АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-7225/2010 Головуючий по першій інстанції
Категорія: 6 Манько М.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Корнієнко Н.В.
РІШЕННЯ
іменем України
7 грудня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Корнієнко Н.В.
суддів Гончар Н.І., Пономаренко В.В.
при секретарі Шульга Я.В.
з участю адвоката ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення меж та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -
встановила:
31 липня 2009 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення меж, посилаючись на те, що вона є власником будинковолодіння АДРЕСА_1, що знаходиться на земельній ділянці площею 833 м2, а відповідач ОСОБА_4 є власником будинковолодіння АДРЕСА_2, що знаходиться на земельній ділянці площею 685 м.
Позивачка, вказує що відповідач ОСОБА_4 не лише не виконав свій громадський обов’язок щодо добросусідського проживання в процесі проведення нею приватизації своєї земельної ділянки, а навпаки порушує порядок суміжного землекористування. Відповідач самочинно зніс огорожу по спільній межі та на свій розсуд змінив її конфігурацію з перенесенням в її сторону, чим фактично позбавив позивачку права на правомірне користування частиною своєї земельної ділянки.
ОСОБА_4 відмовляється підписувати акт погодження меж землекористування присадибної ділянки.
Внаслідок вчинених відповідачем порушень порядку землекористування, позивачу також було завдано моральну шкоду, яка полягає в суттєвих змінах в звичних умовах життя та спілкування, в необхідності протягом тривалого часу звертатись до різних державних та правоохоронних органів за захистом порушеного права. Завдану моральну шкоду позивачка визначила в розмірі 5 000 грн.
Тому просить суд встановити межі сумісного користування, зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою та в проведенні її приватизації, та стягнути 5 000 грн. моральної шкоди.
Відповідач ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, вказуючи, що ОСОБА_6 самостійно перенесла огорожу в сторону його будинковолодіння, чим самовільно захопила частину його земельної ділянки.
Просить суд зобов'язати ОСОБА_6 усунути перешкоди в користуванні належною йому земельною ділянкою шляхом повернення межі до попереднього стану відповідно до технічної документації 1954 року.
Під час розгляду справи за клопотанням позивачки суд залучив до участі у справі як співвідповідачку ОСОБА_5, яка є власником будинковолодіння АДРЕСА_3 на земельній ділянці площею 530 м2, що межує з будинковолодінням позивачки і яка також відмовляється підписувати позивачці акт погодження меж землекористування присадибних ділянок.
ОСОБА_4 25 листопада 2009 року надав суду заяву про збільшення позовних вимог вказуючи, що незаконними діями ОСОБА_6 йому була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв’язку з протиправною поведінкою відповідачки щодо нього та із самоправним захопленням частини його земельної ділянки, а також тим, що відповідачки постійно через конфлікт щодо меж, зводить на нього наклепи шляхом направлення скарг в різні державні органи і змушуючи його давати численні пояснення та з’являтись на виклики. Завдану моральну шкоду оцінює в розмірі 5 000 грн. та просить стягнути з ОСОБА_6 на його користь заподіяну моральну шкоду (а.с.48).
ОСОБА_6 під час розгляду справи уточнила позовні вимоги і просить суд зобов'язати відповідачів усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення межових знаків, існуючих на час виділення цих ділянок, стягнути з ОСОБА_4 на її користь 5000 грн. моральної шкоди та стягнути солідарно з відповідачів на її користь понесені нею судові витрати.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12 жовтня 2010 року позов ОСОБА_6 задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 усунути перешкоди ОСОБА_6 в користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 шляхом відновлення межі відповідно до судової будівельно-технічної експертизи № 1058/226-БТ від 9 серпня 2010 року та кадастрових планів, а саме: від лівого рогу будівлі Б будинковолодіння АДРЕСА_1 до межі будинковолодіння АДРЕСА_3 - 1.25 м, від правого рогу будівлі Б будинковолодіння АДРЕСА_1 до межі будинковолодіння АДРЕСА_3 - 1.14 м., від правого рогу споруди п/д до межі будинковолодіння АДРЕСА_3 - 1.25 м, від лівого рогу будівлі А-1 будинковолодіння АДРЕСА_1 до межі будинковолодіння АДРЕСА_3 - 6.03 м., від правого рогу будівлі А-1 будинковолодіння АДРЕСА_1 до межі будинковолодіння АДРЕСА_3 - 3 м. та до межі будинковолодіння АДРЕСА_2 - 2.6 м., від лівого рогу сараю 2 до межі будинковолодіння АДРЕСА_2 - 0.8 м., від правого рогу сараю 2 до межі будинковолодіння АДРЕСА_2 -0.74 м.
Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 3625 грн. 90 коп. судових витрат в солідарному порядку.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 2500 грн. моральної шкоди.
В решті позовних вимог відмовлено.
В зустрічному позові ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просять рішення від 12.10.2010 року скасувати, як необґрунтоване, ухвалене з порушенням процесуального закону, висновки суду не відповідають обставинам справи і ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_6 відмовити.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_6 та про відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачами переконливих доказів того, що ОСОБА_6 самостійно перенесла огорожу в сторону їх будинковолодіння та самостійно захопила земельну ділянку не надано. Висновок експертизи і кадастрового плану ними нічим не спростовано.
З урахуванням підстав, зазначених в позовній заяві ОСОБА_6, останній частково задоволено позов про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 2 500 грн.
Відповідно до положень ч.1 ст.303 ЦПК, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено , що ОСОБА_6, згідно договору купівлі-продажу від 5.12.1997 року , має у власності будинок з надвірними спорудами, розташований в АДРЕСА_1 на земельній ділянці 833 кв.м . (а.с.5).
ОСОБА_4, згідно договору від 6.09.1985 року , має у власності жилий будинок з надвірними спорудами, розташований в АДРЕСА_2 на земельній ділянці 710 кв.м.( а.с.22).
ОСОБА_5, згідно договору дарування жилого будинку з надвірними спорудами від 14.08.2009 року, має у власності будинок з надвірними спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_3 на земельній ділянці 508 кв.м.
Відповідно до роз’яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», редакція від 19.03.2010 року, при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 р ., згідно з положеннями чинної до цієї дати статті 30 ЗК до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження. До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду з часу внесення змін до ст.120 ЗК Законом України від 27 квітня 2007 року №997-У – і згідно зі ст. 120 ЗК, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Тобто, після набуття права власності на будівлі та споруди по вище зазначеним договорам до позивачки ОСОБА_6 перейшло право користування земельною ділянкою, розміром 833 кв.м, до відповідача ОСОБА_4 – 710 кв.м., відповідачки ОСОБА_5 – 508 кв.м.
Такі розміри земельних ділянок зазначені в технічних паспортах та не оспорюються сторонами (а.с. 6, 64).
Відповідно до положень ст.106 ЗК власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприянню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.
Рішенням Смілянської міської ради №20-15/V від 29.11.2007 року з метою врегулювання спірного питання між власниками суміжних домоволодінь, рекомендовано, в тому числі і сторонам по справі, замовити в проектній організації проведення інвентаризації земельних ділянок відповідно до планів-схем технічних паспортів на домоволодіння для встановлення меж та оформити право користування земельними ділянками згідно з вимогами чинного законодавства (а.с.9).
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи площа земельної ділянки АДРЕСА_1 (ОСОБА_6) при її обстеженні по фактичному користуванню становить 785 кв.м, тоді як згідно технічного паспорту №9597 - 833 кв.м. Різниця становить 48 кв.м.
Площа земельної ділянки АДРЕСА_2 (ОСОБА_4) по фактичному користуванню становить 674 кв.м, тоді як згідно технічного паспорта №2428 – 710 кв.м. Різниця становить 36 кв.м.
Тобто, фактичне землекористування не відповідає правовстановлюючим документам на користування земельними ділянками сторін.
Експертом через суд була замовлена геодезична зйомка земельних ділянок АДРЕСА_1 (позивачка) і АДРЕСА_2 з нанесенням планів, що відповідають технічним паспортам даних будинковолодінь.
По домоволодінню АДРЕСА_1 площа земельної ділянки складає 813 кв.м.
По домоволодінню АДРЕСА_2 виявлено, що зміщена червона лінія АДРЕСА_2, що проявилося в розширенні провулку. Ширина провулку Червоногвардійський по факту не відповідає його ширині на квартальній зйомці міста Сміла приблизно на 2,5 м (кадастровий план №1486).
Для відновлення межі земельної ділянки АДРЕСА_2 необхідно відновити червону лінію провулку Червоногвардійський, яка б відповідала червоній лінії АДРЕСА_2 відповідно правовстановлюючим документам і червоній лінії пров.Червоногвардійський (а.с. 78-88).
Дані висновку вказують на те, що зменшення земельної ділянки відповідача ОСОБА_4 відбулося не в зв’язку з самозахватом її позивачкою, як він вказує у своєму позові, а в зв’язку із зміщенням умовної червоної лінії провулку.
В листі управління архітектури, регулювання забудови та земельних відносин міста Сміла зазначено, що червоні лінії провулку Червоногвардійського не нанесено. Проте тут же зазначено, що мінімальна ширина будь-якого провулку у місті Сміла, у тому числі і провулку Червоногвардійського, не може бути меншою за нормативну встановлену чинними Державними будівельними нормами і становить 15 м (а.с.102). Тоді як ширина вказаного провулку, згідно з генпланом, становить 2,5 м.
До листа управління додано фрагмент викопіювання з генерального плану міста, затвердженого розпорядженням представника президента України №20 від 6.04.1992 року, рішенням ХХІ сесії Смілянської міської ради від 26.02.2002 року №21-2, з показом провулку Червоногвардійського (а.с.103).
Судовий експерт при проведенні судової будівельно-технічної експертизи керувався саме вказаним планом міста з зазначенням про це у своєму висновку.
Тому посилання апелянтів у скарзі на те, що висновок експерта не відповідає обставинам справи, є безпідставними, оскільки будь-яких доказів, які б спростовували даний висновок, відповідачами не надано.
Відповідно до ч.1 ст.107 ЗК основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.
У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки (ч.2 ст.107 ЗК).
Згідно кадастрового плану земельної ділянки з експлікацією угідь по АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 площа земельної ділянки «б», яка розміщена між ділянкою позивачки та іншими двома ділянками становить 0,0020 га, тобто в сукупності з ділянкою «Д» площа їх становить 833 кв.м.(а.с.88) і вони відповідають площі земельної ділянки позивачки.
Як встановлено в судовому засіданні і про це підтвердила сама ОСОБА_5, остання є користувачем земельної ділянки, що розташована по пров. Червоногвардійський,1а, а користувачем земельної ділянки по АДРЕСА_2 є відповідач ОСОБА_4 і саме за рахунок земельної ділянки ОСОБА_6 збільшені їх земельна ділянка зі сторони їх межування (а.с.31, 88).
Тому суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що зменшення земельної ділянки позивачки ОСОБА_6 на 0,0020га відбулося в результаті само захвату її відповідачами ОСОБА_4 і ОСОБА_5
Що стосується відшкодування моральної шкоди, то відповідно до положень ст.23 ЦК, особа (фізична або юридична) має право вимагати компенсації завданої їй моральної шкоди в будь-якому випадку порушення її прав, незалежно від того, чи передбачене таке право договором або законом.
Суд приходить до висновку, що така шкода завдана позивачці з вини відповідачів, оскільки в результаті їх дій вона перенесла певні хвилювання, переживання в зв’язку із вирішенням вказаного питання, звертаючись у різні інстанції для цього. Такі звернення підтверджуються відповідними доказами. Проте розмір моральної шкоди, стягнутий на користь позивачки є дещо завищеним.
Питання щодо інших стягнень в апеляційній скарзі не ставилися, доводи по них відсутні.
В зв’язку з цим рішення суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди підлягає зміні з ухваленням нового рішення про зменшення таких стягнень, а апеляційна скарга до часткового задоволення.
Керу ючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5, задовольнити частково.
Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення меж та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, змінити . Зменшити розмір стягнутої з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 моральної шкоди до 1000 грн .
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: підпис Судді: підписи
Згідно з оригіналом
Суддя Н.В.Корнієнко