пай/, є сертифікат на право на земельну частку /пай/, виданий районною /міською/ державною адміністрацією.
Документами, що посвідчують право на земельну частку /пай/ також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку /пай/; рішення суду про визнання права на земельну частку /пай/.
За ОСОБА_3 право на земельну частку /пай/ в порядку спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 28 грудня 2006 року, яке залишено в силі ухвалою Верховного Суду України від 10 жовтня 2007 року.
Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Як зазначено вище, право на земельну частку (пай) у ОСОБА_3 виникло в 2007 році. Проте це лише право на земельну частку (пай) в порядку спадкування, а не право власності, оскільки за його матір’ю у свій час не було документально зафіксовано її право на земельну частку (пай), яке вона отримала з часу одержання юридичною особою державного акта про право колективної власності на землю. Тому відсутнє у позивача і право на відшкодування завданих збитків в результаті порушення його цивільного права у вигляді упущеної вигоди за період за 2008 - 2009 роки, як відсутній у користувача земельною часткою /паєм/, а саме в СКВ «Міжгір’я», обов’язок виплатити ОСОБА_3 частину одержаного доходу, оскільки виникнення такого обов’язку можливе виключно щодо громадян-власників земельних часток /паїв/, які не отримували ділянок в натурі та не укладали договори оренди. Земельна частка /пай/, на яку за ОСОБА_3 визнано право, ніколи у його власності не перебувала, не перебуває до даного часу, як не перебувала вона у власності спадкодавця, тобто його матері.
Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення всі названі обставини враховані.
Слід зауважити, що питання про не проведення розпаювання земель СКВ «Міжгір’я» вирішувалося щорічно загальними зборами членів спілки і рішення загальних зборів ніким не оспорені. Дана обставина також врахована колегією при розгляді справи.
Крім того, необхідно врахувати, що відповідно до Закону України «Про оренду землі» орендна плата виплачується відповідно до умов укладеного між сторонами договору оренди, об’єктом якого є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Тому, з урахуванням викладеного, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, оскільки до даних правовідносин застосував закон, який підлягав застосуванню, в результаті чого спір вирішено правильно, в зв’язку з чим, відповідно до положень ст.308 ЦПК, рішення підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 2 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до СВК «Міжгір’я» про стягнення збитків (упущеної вигоди) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
Згідно з оригіналом
Суддя Н.В.Корнієнко