Справа №11704/2010                                                                Головуючий у першій інстанції

 Категорія 55                                                                                                               Гонтар Д.О.

                                                                                                      Доповідач – Полікарпова О.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 2010 року  грудня місяця 23 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

                                                                                                 Головуючого:  Полікарпової О.М.

 Суддів:Капітан І.А., Цуканової І.В.

при секретарі: Кримцевій І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою приватного підприємця ОСОБА_4 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 06 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до приватного підприємця ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу,

ВСТАНОВИЛА:

       Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи тим, що 20 березня 2010 року у магазині «Биттехніка», який належить приватному підприємцю ОСОБА_4 вона придбала пральну машину марки «Індезит» WITL 86 (EU) за 3317 гривень, що підтверджується товарним чеком № 181 від 20.03.2010 року. При купівлі пральної машини вона візуально її не оглядала, але товарний чек, в якому зазначено, що претензій до якості товару не має, підписала. Цього ж дня пральна машина була її власними силами доставлена на місце, однак не розпакована, оскільки в квартирі проводились роботи по заміні сантехніки. 27.03.2010 року її розпакували і побачили на внутрішній стороні загрузочної кришки продольну бокову тріщину. Вважаючи, що пошкодження товару сталося при транспортуванні від виробника до продавця, позивачка звернулась до відповідача з вимогою повернути їй кошти за придбаний неякісний товар, на що їй було відмовлено.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 06 вересня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволені.

     Не погоджуючись з ухваленим рішенням, приватний підприємець ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить  рішення суду скасувати  та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.  

     У письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_5 її доводи не визнає і просить її відхилити.

      Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

      Задовольняючи вимоги позивачки про розірвання договору купівлі-продажу, районний суд виходив з того, що проданий товар має істотний недолік, оскільки його ремонт триває понад 14 днів. Крім того, суд вважав, що відповідачем не доведено, що продана ним пральна машина є товаром належної якості.

       Судова колегія не може погодитись з таким висновком районного суду, оскільки він не ґрунтується на доказах, судом не вірно застосовані норми матеріального права.

      Відповідно до ст.2 Закону України «Про захист прав споживачів», в редакції, яка діє з 13.01.2006 року правовідносини в сфері захисту прав споживачів регулюються цим Законом,  Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що містять положення про захист прав споживачів.

      Так, частиною 1 статті 679 ЦК України передбачено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

       Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що  20 березня 2010 року між сторонами по справі укладено договір купівлі-продажу пральної машини. На товар було видано товарний чек та гарантійний сертифікат, на яких позивачка підписалась про те, що претензій до комплектації, якості та зовнішнього вигляду товару вона не має (а.с.9,17). В цей же день позивачка власними силами доставила товар додому, де 27 березня 2010 року   машину розпакували, побачили на внутрішній стороні кришки продольну тріщину і повернули її в магазин, з вимогою про повернення грошей. Зазначена обставина підтверджується заявою позивачки та квитанцією (а.с.9,18). 13.04.2010 року ОСОБА_5 звернулась до відповідача із заявою про проведення експертизи. Останній відмовив у задоволенні заяви, вважаючи, що має місце втрата товарного виду виробу.  

       Викладені докази свідчать про те, що покупець ОСОБА_5 не довела того, що недоліки товару виникли до моменту його передачі їй або з причин, які існували до цього моменту.    

        Матеріалами справи не підтверджено і сторони про це не зазначають, що придбана позивачкою пральна машина знаходиться в ремонті понад 14 днів. Із заяви позивачки та квитанції вбачається, що нею ставилось питання про повернення грошей, а не про ремонт (а.с.9,18). За таких обставин суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» і розірвав договір між сторонами, пославшись на те, що пральна машина має істотний недолік, т.я. її ремонт триває більше 14 днів.  

      Висновок суду про те, що відповідачем не доведено належним доказом (експертизою), що продана ним пральна машина є товаром належної якості не ґрунтується на законі.

      Пунктом 4 ст.17 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що за умови виникнення необхідності у визначенні причини втрати якості товару під час гарантійного строку продавець зобов’язаний провести експертизу продукції.

       Як вбачається зі змісту позовної заяви і пояснень, наданих сторонами у судовому засіданні, спір між продавцем і покупцем виник з приводу того, коли це пошкодження утворилося (до чи після передання речі покупцеві) і, на переконання продавця, це питання не можливо вирішити шляхом проведення експертизи.

     Колегія суду вважає, що у даному випадку не проведення відповідачем експертизи товару не може бути підставою для розірвання договору, оскільки  покупець не довів, що пошкодження товару виникло до передання йому товару, тобто не виконав обов’язку, покладеного на нього ст. 679 ЦК України.

     За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України, судова колегія,

 В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу  приватного підприємця ОСОБА_4.

задовольнити.

         Рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 06 вересня 2010 року скасувати і ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_5 у задоволенні позову.

         Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді