Справа №22ц-4832,2010р. Головуючий в 1-й інстанції
Решетов В.В.
Категорія: 27 Доповідач – Цуканова І.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року листопада місяця « 15 » дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого – Цуканової І.В.
Суддів: Полікарпової О.М.,
Бездрабко В.О.
при секретарі – Кримцевій І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від «10» червня 2010 року
за позовом
ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору позики недійсним та
за зустрічним позовом
ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення позики,
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2010р. позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що вона брала у 2007 році у відповідача грошові кошти у позику, під час укладання договору позики ніяких документів не складали. Протягом деякого часу нею частково повернуто позичені грошові кошти. У зв’язку з фінансовою кризою повернути залишок позики не мала можливості, тому відповідач почав тиснути на неї, позивачку, щоб вона написала розписку. В 2009 році вона, ОСОБА_3, написала розписку під впливом тиску з боку відповідача та за його вказівкою. Оскільки під час написання розписки її волевиявлення не було вільним та не відповідало її внутрішній волі, просить суд визнати договір позики, укладений між нею та відповідачем, недійсним та стягнути з відповідача судові витрати.
У травні 2010р. ОСОБА_4 подав до суду зустрічний позов, в якому вказав, що між ним та ОСОБА_3 було укладено договір позики від 03.07.2009 року, відповідно до якого ОСОБА_3 взяла у нього в борг 92500 грн. про що була складена розписка від 03.07.2009р. Оскільки в розписці не зазначено строк повернення позики, то відповідно до п.1 ч.2 ст.1049 ЦК України ОСОБА_3 мала повернути борг протягом 30 днів від дня заявлення ним, ОСОБА_4, вимоги про погашення боргу. 21.01.2010р. ОСОБА_3 отримала поштою листа від ОСОБА_4 з вимогою про повернення коштів, проте, на даний час відповідачем позика не повернута. Просить суд стягнути з відповідача позику в сумі 92500 грн., а також судові витрати.
Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 10.06.2010р. у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору позики недійсним відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено. Стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 борг за договором позики в сумі 92500 грн. та судові витрати в сумі 1045 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просила рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити, у задоволенні зустрічного – відмовити, покликаючись на недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідача, осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено договір позики від 03.07.2009р., відповідно до якого ОСОБА_3 взяла у ОСОБА_4 в борг 92500 грн. Про отримання від ОСОБА_4 вказаної суми ОСОБА_3 була складена розписка від 03.07.2009р. /а.с. 46/.
Оскільки розпискою не встановлено строк повернення позики, відповідно до ч.2 п.1 ст.1049 ЦК України, 21.01.2010р. ОСОБА_3 отримала поштою листа від ОСОБА_4 з вимогою про повернення коштів протягом 30 днів, проте на даний час відповідачем позика не повернута /а.с.27,28/.
Оскільки ОСОБА_3 не довела, що розписка про отримання позики складена нею під впливом тиску з боку ОСОБА_4, то суд на підставі ч.1 ст.1049 ЦК України задовольнив позовні вимоги останнього та відмовив ОСОБА_3 у задоволенні її позовних вимог.
Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, підтверджуються дослідженими судом доказами, яким дана відповідна юридична оцінка, ґрунтуються на вимогах закону.
Рішення ухвалено судом з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги до уваги не приймаються, оскільки є тотожними доводам апелянтки при розгляді справи місцевим судом, яким дана належна юридична оцінка.
Керуючись ст.ст. 303, 308,315, п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 10 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: