Справа №22ц-12050,2010р. Головуючий в 1-й інстанції
Червоненко Д.В.
Категорія: 5 Доповідач – Пузанова Л.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року грудня місяця « 21 » дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого – Пузанової Л.В.
Суддів: Закарян К.Г., Фурман Т.Г.
при секретарі – Пашковій Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 27 жовтня 2010 року в справі
за позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, виконавчого комітету Новокаховської міської ради, треті особи – ОСОБА_5, товариство з обмеженою відповідальністю «Південенерго» про визнання свідоцтва про право власності недійсним, визнання права власності на ? частину квартири та визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним,
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, виконавчого комітету Новокаховської міської ради про визнання угоди частково недійсною і визнання права власності, зазначаючи, що з 21 жовтня 2005 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3
03 жовтня 2007 року ОСОБА_3 за її згодою уклав з ТОВ «Південенерго» договір про дольову участь в будівництві багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1, за умовами якого передав товариству спільні з нею грошові кошти у розмірі 166650 грн., а товариство зобов’язалося після здачі житлового будинку в експлуатацію передати ОСОБА_3 у власність розташовану у вказаному будинку квартиру №10.
Однак в послідуючому ОСОБА_3 без її (позивачки) на те відома та згоди, діючи не в інтересах сім’ї, уклав з ТОВ «Південенерго» додаткову угоду, в результаті якої були змінені учасники основного договору, а саме: ОСОБА_3 був замінений на його матір – ОСОБА_4
Після здачі багатоквартирного житлового будинку до експлуатації виконавчий комітет Новокаховської міської ради свідоцтво про право власності на квартиру, побудовану за їх спільні з ОСОБА_3 кошти, видав на ім’я ОСОБА_4
Посилаючись на те, що такі дії суперечать вимогам ст.ст. 60,65 СК України, позивачка на підставі ст. 215 ч.3 ЦК України просила суд визнати свідоцтво про право власності, видане виконкомом Новокаховської міської ради 12.04.2010 року та рішення цього органу місцевого самоврядування від 23.03.2010 року, частково недійсними, а також визнати за нею право власності на ? частину квартири №10, розташованої в будинку АДРЕСА_1.
В жовтні 2010 року позивачка звернулася до суду із заявою про доповнення первісного заявленого позову, зазначаючи, що 22 вересня 2010 року, не зважаючи на встановлену ухвалою суду від 10.09.2010 року про забезпечення позову заборону, ОСОБА_4 продала спірну квартиру ОСОБА_5
Вказуючи на те, що ця угода укладена без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися договором купівлі-продажу, тобто є фіктивною, позивачка просила суд, крім заявлених первісно вимог, визнати недійсним договір купівлі-продажу спірної квартири і залучити до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову ОСОБА_5
Ухвалами від 11 жовтня 2010р., постановленими без виходу до нарадчої кімнати суд залучив до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_5 та товариство з обмеженою відповідальністю «Південенерго».
Рішенням суду від 27 жовтня 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення про задоволення позову, зазначаючи, що висновки суду не відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами доказів і суперечать нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено, що позивачка перебуває у шлюбі з відповідачем ОСОБА_3, який зареєстрований у органах РАГС 21 травня 2005 року.
03 жовтня 2007 року ОСОБА_3 за згодою позивачки уклав із ТОВ «Південенерго» договір про участь у будівництві багатоквартирного житлового будинку №38, розташованого по вул. Піонерській у м. Нова Каховка.
За умовами цього договору ОСОБА_3 вніс на рахунок ТОВ «Південенерго» грошові кошти у розмірі 166650 грн., а товариство зобов’язалося після вводу будинку в експлуатацію передати у власність ОСОБА_3 двокімнатну квартиру №10 загальною площею 66м2.
При цьому сторони обумовили, що розмір вартості квартири підлягає перерахунку на момент здачі будинку в експлуатацію, виходячи із фактичної площі квартири на підставі акта БТІ /а.с. 3-4/.
25 січня 2008 року ОСОБА_3, до введення багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 в експлуатацію, продав майнове право, а саме: право на участь в будівництві цього будинку, ОСОБА_4 – своїй матері, за 166650 грн. /а.с. 45-46/. На підставі зазначеної угоди 28 січня 2008 року між ТОВ «Південенерго», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 була укладена додаткова угода, якою до договору про участь в будівництві від 03.10.2007 року внесені відповідні зміни, а саме: учасником в будівництві визнана ОСОБА_4 /а.с. 6/.
Після введення житлового будинку по вул. Піонерській,38 в м. Н.Каховка в експлуатацію, відповідно до умов договору про участь в будівництві цього будинку, з врахуванням внесених до нього змін щодо учасника, виконавчий комітет Новокаховської міської ради 23 березня 2010 року прийняв рішення №108 про видачу свідоцтва про право приватної власності на квартиру №10, розташовану по АДРЕСА_1, на ім’я ОСОБА_4 /а.с.7/.
Право власності ОСОБА_4 на вказану квартиру було зареєстровано КП «Каховське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради 12 квітня 2010р.
22 вересня 2010 року ОСОБА_4 продала спірну квартиру ОСОБА_5 Договір купівлі-продажу посвідчений нотаріально /а.с.48/.
Оспорюючи право власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на вказану квартиру, позивачка посилається на те, що її чоловік – відповідач ОСОБА_3, здійснив відчуження майнових прав (прав на участь в будівництві) без її на те згоди, однак позов про визнання цієї угоди недійсною не заявляла, в той час, як вказаний договір, на думку колегії суддів, є оспорюваним правочином, оскільки його недійсність законом не встановлена (ст. 215 ЦК).
Вказаний правочин не є договором відчуження нерухомого майна, а тому не підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації відповідно до вимог ст. 657 ЦК України і укладається у простій письмовій формі, як і сам договір про участь в будівництві багатоквартирного будинку.
Не вирішуючи питання про дійсність договору купівлі-продажу майнових прав, суд обґрунтовано прийшов до висновку, що при вирішенні питання про видачу на ім’я ОСОБА_4 свідоцтва про право приватної власності на спірну квартиру не допущені порушення норм цивільного законодавства щодо підстав набуття права власності (ст. 328 ЦК України) та умов договору про участь в будівництві багатоквартирного житлового будинку.
Не надала позивачка також доказів і щодо фіктивності договору купівлі-продажу спірної квартири та щодо наявності у неї підстав для оспорення правочину, стороною в якому ні вона, ні її чоловік – ОСОБА_3 не були.
Враховуючи встановлені судом обставини справи в межах наданих і досліджених доказів та заявлених вимог і зважаючи на положення норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду про необґрунтованість заявлених позивачкою позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі та належних доказах і, як такі, що висновки суду не спростовують, підлягають відхиленню із наведених вище підстав.
Той факт, що квартира відчужена ОСОБА_4 в період дії ухвали суду про забезпечення позову не може бути підставою для скасування судового рішення по суті спору, оскільки судом не встановлено наявність підстав для визнання недійсним виданого на ім’я ОСОБА_4 правовстановлюючого документа на спірну квартиру, а посилання апелянта на ст. 388 ЦК України є юридично неспроможним, так як вимогу про витребування майна від добросовісного набувача вона не заявляла.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлено судом з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Новокаховського міського суду від 27 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: підпис
Судді: два підписи
Копія вірна:
Суддя: Л.В.Пузанова
бт.