Справа №1-290 2007 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 квітня 2007 року                                                             Оболонський районний суд м.Києва

в складі: головуючого-судді                                            -                         Мамонтової 1.Ю.

при секретарі                                                                    -                         Величко Л.В.

за участю прокурора                                                        -                         Лященко А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Києва кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця міста Миколаєва, українця, громадянина України, із середньою - спеціальною освітою, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, 2000 року народження, офіційно не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою - АДРЕСА_2, не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України

ВСТАНОВИВ:

24.02.2007 року близько 20:00 год. ОСОБА_1, перебуваючи у приміщенні кафе, яке знаходиться АДРЕСА_3, таємно викрав чуже майно, а саме мобільний телефон "Нокіа-6230і", вартістю 1000 телевізор, який належав ОСОБА_2 та розпорядився викраденим на власний розсуд.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою винність у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.І КК України визнав та повністю підтвердив обставини, зазначені вище. У вчиненому кається, просить суворо не наказувати.

Враховуючи те, що підсудний та інші учасники процесу не оспорює фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників процесу, та роз'яснивши їм положення ст.299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи які ніким не оспорюються.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі зібрані докази, суд вважає, що винність підсудного ОСОБА_1 у судовому засіданні доведена повністю.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне дії ОСОБА_1 кваліфікувати за ст.185 ч.І КК України, тому, що він вчинив умисні дії, які виразилися у таємному викраденні чужого майна /крадіжка/.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття підсудного.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, з урахуванням особи винного, а саме, що він раніше не судимий, позитивно характеризується,  майнового стану  підсудного,  суд  приходить до  висновку  про

2

необхідність  призначити  ОСОБА_1  покарання,  не  пов'язане  із  виправними  роботами  та позбавленням волі, у межах санкції частини 1 статті 185 КК України, а саме у виді штрафу.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 40 (сорока) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу, ОСОБА_1 залишити без змін -підписка про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржений у Апеляційний суд міста Києва через Оболонський районний суд М.Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.