Справа №22ц-7336, 2010р. Головуючий в 1-й інстанції
Кузьміна О.І.
Категорія : 19 Доповідач – Цуканова І.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року грудня місяця “06” дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого – Цуканової І.В.
Суддів: Полікарпової О.М., Базіль Л.В.
при секретарі – Ляшенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Техмаркет» на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 14 вересня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «Техмаркет» про стягнення коштів,
в с т а н о в и л а:
У червні 2010 року позивачка звернулася до суду із позовом до відповідача, в якому просила стягнути заборгованість за договором про дольову участь у будівництві житлового будинку по АДРЕСА_1, в сумі 1 274 600,00грн. від 10.01.2006 року.
При цьому покликалася на те, що зазначена сума своєчасно внесена нею на розрахунковий рахунок відповідача, проте останній не виконав обов’язок по закінченню будівництва і здачі будинку в експлуатацію до грудня 2009 року, як це передбачено умовами договору.
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 14.09.2010 року позов задоволено.
Стягнуто з ПП «Техмаркет» на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором №5 від 10.01.2006 року в сумі 1 274 600,00грн.
Стягнуто з ПП «Техмаркет» на користь ОСОБА_2 1 700,00грн. в рахунок відшкодування оплати судового збору та 120,00грн. в рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким позивачеві у задоволенні позову відмовити, покликаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідача, представника позивачки, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що між сторонами 10.01.2006 року укладено в письмовій формі договір про дольову участь у будівництві житлового будинку по АДРЕСА_1 за №5, згідно з умовами якого відповідач взяв на себе обов’язки щодо будівництва квартир та торгівельно-офісних приміщень позивачу в строк до грудня 2009 року, а позивач - оплатити вартість цих приміщень в сумі 1 274 600,00грн. в строк до 20.10.2007 року /а.с.7-10/. Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру від 16.10.2007 року за №369 /а.с.13/ позивачем було передано відповідачу грошові кошти в сумі 1 274 600,00грн., однак останній свої обов’язки за договором про закінчення будівництва і здачу будинку в експлуатацію не виконав до теперішнього часу, що відповідачем не заперечується.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що, оскільки відповідач не надав будь-яких доказів належного виконання своїх зобов’язань за договором, то з нього на підставі ст.ст.611,615 ЦПК України слід стягнути на користь ОСОБА_2 внесені нею кошти.
Проте, з таким висновком суду погодитися не можливо, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права.
Частиною 1 ст.611 ЦК України, на яку послався суд, передбачено, що одним із правових наслідків порушення зобов’язання є його припинення внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Зокрема, право на односторонню відмову від зобов’язання у разі порушення зобов’язання іншою стороною передбачено ч.1 ст.615 ЦК України у разі, якщо це встановлено договором або законом.
Ні позивачка, ні суд в своєму рішенні не зазначили, яким пунктом договору чи якою нормою права передбачено право замовника у договорі про дольову участь у будівництві житлового будинку (у даній справі – ОСОБА_2) відмовитися від зобов’язання і вимагати від забудовника повернення внесених за умовами договору коштів від забудовника.
Оскільки позивачка вимог про розірвання договору не заявляла, її вимоги про повернення коштів не ґрунтуються на нормах матеріального права, ці вимоги є незаконними, необґрунтованими і не підлягаючими задоволенню.
Відповідно, рішення суду як ухвалене через неправильне застосування норм матеріального права, слід скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позову - відмовити.
На підставі ч.1 ст.611,ч.1 ст.615 ЦК України, керуючись ст.ст.303,316, п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Техмаркет» задовольнити.
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 14 вересня 2010 року скасувати, ухвалити нове.
Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову про стягнення з приватного підприємства «Техмаркет заборгованості в сумі 1 274 600,00грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий І.В.Цуканова
Судді: О.М.Полікарпова, Л.В.Базіль
Копія вірна: І.В.Цуканова