Справа №22ц-5609, 2010 р. Головуючий у І інстанції
Гордимов А.В.
Категорія30 Доповідач Полікарпова О.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року грудня місяця 16 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого : Полікарпової О.М.
суддів : Приходько Л.А. Цуканової І.В.
при секретарі :
Тедіашвілі І.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 03 листопада 2009 року за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди,
в с т а н о в и л а:
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, про відшкодування шкоди, завданої йому пошкодженням автомобіля, яке мало місце під час дорожньо-транспортної пригоди з 12 вересня 2008 року вини відповідача. Просив відшкодувати на його користь матеріальну шкоду в сумі 6075,28 грн, з яких 5670, 70 грн – вартість відновлювального ремонту, 390 грн – вартість експертизи, 14,85 грн –витрати на повідомлення відповідача та моральну шкоду в сумі 3000 грн.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 03 листопада 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 6075, 28 грн., моральної шкоди - 1000 грн, а також судові витрати в сумі 1131 грн.
Не погоджуючись з рішення суду першої інстанції, ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 подав на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, яке потягло ухвалення незаконного рішення, просив рішення суду скасувати та постановити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідача, осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_4 у заподіянні шкоди і сума матеріального збитку доведені належними доказами.
При визначенні розміру моральної шкоди районний суд виходив із засад доведеності позивачем зазначеного ним розміру, розумності та справедливості.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції і вважає, що судом повно та правильно встановлено обставини по справі, належно оцінено надані сторонами докази, а також правильно застосовані норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що 12 вересня 2008 року сталося зіткнення автомобіля АЗЛК 2138 під керуванням відповідача, з автомобілем ГАЗ 31029, власником якого є позивач. Постановою Дніпровського районного суду м.Херсона від 20 жовтня 2008 року встановлено, що водієм автомобіля АЗЛК 2138 не дотримано п. 2.10 Правил дорожнього руху, наслідком чого є зіткнення з транспортним засобом позивача (а.с.17). Внаслідок цих дій пошкоджено автомобіль, що належить позивачу і розмір матеріальної шкоди, за висновком експертизи, складає 5670,70 грн , вартість експертного дослідження – 390 грн, витрати на повідомлення відповідача – 14,58 грн (а.с.6-10 ,18).
Судова колегія вважає, що надані позивачем докази в повній мірі підтверджують розмір шкоди, заподіяної йому під час дорожньо-транспортної пригоди.
Доводи апелянта перевірялись судом апеляційної інстанції шляхом проведення судової автотоварознавчої експертизи, однак висновок експертизи, проведеної за клопотанням позивача висновок районного суду не спростував. При визначенні розміру моральної шкоди судом першої інстанції враховано характер і ступінь переживань потерпілого і стягнуто моральну шкоду у сумі, співрозмірній обставинам події.
Керуючись ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, судова колегія
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 03 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді