|
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
|
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
|
"11" вересня 2006 р. |
Справа № 11/247/06 |
Розпорядженням першого заступника голови Одеського апеляційного господарського суду від 23.08.2006 р. справа передана до розгляду колегії суддів: Тофану В.М. -головуючий, Журавльову О.О., Михайлову М.В.
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Тофана В.М.,
суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.
при секретарі судового засідання Петровій О.С.
за участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1, по дов.
Від відповідача: ОСОБА_2, по дов.
ОСОБА_3, по дов.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємця -фізичної особи ОСОБА_4, м. Миколаїв
на рішення господарського суду Миколаївської області від 18 липня 2006 року
у справі № 11/247/06
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_5
до Приватного підприємця -фізичної особи ОСОБА_4, м. Миколаїв
про звільнення нежитлового приміщення
У засіданні суду оголошувалась перерва до 11.09.2006 р.
ВСТАНОВИВ:
Заявлене клопотання відповідача в заяві, яка надійшла через канцелярію суду апеляційної інстанції про залучення до матеріалів справи незавірені належним чином копії договорів оренди №НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 укладених між Приватним підприємством „Емія” і приватним підприємцем ОСОБА_4, судовою колегією відхилено, як безпідставне, оскільки ці договори оренди не мають відношення до спору по цій справі, вони не були надані суду першої інстанції відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України і, крім того, копії цих договорів не завірені належним чином.
Приватний підприємець -фізична особа ОСОБА_5 (далі - Позивач) звернувся у місцевий господарський суд з позовом до приватного підприємця -фізичної особи ОСОБА_4 (далі - Відповідач) про зобов'язання останню звільнити торговельний павільйон НОМЕР_3, загальною площею 13,5 кв.м., розташований у торговельному комплексі „ІНФОРМАЦІЯ_1” по АДРЕСА_1, обґрунтовуючи позовні вимоги закінченням строку договору піднайму вказаного майна в зв'язку закінченням строку найму цього майна і відсутністю у відповідача правих підстав для користування об'єктом оренди.
У відзиві на позов відповідач його не визнає, вважаючи вимоги позивача необґрунтованими і неправомірними, посилаючись на те, що павільйон НОМЕР_3, про який йде мова у позові, в оренду чи суборенду по акту передачі-приймання її не передавався, що передбачено договором.
Рішенням місцевого господарського суду від 18.07.2006 р. (суддя Василяка К.Л.) позов задоволено: відповідач повинна звільнити торговельний павільйон НОМЕР_3 з підсобними приміщеннями, загальною площею 13,5 кв.м., що є об'єктом оренди за договором оренди № НОМЕР_4 і входить до складу торговельного комплексу „ІНФОРМАЦІЯ_1”, розташованого по АДРЕСА_1. Рішення суду мотивоване обґрунтованістю позовних вимог і відсутністю законних підстав у відповідача для продовження користування відповідачем вказаним об'єктом нерухомості.
Не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким у позові відмовити і визнати недійсним договір № НОМЕР_5, укладений між позивачем (ПП ОСОБА_5) і Приватним підприємством „Емія”, що був підставою укладення між позивачем і відповідачем договору № НОМЕР_4 на користування об'єктом оренди, як фіктивну угоду, посилаючись на невідповідність рішення суду фактичним обставинам справи і порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції посилається на необґрунтованість апеляційної скарги відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, проаналізувавши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного.
Матеріали справи свідчать, і, зокрема, протокол судового засідання від 13.06.2006 р. (а.с. 21), що представниками позивача і відповідача у першому засіданні суду було подано письмове клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу (а.с. 19, 20), в зв'язку з чим фіксація судового процесу в цей день не здійснювалась, а розгляд справи за клопотанням відповідача був відкладений на інший день. Розгляд справи після її відкладення здійснювався технічною фіксацією судового процесу.
Тому суд апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм процесуального права у процесі розгляду справи, на що посилається відповідач в апеляційній скарзі.
Не вбачає апеляційна інстанція і порушень судом першої інстанції норм матеріального права при прийнятті оскарженого рішення.
Судом встановлено, що між позивачем і відповідачем був укладений договір оренди № НОМЕР_4, згідно якому Орендар (відповідач) прийняв в користування на платній основі від Орендодавця (позивача) торговельний павільйон НОМЕР_3, загальною площею 13,5 кв.м. по АДРЕСА_1.
Цей договір оренди підписаний позивачем і відповідачем і не оспорений останнім.
Із пункту 1.2 цього договору найму об'єкту нерухомості випливає, і встановлено судом, що об'єкт оренди належить Орендодавцю згідно договору № НОМЕР_5 з Приватним підприємством „Емія”, хоча в договорі вказано ПП „ІНФОРМАЦІЯ_2”, але із письмових пояснень позивача і його представника в судовому засіданні встановлено, що в договорі при друкуванні була допущена друкарська помилка (описка), де замість ПП „Емія”, було надруковано ПП „ІНФОРМАЦІЯ_2”, оскільки власником майна є Приватне підприємство фірма „Емія” на підставі свідоцтва про право власності (а.с. 5, 6).
Відповідач не ставив у суді першої інстанції питання про визнання договору № НОМЕР_4 недійсним.
Як свідчать матеріали справи договір № НОМЕР_4 за своєю правовою природою є договором суборенди (піднайму) торговельного павільйону НОМЕР_3 за вказаною адресою, укладений з відповідачем (ОСОБА_4), хоча і вказаний як договір оренди, оскільки це випливає, як було зазначено вище, із пункту 1.2 цього договору, і договору № НОМЕР_5. укладеного між Орендодавцем -Приватним підприємством фірмою „Емія” -і Орендарем -приватним підприємцем ОСОБА_5, згідно якого останній прийняв в оренду на платній основі перераховані у пункті 1.1 об'єкти нерухомості, у тому числі і павільйон НОМЕР_3, площею 13,5 м2 по АДРЕСА_1.
Про передачу позивачу майна в оренду на підставі укладеного договору № НОМЕР_5 з ПП „Емія” свідчить акт приймання-передачі майна в оренду від 28.04.2005 р., що є додатком № 1 до вказаного договору оренди (а.с. 32).
Відповідно до вказаного договору оренди Орендар (позивач) мав право надавати орендовані ним павільйоні в суборенду (піднайму) (а.с. 29-31), що передбачає стаття 288 Господарського кодексу (ГК) України і стаття 774 Цивільного кодексу (ЦК) України.
Згідно частини 6 статті 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 774 ЦК України передбачено, що строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму (оренди).
Як вбачається із матеріалів справи, строк договору № НОМЕР_5 від 28.04.2005р. між Приватним підприємством „Емія” (Орендодавцем) і Приватним підприємцем -фізичною особою ОСОБА_5 (Орендарем) оренди найму нежитлових приміщень (павільйонів), у тому числі павільйону за НОМЕР_3, площею 13,5 м2 по АДРЕСА_1, на підставі якого був укладений договір № НОМЕР_4 суборенди (піднайму) цього ж об'єкту оренди між позивачем і відповідачем, закінчився 02 квітня 2006 року укладенням між Приватним підприємством „Емія” (Орендодавцем) і Приватним підприємцем -фізичною особою ОСОБА_5 (Орендарем) нового договору № НОМЕР_5 від 02.04.2006 р. оренди нежитлових споруд (павільйонів), у тому числі павільйону за НОМЕР_3, площею 13,5 м2 по АДРЕСА_1. Згідно п.п. 1.3 і 4.3.1 цього договору оренди Орендар (позивач) не має права надавати об'єкт оренди (павільйон НОМЕР_3, загальною площею 13,5 м2) в суборенду третім особам (а.с. 36-38).
При укладенні договору суборенди № НОМЕР_4 ПП ОСОБА_5 (Орендодавець) і ПП ОСОБА_4 (Орендар) передбачили, що при передачі об'єкта оренди складається акт приймання-передачі, після чого об'єкт оренди вважається переданим і строк оренди договору складає 11 місяців з дати підписання такого акту.
Акт приймання-передачі об'єкту оренди по вказаному договору складений не був, в зв'язку з чим відповідач вважає, що павільйон в оренду (користування) їй по цьому договору не передавався. Таке твердження відповідача спростовується матеріалами справи.
Підтвердженням того, що об'єкт оренди (павільйон НОМЕР_3) був отриманий відповідачем в користування саме по укладеному договору суборенди № НОМЕР_4, є рішення господарського суду Миколаївської області від 05.05.2006 р. по справі № 10/85/06 (а.с. 39) і постанова О/у райвідділу міліції про відмову в порушенні кримінальної справи від 19.01.2006 р. (а.с. 43), квитанція до прибуткового касового ордеру про прийняття від ОСОБА_4 550 грн. в листопаді -грудні 2005р. за оренду павільйону НОМЕР_3, завірені копії яких є у матеріалах справи (а.с. 61), відповідь на повідомлення позивача про припинення цього договору суборенди (а.с. 10-11).
Інших підстав користування об'єктом оренди (павільйоном НОМЕР_3), крім зазначеного договору № НОМЕР_4 по цій справі, відповідач суду не надав як і не надав доказів розірвання цього договору суборенди чи визнання його недійсним.
Відповідно до статті 48 Закону України „Про власність” положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на підставах, передбачених законом або договором.
Підстави припинення договору № НОМЕР_4 між позивачем і відповідачем зазначені вище.
Тому позивач на законних підставах звернувся до відповідача з позовом про звільнення об'єкту суборенди після закінчення строку договору суборенди № НОМЕР_4
Заявлене прохання відповідача у відзиві на позов при розгляді справи в суді першої інстанції і в апеляційній скарзі про визнання недійсним договору оренди № НОМЕР_5, укладеного між Приватним підприємством „Емія” і Приватним підприємцем -фізичною особою ОСОБА_5 як фіктивної угоди не підлягало задоволенню, оскільки таке прохання суперечить п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України, так як вказаний договір не пов'язаний з предметом спору (з предметом спору пов'язаний договір оренди (суборенди) № НОМЕР_4, який був укладений між позивачем і відповідачем). Крім того, при задоволенні судом такого прохання відповідача означає вихід судом за межі позовних вимог. А згідно п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
На прохання представника відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції був оглянутий оригінал технічного паспорту, наданий представником позивача із інвентаризаційної справи Миколаївського бюро технічної інвентаризації, копія якого залучена до матеріалів справи. Судова колегія не знайшла суттєвих розбіжностей між ними, які б впливали на суть спору, а тим паче, що по займаній площі приміщення спір не йде.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на зазначення різної вартості об'єкту оренди у договорі оренди № НОМЕР_5, де в п. 2.1 вказана вартість об'єкту 1 244 481,6 грн., у той час як у довідці фірми „Емія” від 10.08.2005 р. вказана балансова вартість, яка складає 332 385 грн., є безпідставним, оскільки із цієї довідки, яка є у матеріалах справи № 11/256/06, не вбачається балансова вартість якого саме об'єкту складає вказану вище суму, а відповідач цього не довів. Крім того, вартість об'єкту оренди з урахуванням його індексу інфляції, що зазначено в п. 2.1 договору оренди № НОМЕР_5 і балансова вартість об'єкту, що зазначено у довідці від 10.08.2005 р., це різні вартості, які суттєво відрізняються. Крім того, вказаний договір не є предметом спору по даній справі.
При таких обставинах відсутні підстави для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції.
Враховуючи викладене і керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України,
апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ :
Рішення господарського суду Миколаївської області від 18 липня 2006р. по справі №11/247/06 залишити без змін, а апеляційну скаргу СПД -фізичної особи ОСОБА_4 -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя: В.М. Тофан
Судді: О.О.Журавльов
М.В. Михайлов