Справа № 1-315 2007 рік

ВИРОК

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16     квітня 2007 року                                                  Оболонський районний суд м.Києва

в складі: головуючого-судді                                         -  Мамонтової І.Ю.

при секретарі                                                                    -                       Величко Л.В.

за участю прокурора                                                        -                       Гаврилової Ю.Ю.

за участю потерпілої                                                        -                       ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому                                    засіданні  в залі  суду        м.Києва кримінальну справу за

обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с.м.т.Михайлівка Запоріжської області, українець, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, розлученого, який сам виховує та утримує неповнолітнього сина, працюючого у ПП "Ніка-Сервіс", зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

17      березня 2007 року близько 11 години 10 хвилин ОСОБА_1 знаходячись у кафе

«Оболонь», за адресою: АДРЕСА_2, грубо порушуючи громадський порядок та

виражаючи явну неповагу до суспільства, ігноруючи існуючи в суспільстві елементарні правила

поведінки, діючи з хуліганських спонукань та з особливою зухвалістю, учинив сварку із

барменом ОСОБА_2, у ході якої став безпричинно ображати її грубою

брутальною лайкою. У відповідь на зауваження ОСОБА_2, ОСОБА_1 вилив їй в обличчя

дві чарки із замовленим перед цим алкогольним напоєм «Бехерівка» та, не припиняючи голосної

грубої брутальної лайки на її адресу, зайшов за барну стійку, схопив ОСОБА_2 рукою за

коси та штовхнув, завдавши фізичного болю та спричинивши потерпілій, згідно акту СМД №

2090 від 19.03.2007 року, легкі тілесні ушкодження.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою винність у вчиненні вказаного злочину визнав і повністю підтвердив обставини, зазначені вище, доповнив при цьому, що був абсолютно тверезий, у той день алкогольні напої не вживав. У вчиненому кається, просить суворо не карати. Цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди - визнає. В частині стягнення моральної шкоди у сумі 10000 грн. - вважає, що його діями потерпілій дійсно заподіяно моральну шкоду, визначення суми заподіяної моральної покладає на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що 17.03.2007 року вона працювала барменом у кафе. До кафе зайшов ОСОБА_1 та замовив дві чарки по 50гр. алкогольного напою "Бехерівка". Вона виконала замовлення, ОСОБА_1 розрахувався, а потім подивився на напій, понюхав його та сказав, що це не "Бехерівка" і став вимагати повернення грошей. Вона відповіла відмовою. Тоді ОСОБА_1 вийшов з кафе, повідомивши, що зараз придбає справжню "Бехерівку" та покаже їй. Потім ОСОБА_1 повернувся та сказав, що він не знайшов "Бехерівки" та знову став вимагати повернення грошей, а також вимагати, щоб викликали адміністратора кафе. Вона знову

2

відповіла відмовою, тоді ОСОБА_1 став її ображати, вилив їй в обличчя алкогольний напій з чарок, схопив за волосся та штовхнув її. Під час цих подій у неї впали сережки, одна з яких зламалась, а інша загубилась. Просить стягнути з підсудного матеріальну шкоду у розмірі 982 грн., яка складається з вартості сережок (зламаної та загубленої) - 632 грн. та вартості проведеного обстеження внаслідок отримання під час зазначених подій тілесних ушкоджень - 350 грн. Також потерпіла просить стягнути з підсудного 10000 грн. моральної шкоди, тому, що вона перенесла нервовий стрес, нервові страждання, ОСОБА_1 своїми діями її принизив, у зв"язку з чим вона звільнилась з роботи. На питання суду потерпіла повідомила, що ОСОБА_1 під час подій не знаходився у стані алкогольного сп"яніння, він був тверезий.

Враховуючи те, що підсудний та інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи та розмір цивільного позову і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників процесу, та роз'яснивши їм положення ст.299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі зібрані докази, суд вважає, що винність підсудного ОСОБА_1 у судовому засіданні доведена повністю.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне дії ОСОБА_1 кваліфікувати за ст.296 ч.1 КК України, тому, що він вчинив умисні дії, які виразилися у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю (хуліганство).

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття підсудного.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення ОСОБА_1 таку обтяжуючу обставину, як "злочин вчинено особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння" оскільки ця обставина не знайшла свого підтвердження під час судового слідства.

На підставі викладеного, з урахуванням майнового стану підсудного, суд приходить до висновку про необхідність призначити ОСОБА_1 покарання, не пов'язане зі штрафом та арештом, у межах санкції статті 296 ч.1 КК України, а саме у виді обмеження волі. Але за наявності обставини, що пом'якшує покарання та істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, його позитивної характеристики, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_1 можливе без відбування основного покарання та вважає за необхідне застосувати щодо нього ст.75 КК України.

Вирішуючи питання по цивільному позову, суд вважає, що позов, який заявлений потерпілою ОСОБА_2 в частині стягнення матеріальної шкоди на суму 982 грн. підлягає повному задоволенню, оскільки доведений наданими доказами. Визначаючі розмір моральної шкоди, суд виходить з норм цивільного законодавства, а саме зі ст.23 ЦК України, та враховує характер і тривалість моральних і фізичних страждань потерпілої, істотність вимушених змін у життєвих стосунках членів сім'ї потерпілої, обставини, за яких заподіяно потерпілій тілесні ушкодження, характер і ступень їх тяжкості, тривалість лікування, фізичний біль, який відчула потерпіла під час нанесення тілесних пошкоджень та після цього, ступень вини підсудного, та вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди частково у розмірі 2000 гривень, тому, що сума моральної шкоди у розмірі 10000 грн., яка заявлена потерпілою у позові, є завищеної і не відповідає фактично понесеним моральним втратам.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, строком на один рік, зобов'язав ОСОБА_1, на підставі ст.76 КК

3

України, не змінювати без відома органів кримінально-виконавчої системи місця проживання, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу, ОСОБА_1 залишити без змін -підписка про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 982 грн. -матеріальної шкоди та 2000 грн. - моральної шкоди, а всього стягнути 2982 грн.

Вирок може бути оскаржений в Апеляційний суд міста Києва через Оболонський районний суд М.Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.