Судове рішення #12877647

Справа № 2-4027/10  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

(заочне)  

  16 грудня 2010 року                                                                                                                              м. Київ  

  Солом’янський районний суд м. Києва у складі:  

головуючого судді     Українця В.В.  

при секретарі              Прокопчук Т.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,  

 

в с т а н о в и в:  

  У серпні 2010 року ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки.  

Посилався на те, що 25 липня 2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк» (до Статуту ВАТ АБ «Укргазбанк» були внесені зміни, відповідно до яких нове найменування банку стало Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», яке є правонаступником всіх прав і обов’язків ВАТ АБ «Укргазбанк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір                      № 18-Ф/08-09. Відповідно до умов зазначеного договору банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі     123471 долар США, а відповідач зобов’язалась повернути наданий кредит у повному обсязі до 24 липня 2028 року та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 13,8 % річних.  

Проте відповідачем порушено умови договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків за його користування та не виконуються взяті на себе зобов’язання.  

Відповідно до п. 5.1 кредитного договору у випадку порушення позичальником зобов’язань, банк має право відмовитись від виконання своїх зобов’язань та/або розірвати цей договір, при цьому позичальник зобов’язаний відшкодувати банку збитки в розмірі неповерненої суми кредиту, процентів за користування кредитом, належних до сплати комісій та витрат, понесених банком за цим договором та будь-яку іншу заборгованість позичальника за цим договором.  

Станом на 17 березня 2010 року відповідачем прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, сплаті відсотків за користування кредитом та пені становить 130912 доларів США 88 центів та 20105 гривень 43 копійки, з яких:  

- 113171 долар США – заборгованість по кредиту строкова;  

- 6180 доларів США – заборгованість по кредиту прострочена;  

- 769 доларів США 86 центів – сума процентів нарахована банком за період з 01 березня   2010 року по 17 березня 2010 року;  

- 10792 долари США 02 центи – заборгованість по процентах поточна;  

- 8558 гривень 12 копійок – пеня за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності;  

- 11547 гривень 31 копійка – заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів.  

Забезпеченням виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань по кредитному договору є укладений між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 договір іпотеки без оформлення заставної від 25 липня  2008 року.  

Відповідно до п. 1.1 договору іпотеки дійсний договір забезпечує всі вимоги іпотекодержателя, які випливають з кредитного договору.  

Також, забезпеченням виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань по кредитному договору є укладений між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 договір поруки № 18-Ф/08-09 від 25 липня 2008 року.  

Відповідно до п. 1.2 договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за невиконання зобов’язань по кредитному договору.  

Ухвалою Солом’янського районного суду м. Києва від 16 грудня 2010 року позов в частині вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки залишено без розгляду.  

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги з урахуванням залишення позовної заяви в частині вимог без розгляду та просила їх задовольнити.  

Відповідачі не з'явились у судове засідання, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 64-66).  

Суд за згодою представника позивача ухвалив постановити заочне рішення згідно положень ч. 1 ст. 224 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.  

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.  

Судом встановлено, що 25 липня 2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 18-Ф/08-09.  

Відповідно до умов кредитного договору банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі         123471 долар США, а відповідач зобов’язалась повернути наданий кредит у повному обсязі до        24 липня 2028 року та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 13,8 % річних, що підтверджується наданою суду копією договору (а.с. 12-18).  

ВАТ АБ «Укргазбанк» змінив назву на Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», який є його правонаступником, що підтверджується копією статуту ПАТ АБ «Укргазбанк» (а.с. 32-35).  

Відповідач свої зобов’язання за умовами укладеного договору не виконує.  

Відповідно до п. 5.1 кредитного договору у випадку порушення позичальником зобов’язань, банк має право відмовитись від виконання своїх зобов’язань та/або розірвати цей договір, при цьому позичальник зобов’язаний відшкодувати банку збитки в розмірі неповерненої суми кредиту, процентів за користування кредитом, належних до сплати комісій та витрат, понесених банком за цим договором та будь-яку іншу заборгованість позичальника за цим договором.  

Таким, чином, станом на 17 березня 2010 року відповідачем прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, сплаті відсотків за користування кредитом та пені становить    130912 доларів США 88 центів та 20105 гривень 43 копійки, з яких:  

- 113171 долар США – заборгованість по кредиту строкова;  

- 6180 доларів США – заборгованість по кредиту прострочена;  

- 769 доларів США 86 центів – сума процентів нарахована банком за період з 01 березня   2010 року по 17 березня 2010 року;  

- 10792 долари США 02 центи – заборгованість по процентах поточна;  

- 8558 гривень 12 копійок – пеня за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності;  

- 11547 гривень 31 копійка – заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів.  

Забезпеченням виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань по кредитному договору є укладений між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 договір поруки № 18-Ф/08-09 від 25 липня 2008 року (а.с. 28).  

Відповідно до п. 1.2 договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за невиконання зобов’язань по кредитному договору.  

Суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на законі.  

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.  

Позивач виконав взяті на себе зобов’язання в повному обсязі, а відповідач, всупереч умовам Кредитного договору, не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе договірні зобов’язання.    

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.  

Судом встановлено, що кредитний договір сторонами укладено в письмовій формі, зазначено його розмір та умови надання кредиту.  

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.  

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.  

Сплата заборгованості по відсотках, пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом обумовлена договором і підлягає стягненню, оскільки відповідач своєчасно не погасив суму кредиту та відсотки за користування кредитом.  

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.  

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.  

Відповідач, не сплативши у вказаний в договорі строк кредит, порушила вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).      

Розрахунок загальної суми заборгованості ОСОБА_1 по кредитному договору станом на 17 березня 2010 року наданий суду і відповідає вимогам закону (а.с. 40-42).  

Ґрунтуються на законі й вимоги позивача про стягнення суми позову солідарно з усіх відповідачів з огляду на наступне.  

У відповідності до положень ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.  

Суд вважає, що порука не припинена, оскільки строк дії кредитного договору закінчується 24 липня 2028 року.  

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Умовами договору сторонами визначено, що кредит надається у доларах та сплата коштів на його погашення також підлягає в доларах.  

У ч. 3 ст. 533 ЦК України зазначено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.  

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.  

Пунктом 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено право банку на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) здійснювати валютні операції, в т.ч. надавати кредити у іноземній валюті фізичним особам, та відповідно вимагати виконання зобов’язання в іноземній валюті.  

У підпунктах «в», «г» ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» зазначено, що індивідуальної ліцензії потребує така операція, як надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.  

Чинним законодавством не визначено межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті.  

Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу (затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 483), використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку на здійснення яких Національний банк видав банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).  

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами статті 5 Декрету КМ України є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.  

За таких обставин, вимога про стягнення коштів у іноземній валюті не суперечить вимогам закону.  

Отже, з огляду на вимоги закону, зазначена сума позову підлягає стягненню з відповідачів солідарно.  

З урахуванням задоволення позову, стягненню з відповідачів також підлягають судові витрати в розмірі 1700 гривень та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.  

Керуючись статтями 509, 525, 526, 530, 554, 625, 1054, 1055 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223-226 ЦПК України, суд, –  

  в и р і ш и в:  

  Позов Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» задовольнити.  

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість по кредиту строкову в сумі 113171 долар США, заборгованість по кредиту прострочену в сумі 6180 доларів США, суму процентів нараховану банком за період з 01 березня 2010 року по 17 березня 2010 року у розмірі 769 доларів США 86 центів, заборгованість по процентах поточну у сумі 110792 долари США 02 центи, пеню за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності в розмірі 8558 гривень 12 копійок, заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі         11547 гривень 31 копійки, судовий збір в розмірі 1700 гривень та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.  

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.  

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.  

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

  Суддя:  

                   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація