Справа № 22ц-11731 2010 року Головуючий в І-й інстанції
Ігнатенко О.Й.
Категорія 57 Доповідач: Пузанова Л.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 року грудня місяця «23» дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого – Пузанової Л.В.
суддів – Закарян К.Г., Воронцової Л.П.,
при секретарі – Дибі Ю.В.
з участю адвоката – ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, до якої приєдналися приватне підприємство фірма «Алькор» та ОСОБА_4, на рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 21 жовтня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, приватного підприємства фірма «Алькор» про витребування майна з чужого незаконного володіння, -
В С Т А Н О В И Л А:
В травні 2009 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, зазначаючи, що належне їй на праві власності майно: спортивне обладнання та інвентар вартістю 318 158,66 грн., яке у вересні 2008 року було передане нею на зберігання з правом користування ОСОБА_6, неправомірно утримується ОСОБА_3 в приміщенні по АДРЕСА_1.
Посилаючись на те, що ОСОБА_3 в добровільному порядку не бажає повернути майно, позивачка просила суд витребувати із чужого незаконного володіння належне їй майно за переліком, викладеним у позовній заяві.
Ухвалою від 18 серпня 2010 року, викладеною у протокольній формі, суд залучив до участі в справі як співвідповідачів приватне підприємство фірма «Алькор» та ОСОБА_4.
Рішенням суду від 21 жовтня 2010 року позов задоволено частково. Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_3, ППФ «Алькор», ОСОБА_4 належне ОСОБА_5 майно, що знаходиться в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до наведеного судом переліку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, до якої приєдналися приватне підприємство фірма «Алькор» та ОСОБА_4, просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що висновки суду щодо незаконного володіння ними майном позивачки не відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами доказів, які оцінені судом односторонньо.
Представник відповідачки ОСОБА_6 ОСОБА_7 та позивачка ОСОБА_5 – доводи апеляційної скарги не визнали, подавши до суду письмові заперечення, і просили рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 є власником майна за переліком, викладеним у позовній заяві та в рішенні суду, яке у вересні-грудні 2008 р. було передано нею на зберігання з правом користування ОСОБА_6 та розміщено у орендованому останньою приміщенні фітнес-центру «Імперія-Максимум» по АДРЕСА_1.
Власником приміщення по АДРЕСА_1 є ОСОБА_3, яка після припинення договору оренди цих приміщень, укладеного з ОСОБА_6, без достатніх правових підстав утримує належне позивачці майно і відмовляється його їй передати.
В липні 2009 року ОСОБА_3 передала приміщення фітнес-центру разом з майном, що в ньому знаходилося, в тому числі, з майном позивачки, в оренду ППФ «Алькор» та ОСОБА_4, які на час вирішення судом спору фактично володіють цим майном, помимо волі його власника.
Факт належності спірного майна позивачці та факт володіння цим майном і утримання його відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ППФ «Алькор» підтверджено платіжними документами, показаннями допитаних судом свідків, актами державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м.Херсоні від 30.01.2009 року, а також встановлені під час виїзного судового засідання 18 серпня 2010 року і не спростовані відповідачами, які не надали належних доказів у підтвердження належності їм витребуваного позивачкою майна. (т.1, а.с.110-188, 190-197, т.2, а.с.190-201).
Відповідно до вимог ст.398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.
Оскільки відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ППФ «Алькор» не довели своє право на володіння майном позивачки, з підстав, встановлених законом, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано, згідно ст.391, 1212 ЦК України, задовольнив заявлені ОСОБА_5 вимоги щодо витребування цього майна з врахуванням його наявності на час вирішення спору.
Висновки суду відповідають обставинам справи в межах наданих доказів та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на належних доказах, законі та, як такі, що висновки суду не спростовують, підлягають відхиленню.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на судові рішення господарських судів, оскільки ці рішення ухвалені в спорі між ОСОБА_3 та ОСОБА_6, а тому не мають для ОСОБА_5 юридичних наслідків.
Крім того, вказаними судовими рішеннями не встановлювалися обставини щодо ОСОБА_5 та належного їй майна, а ОСОБА_6 відмовлено у витребуванні майна лише з тих підстав, що вона не надала доказів про належність їй цього майна та про наявність майна у відповідачки ОСОБА_3
У даній цивільній справі позивачка в обґрунтування заявлених позовних вимог надала достатньо належних доказів, які апелянтом не спростовані.
Не спростовують висновків суду та доводи позивачки надані особами, які приєдналися до апеляційної скарги та апелянта, копії платіжних документів про придбання аналогічного з витребуваним позивачкою майна, оскільки ці платіжні документи не свідчать про витребування позивачкою саме цього, належного відповідачам майна, яке в більшості своїй придбавалося пізніше, ніж був встановлений факт утримання належного ОСОБА_5 майна, або в період, коли відповідач ОСОБА_4 та ППФ «Алькор» не перебували з ОСОБА_3 у договірних відносинах щодо оренди приміщення. Більшість квитанцій та платіжних документів не містять інформації щодо особи, яка придбала зазначене в них майно (т.2, а.с.276-317).
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстави для його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, до якої приєдналися приватне підприємство фірма «Алькор» та ОСОБА_4, відхилити.
Рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 21 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: підпис
Судді: два підписи
Копія вірна: Л.В.Пузанова