Справа № 22ц-7561 Головуючий в І інстанції
Іванищук А.А.
Категорія 27 Доповідач Колісниченко А.Г.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 листопада 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Херсонської області у складі :
головуючого Колісниченка А.Г.,
суддів Капітан І.А.,
Вадзінського П.О.,
при секретарі Ільченко К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 16.11.2009 року по справі за позовом акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанкбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -
В С Т А Н О В И Л А :
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 16.11.2009 року позов АКІБ «УкрСиббанк» задоволено. З відповідачів на користь банку стягнуто заборгованість за кредитним договором у сумі 963547 грн. 65 коп., а також 1820 грн. судових витрат.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на незаконність та необґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції, просить його скасувати та призначити справу до розгляду у загальному порядку.
Представниця апелянтки, у судовому засіданні, на задоволенні скарги наполягала, посилаючись на те, що справу розглянуто судом першої інстанції без належного повідомлення відповідачів, банком не надсилались на адресу відповідачів письмові вимоги про дострокове погашення кредиту, чим порушено вимоги ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», також не направлялось повідомлення про зміну відсоткової ставки за кредитом.
Представниця АКІБ «УкрСиббанк», у судому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.
ОСОБА_4 до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, у зв’язку з цим колегія суддів, визнаючи причини його неявки неповажними вважає за можливе розглянути справу за відсутності співвідповідача.
Заслухавши доповідача, учасників процесу, які з'явились до судового засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду у межах, визначених процесуальним законом, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що 04.06.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 11164269000, за умовами якого банк надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 123 500 доларів США під 13% річних і строком повернення 04.06.2018 року. Окрім того, 04.06.2007 року між банком та ОСОБА_4 укладено договір поруки, відповідно до якого співвідповідач зобов’язався відповідати за зобов’язаннями ОСОБА_3 за кредитним договором. 30.01.2009 року між ОСОБА_3 та банком укладено додаткову угоду № 11164269001, якою частково змінено умови кредитного договору, зокрема змінено кінцеву дату повернення кредиту до 04.06.2022 року та суму щомісячного платежу. Однак, ОСОБА_3 належним чином не виконувала свої зобов'язання за договором, внаслідок чого станом на 03.09.2010 року утворилась заборгованість у розмірі 120 669,71 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 963 547,65 грн. Відповідачам направлялись вимоги про дострокове повернення кредиту(а.с.16,17), однак ці вимоги залишились без реагування.
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до закону та умов договору.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Оскільки судом достовірно встановлено, що між сторонами було укладено кредитний договір, за яким банк свої зобов'язання з надання кредиту виконав у повному обсязі, а відповідачка своїх зобов’язань із своєчасного повернення кредиту не виконала, то колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог АКІБ «УкрСиббанк» та стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачів.
Доводи апелянтки щодо розгляду справи за її відсутності без належного повідомлення про її розгляд до уваги не беруться, оскільки матеріали свідчать про те, що судом неодноразово здійснювались виклики до суду за адресою, яку зазначала відповідачка при укладенні кредитного договору та додаткової угоди до нього. Іншої адреси вона не повідомляла, хоча такий обов’язок прямо передбачено п.3.2 кредитного договору (а.с.21). Посилання апелянтки на обов’язок суду звернутись до адресного бюро з метою встановлення дійсного місця знаходження відповідача у разі, коли місце проживання його невідоме, суперечить ч.9 ст.74 ЦПК України в редакції, що діяла на час ухвалення рішення судом першої інстанції. Окрім того, ні апелянткою ні її представником не було надано апеляційному суду таких заперечень проти позову та доказів на їх підтвердження, які б ставили під сумнів висновки суду першої інстанції.
Враховуючи наведене підстав для скасування чи зміни рішення суду, а відтак і для задоволення апеляції не вбачається.
Керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК України колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а заочне рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 16.11.2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий Колісниченко А.Г.
судді Капітан І.А.
Вадзінський П.О.