Справа №22ц-12194,2010 р. Головуючий в 1-й інстанції
Сапронова Л.В.
Категорія: 27 Доповідач – Полікарпова О.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року грудня місяця « 23 » дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого Полікарпової О.М.
Суддів: Капітан І.А.,
Цуканової І.В.
при секретарі Кримцевій І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 29 червня 2010 року у справі за позовом ВАТ «Райффайзен банк «Аваль» до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ВАТ «Райффайзен банк «Аваль» , ОСОБА_8 , ОСОБА_6, приватного нотаріуса Новокаховського міського нотаріального округу ОСОБА_9 про визнання недійсними договорів іпотеки та поруки,
В С Т А Н О В И Л А:
В січні 2010 року ВАТ «Райффайзен банк «Аваль» звернувся до суду з вище зазначеним позовом, зменшивши позовні вимоги в ході розгляду справи, просив стягнути з відповідачів на його користь солідарно заборгованість за кредитним договором в сумі 16083,20 доларів США, що еквівалентно 127214 грн. 90 коп. і складається з 4436,25 доларів США, що еквівалентно 35 089 грн. 85 коп. заборгованості по кредитному договору, 2940,50 доларів США – заборгованості по процентам, що еквівалентно 23258 грн. 77 коп., пені за порушення строків оплати процентів в сумі 3475,03 доларів США, що еквівалентно 27486 грн. 79 коп., пені за порушення строків повернення кредиту – 5231, 42 доларів США, що еквівалентно 41379, 49 грн. та судові витрати у справі.
В обґрунтування позову Банк посилався на те, що 03.05.2006 року між АППБ «Аваль», правонаступником якого є ВАТ «Райффайзен Банк «Аваль» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір, за умовами якого Банк надав відповідачу споживчий кредит в сумі 20000 доларів США строком до 02 травня 2013 року зі сплатою 14% річних. Однак, взяті на себе за договором зобов’язання ОСОБА_6 не виконує, внаслідок чого склалася заборгованість за кредитом, яку він просив стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_7 солідарно, оскільки з останніми відповідачами банком у забезпечення належного виконання ОСОБА_10 умов кредитного договору були укладені договори поруки від 03.05.2006 року, згідно яких останні виступили поручителями виконання взятих на себе зобов’язань ОСОБА_6 в повному об’ємі.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду із позовом про визнання недійсними договорів поруки та іпотеки, посилаючись на те, що 03.05.2006 року між АППБ «Аваль», правонаступником якого є ВАТ «Райффайзен Банк «Аваль», ОСОБА_6 та ОСОБА_3, ОСОБА_4 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу ОСОБА_9 предметом якого є трикімнатна квартира, що знаходиться в м.Нова Каховка Херсонської області. В цей же день між ОСОБА_4 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» укладено договір поруки до кредитного договору №014/40/498 від 03.05.2006 року. Вказані договори забезпечували вимоги банку за зазначеним кредитним договором. З часу укладення договорів між його сторонами – фізичними особами змінилися взаємовідносини, внаслідок чого умови, на яких договори укладались, стали невигідними і неможливими для виконання. Оскільки вони не розуміли правових наслідків укладення договорів і нотаріус їм їх не роз’яснив, не перевірив дійсних намірів сторін у договорі, їх прав і обов’язків, не попередив про наслідки вчинення нотаріальних дій просили визнати договори поруки та іпотеки недійсними.
Рішенням Новокаховського міського суду від 29 червня 2010 року позов ВАТ «Райффайзен банк «Аваль» задоволено у повному обсязі, а у задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ВАТ «Райффайзен банк «Аваль» , ОСОБА_8, ОСОБА_6 , приватного нотаріуса Новокаховського міського нотаріального округу ОСОБА_9 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, неповне з ’ ясування судом обставин по справі, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи просили його скасувати та постановити нове по суті спору.
Письмових заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, встановлених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи позов Банку та стягуючи з відповідачів солідарно на його користь заборгованість по кредитному договору, суд першої інстанції виходив з законності вимог Банку, які відповідають вимогам договору та закону.
Суд відмовив у задоволенні позову про визнання недійсними договорів іпотеки та поруки з тих підстав, що волевиявлення сторін договору на їх укладення було вільним, належних доказів того, що вони укладені під збігом тяжких обставин позивачами не надано.
Колегія суддів з цим висновком погоджується і вважає , що судом повно та правильно встановлено обставини по справі, належно оцінено надані сторонами докази, а також правильно застосовані норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що 03.05.2006 року за кредитним договором №014/40498 Банк надав ОСОБА_6 кредит в розмірі 20000 доларів США на 84 місяці з 03.05.2006 року по 02.05.2013 р. з процентною ставкою за користування – 14% річних (п.1.4) та на умовах забезпечення, строковості, повернення та плати за користування (п.3.1) - /а.с. 7/.
Забезпечуючи виконання взятих на себе ОСОБА_6 за кредитним договором зобов’язань, Банк уклав договори поруки від 03.05.2006 року з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, згідно яких поручителі взяли на себе солідарну з боржником відповідальність за виконання умов кредитного договору в повному об’ємі /а.с. 10-13/.
В цей же день між Банком, ОСОБА_6, з одного боку і громадянами ОСОБА_4, ОСОБА_3 з іншого боку укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу ОСОБА_9, предметом якого є трикімнатна квартира, що знаходиться в м.Нова Каховка Херсонської області (а.с.130).
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту.
Ч. 1 ст. 1054 ЦК України передбачено обов’язок позичальника своєчасно повертати кредит та сплачувати проценти.
Згідно розрахунків Банку, ОСОБА_6 має заборгованість за кредитом станом на 25.06.2010р. – 16 083,20 доларів США /а.с.389-390/
За таких умов рішення суду про стягнення простроченої заборгованості є обґрунтованим.
Доводи апелянта про наявність поважних причин для порушення зобов’язань за кредитним договором не можуть бути враховані судом як підстава для звільнення сторони договору від обов’язку його виконання та відповідальності за порушення строків його виконання. Не передбачено законом і зупинення виконання зобов’язань на час ведення переговорів щодо зміни умов договору, як це зазначають апелянти.
Твердження апелянтів про зарахування Банком коштів, які надходили на погашення боргу за кредитним договором від 03.05.2006 року на погашення заборгованості за іншим кредитним договором, без згоди на те позичальника не підтверджені доказами.
Не спростовують висновок суду і аргументи апеляційної скарги щодо відмови у задоволенні позову ОСОБА_3,ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів поруки та іпотеки, оскільки всі викладені ними аргументи були предметом судового дослідження та спростовані мотивованим висновком суду, з яким судова колегія погоджується
Посилання апелянтів на порушення судом норм процесуального права при об ’ єднанні в одне провадження різних позовів не свідчить про неправильне вирішення справи.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, 308 ,314 ЦПК України, колегія суддів, -
УХ В А ЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Новокаховського міського суду від 29 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: