Справа №22ц-12231/2010р.
Категорія: 25 Головуючий в 1-й інстанції Зубов О.С.
Доповідач – Пузанова Л.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року грудня місяця 21 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Пузанової Л.В.
суддів: Закарян К.Г.
Фурман Т.Г.
при секретарі: Пашковій Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», на заочне рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 07 липня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення страхового відшкодування ,
в с т а н о в и л а:
В березні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення страхового відшкодування, зазначаючи, що 15 жовтня 2008 року сторони уклали договір добровільного страхування наземного транспорту, а саме: належного йому позивачеві, автомобіля марки Mitsubishi Lancer , реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску. При цьому відповідач зобов’язався при настанні страхового випадку відшкодувати завданий пошкодженням автомобіля збиток в межах страхової суми у порядку і на умовах, передбачених договором страхування, а він, ОСОБА_2, зобов’язався своєчасно сплачувати страховий платіж і виконати інші умови, передбачені договором.
09 жовтня 2009 року стався страховий випадок: дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений застрахований автомобіль.
Посилаючись на те, що покладені на нього договором страхування зобов’язання він виконав, а відповідач допустив прострочення виплати страхового відшкодування, розмір якого визначив в сумі меншій, ніж належить за умовами договору, зменшивши її з 35 446, 15 грн. до 19 786,64 грн., позивач просив суд стягнути на його користь із ТОВ «Страхова компанія «ВУСО» недоотриману суму страхового відшкодування у розмірі 15659,51 грн. та пеню за прострочення виконання зобов’язання у розмірі 110 315, 36 грн.
Заочним рішенням суду від 07 липня 2010 року постановлено стягнути на користь ОСОБА_2 з закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» 15659, 51 грн. страхового відшкодування, 539, 90 грн. пені, 120 грн. – у відшкодування витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи, а всього 16319, 41 грн.
У позові ОСОБА_2 про стягнення пені в розмірі трьох відсотків за кожний день прострочення відмовлено.
Ухвалою від 18 жовтня 2010 року заяву відповідача про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_2 відмовити, зазначаючи, що висновки суду у спірних правовідносинах не відповідають обставинам справи та вимогам Закону України «Про страхування».
У письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 її доводи не визнав, а рішення суду просить залишити без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено, що 15 жовтня 2008 року ОСОБА_2 та закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» уклали договір добровільного страхування наземного транспорту, а саме: належного ОСОБА_2, автомобіля марки Mitsubishi Lancer , реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску. Відповідно до умов зазначеного договору страхова компанія зобов’язалася відшкодувати позивачу в межах страхової суми визначеної у розмірі 89442 грн. збитки, спричинені страховим випадком, одним з яких є ДТП за участю застрахованого транспортного засобу.
09 жовтня 2009 року близько 13 год. 45 хв. на вул. К.Маркса – Фрунзе в м. Херсоні мала місце страхова подія, а саме ДТП, за участі застрахованого автомобіля Mitsubishi Lancer , реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок якого транспортний засіб був пошкоджений.
В передбачений законом та договором строк ОСОБА_2 звернувся до страхової компанії та надав відповідні документи для сплати страхового відшкодування.
Відповідач визнав дорожньо-транспортну пригоду, що сталася 09.10.2009р. з участю автомобіля позивача, страховим випадком і визначив розмір страхового відшкодування в 19786 грн. 64 коп., які виплатив ОСОБА_2 21.01.2010року (а.с. 100,101)
Розмір страхового відшкодування визначався страховою компанією відповідно до наданого позивачем звіту № 2 автотоварознавчого дослідження, складеного «СПД ФОП ОСОБА_3» 24.11.2009 року, яким вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля визначена в 97788,95 грн., а ринкова вартість транспортного засобу на день дослідження в 117101, 23 грн. (а.с. 75-80)
Враховуючи наведене, застрахований автомобіль за згодою обох сторін визнаний повністю втраченим і ОСОБА_2 відмовився передавати пошкоджений автомобіль компанії для отримання страхового відшкодування в повному об’ємі, як це передбачено п.10.6 договору страхування.
В зв’язку з цим, відповідно до умов укладеного сторонами договору страхування, сума страхового відшкодування підлягає зменшенню на вартість залишків автомобіля, придатних для подальшого використання.
Пунктом 10.6.2 договору страхування передбачено, що вартість залишків автомобіля, придатних для подальшого використання, визначається на підставаі наданого страхувальником висновку авто товарознавчої експертизи, а у випадку ненадання такого висновку протягом двох місяців з моменту настання страхового випадку вартість залишків визначається в розмірі 40% від дійсної вартості транспортного засобу на момент настання страхового випадку.
При наявності розбіжностей щодо вартості залишків страховик вправі замовити альтернативну експертизу.
Оскільки ОСОБА_2 висновок автотоварознавчої експертизи про вартість залишків пошкодженого автомобіля, придатних для подальшого використання, страховій компанії не надав, а страхова компанія свої заперечення щодо вартості залишків альтернативною експертизою не підтвердила, колегія судів вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що вартість залишків застрахованого автомобіля у спірних правовідносинах повинна визначатися відповідно до умов укладеного сторонами договору в розмірі 40% від дійсної вартості транспортного засобу на момент настання страхового випадку, є правильним.
При цьому суд обґрунтовано не врахував посилання позивача на вартість залишків автомобіля, придатних для подальшого використання, визначену за результатами проведення Інтернет – аукціону, оскільки такий спосіб оцінки не обумовлений сторонами при укладанні договору і не передбачений нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Він носить характер припущення і залежить від волевиявлення третіх осіб, а тому, на думку колегії суддів, не може вплинути на розмір належного позивачеві страхового відшкодування.
При вказаних обставинах суд обґрунтовано стягнув на користь ОСОБА_2 недоплачену йому відповідачем суму страхового відшкодування у витребуваному розмірі та пеню за порушення виконання зобов’язань за договором страхування відповідно до умов цього договору.
Висновки суду відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами доказів та вимогам норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Доводи апеляційної скарги висновки суду по суті спору не спростовують і, як такі, що не ґрунтуються на законі та доказах, підлягають відхиленню з наведених вище підстав.
Рішення суду в оскаржуваній частині постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову колегія суддів не вбачає.
Законність та обґрунтованість рішення про відмову ОСОБА_2 в задоволені решти позовних вимог не перевірялося, так як рішення в цій частині не оскаржувалося.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 07 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: