Справа № 2-А-1510/10  

  П О С Т А Н О В А  

  І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

  16 грудня 2010 року                           Подільський районний суд м. Києва  

в складі :  

головуючого – судді –                        Неганової Н.В.  

при секретарі                                       Яроцької О.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом  

    ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про визнання незаконною відмови в проведенні перерахунку, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,  

в с т а н о в и в :  

    Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що він відноситься до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, отримав другу групу інвалідності, і отримує пенсію в розмірі, нижчому ніж передбачено ст. ст. 49, 50, 51, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивач вважає, що відповідачем порушені його права, гарантовані Конституцією України та Законами України. В березні 2010 року позивач звернувся до відповідача з проханням провести перерахунок пенсії, однак відповідач листом від 21.10.2010 року відмовив йому в цьому. ОСОБА_1 просить визнати відмову в проведенні перерахунку незаконною та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва здійснити з 27.04.2010 року перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії з розрахунку відповідно восьми мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком.  

В судове засідання сторони не з»явилися, про день і час розгляду справи повідомлені, надали заяви, в яких просили розглядати справу у їх відсутність, в зв’язку з чим суд вважав за можливе судовий розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.  

Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.  

Як встановлено в судовому засіданні, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, і відноситься до першої категорії ( а. с. 4 – копія посвідчення).  

Крім того, ОСОБА_1 є безстроково інвалідом другої групи внаслідок захворювання, пов»язаного з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ( а. с. 5 – копія довідки МСЕК).  

ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі відшкодування фактичних збитків,  а саме в розмірі 3676 гривень 12 копійок (а. с. 12 - копія відповіді УПФУ в Подільському районі м. Києва).  

11.10.2010 року ОСОБА_1 звернувся до УПФ в Подільському районі м. Києва з заявою про перерахунок основної та додаткової пенсії по інвалідності (а. с. 23 – копія заяви).  

Листом за № 745/Р-158/1 від 21.10.2010 року позивачу фактично відмовлено у здійсненні перерахунку пенсій (а. с. 24 – копія відповіді).  

Позивач посилається на те, що розмір призначених і виплачуваних йому пенсій та допомоги на оздоровлення не відповідають розмірам, передбаченим Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.  

Статтею 50 цього Закону передбачено, що особам, віднесеним до першої категорії інвалідам другої групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.  

Статтею 62 даного Закону встановлено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.  

У Законі викладено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.  

Враховуючи те, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, вона наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на отримання пенсії у відповідному розмірі.  

Наділивши зазначеною соціальною гарантією осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень цих осіб.  

Тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист осіб, які постраждали і є інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи.  

Згідно зі ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.  

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  

Нараховуючи пенсію позивачу управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва керувалось в т. ч. Постановами Кабінету Міністрів України ( Постанова КМУ №1 від 03.01.2002 року), при цьому проводячи розрахунок пенсії із сум, що не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.  

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що на момент здійснення виплат позивачеві, застосуванню підлягали норми ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Зі ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком. Чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

Положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті мінімального розміру пенсій за віком.  

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму. Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.  

Оскільки позивач отримує пенсію в розмірі, нижчому, ніж передбачено ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської Катастрофи», й управління Пенсійного фонду у Подільському районі м. Києва відмовило йому у перерахунку пенсії, позовна заява ОСОБА_1 про зобов»язання управління пенсійного фонду у Подільському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату основної і додаткової пенсії за період з 27 квітня 2010 року підлягає задоволенню.  

Задоволенню також підлягають вимоги про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва щодо відмови у здійсненні перерахунку раніше призначеної основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю.  

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.  

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Відповідач не надав суду доказів того, що позивач не має права на отримання пенсії в розмірах відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Отже, враховуючи наведене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.  

На підставі наведеного, ст.ст. 48, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 22 Конституції України, ч. 1, 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Постанови Кабінету Міністрів України № 562  від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік», керуючись ст. ст. 17, 91, 159, 160, 161, 162 КАС України,  

  суд  

  п о с т а н о в  и  в :  

  Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.  

  Визнати неправомірною відмову від 21.10.2010 року за №745/Р-158/1 управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва в проведенні перерахунку і виплати ОСОБА_1 основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю.  

  Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 основної пенсії з розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю з розрахунку 75 процентів мінімальної пенсії за віком, з 27 квітня 2010 року з урахуванням раніше проведених виплат.  

Постанова може бути оскаржено до Київського Апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.  

  Суддя: