ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 2-8323/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2010 року Печерський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Батрин О.В.
при секретарі Гуцинюку М.І.
за участю представника відповідача Мендуса С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Філдес Україна» про встановлення нікчемності правочину та відшкодування моральної шкоди внаслідок порушенням прав споживача, -
В С Т А Н О В И В :
В січні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ЗАТ «Філдес Україна» про встановлення нікчемності правочину та відшкодування моральної шкоди внаслідок порушенням прав споживача, мотивуючи тим, що 2 жовтня 2009 року між сторонами укладено контракти № 0700326 та № 0700191 про надання послуг та сплачено вступних внески за придбання двох автомобілів в сумі 11 304 грн. Відносно вказаних контрактів позивач просить встановити нікчемність правочинів на підставі ст. 15, 19, 21 Закону України «Про захист прав споживач споживачів», оскільки при їх підписанні позивачу не було надано достовірної та необхідної інформації, в контрактах невизначено ціну продукції, ЗАТ «Філдес Україна» займається нечесною підприємницькою практикою, при укладенні контракту позивач був обмежений у праві вибору, відсутність в контрактах відповідальності відповідача за порушення вимог контрактів. Також позивач зазначив, що після ознайомлення з умовами контрактів, 4 жовтня 2009 року, він підписав в приміщенні представництва ЗАТ «Філдес Україна» бланки про їх розірвання. Тому, позивач звернувся до суду з позовом про визнання контрактів № 0700326 та № 0700191 від 2 жовтня 2009 року недійсними, зобов’язання відповідача повернути йому сплачені вступні внески в розмірі 11 304 грн. та 5 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, що проявилася в душевних стражданнях з приводу прикладання додаткових зусиль для налагодження життєвих питань.
Пізніше позивач надав доповнення до позовної заяви та просив встановити нікчемність контрактів, враховуючи введення його в оману при укладанні контрактів.
До судового засідання ні позивач, ні його представник не з’явились, надали суду заяву про розгляд справи в їх відсутність, позовні вимоги підтримують повністю.
Тому, суд розглянув справу у відсутність позивача та його представника, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Представник відповідача в судовому засіданні позові вимоги не визнав, надавши письмові заперечення.
Заслухавши пояснення представника відповідача та, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
В ході судового розгляду справи встановлено, що 2 жовтня 2009 року між сторонами укладено контракти № 0700326 та № 0700191 про надання послуг, за яким позивач оплачує послуги «Філдес Україна» з адміністрування системи з метою придбання двох автомобілів марки «ТАТА-613» (а.с. 8-19).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконуючи умови контрактів позивач сплатив вступні внески на загальну суму 11 304 грн. (а.с. 20).
У виконання вимог ст. 4 контрактів позивач надав на ім’я ПАТ «Філдес Україна» заяви від 2 жовтня 2009 року про дострокове надання йому інформації про формування груп та першого пакету документів, а також про його включення до числа учасників акту визнання, який відбудеться 30 вересня 2009 року. Щомісячний внесок позивач зобов’язувався сплатити до 10 вересня 2009 року та відповідно до ст. 15 контрактів.
Статтею 15 укладених сторонами контрактів встановлено, що клієнт без автомобіля може відмовитися від контракту за власним бажанням. В зв’язку з цим, клієнт отримає повернення сплаченого вступного внеску з утриманням 1% (а також ПДВ) від вартості автомобілю в якості компенсації за понесені ЗАТ «Філдес Україна» витрати, якщо відмова від контракту буде здійснена протягом семи календарних днів після підписання контракту, включаючи дату підписання. Оплата дострокових щомісячних внесків одночасно із вступним внеском не допускається, крім випадків подання клієнтом заяви про отримання інформації про формування своєї групи та першого пакету документів достроково на підставі п. А ст. 4 контракту.
Відповідно до п. А 4) ст. 4 контрактів у випадку, якщо клієнт раніше надав заяву про отримання інформації про формування своєї групи та першого пакету документів достроково, він втрачає право на розірвання контракту на умовах п. А даної статті і здійснюється на підставі п. Б) даної статті, тобто після ліквідації групи.
За таких обставин, відповідач правильно відмовив позивачу у виплаті вартості вступних внесків, оскільки позивач подав заяви про надання йому інформації про формування груп та першого пакету документів, після чого надав заяву про розірвання контрактів, а групи, до яких включено позивача не ліквідовані.
При цьому, доводи позивача про те, що контракти слід визнати недійсними, спростовуються наступним.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Статтею 1 контрактів передбачено, що предметом контракту є лише надання особі, що уклала контракт, послуг з адміністрування системи, умовно іменованої КАР КРЕДИТ з метою придбання автомобіля. При цьому, в контрактах обумовлено порядок придбання автомобіля, сплати внесків, права та обов’язки сторін.
Відповідно до ст. 215 ЦК України передбачені підстави недійсності правочину, якими є: недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу; якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин), які по даній справі відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
В даних контрактах, укладених сторонами передбачені всі істотні умови контракту: порядок визначення ціни автомобіля, строки та порядок здійснення платежів, система розподілу автомобілів серед учасників групи, відповідальність сторін, строк функціонування системи, порядок розірвання контракту. Також дані контракти спрямовані на настання правових наслідків: позивач повинен сплачувати внески, результатом яких є отримання автомобіля, а відповідач – акумулювати кошти, придбати автомобіль та передати його позивачу в разі настання певних обставин.
А тому, твердження позивача про те, що умови контракту несправедливі, правочин, вчинений з використання нечесної підприємницької практики, введення споживача в оману є безпідставними.
Крім того, в ході судового розгляду справи не доведено, що наслідком укладення даного контракту є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору та свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для визнання контрактів недійсним, в зв’язку з чим, вимоги позивача і про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.
Оскільки суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем не відшкодовуються.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 901, 526, 203, 215 ЦК України, ст.ст. 15, 18, 19, 21 Закону України «про захист прав споживачів», ст.ст. 10, 57, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Філдес Україна» про встановлення нікчемності правочину та відшкодування моральної шкоди внаслідок порушенням прав споживача – відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя