АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц -7478/2010 Головуючий по першій інстанції
Категорія: скарга на ухвалу Драник Н.П.
Доповідач в апеляційній інстанції
Корнієнко Н.В.
УХВАЛА
іменем України
21 грудня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Корнієнко Н.В.
суддів Гончар Н.І., Пономаренко В.В.
при секретарі Макарчук Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 3 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, спричиненої ДТП, -
встановила :
22 лютого 2010 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи тим, що 23 листопада 2009 року ОСОБА_3, керуючи автомобілем ДЕУ д.н.НОМЕР_1 у дворі будинку №440 по вул. Гоголя в м.Черкаси скоїв наїзд на автомобіль ВАЗ-21099 д.н. НОМЕР_2, який належить йому, ОСОБА_4, і стояв припаркований без водія.
Згідно постанови Придніпровського райсуду м.Черкаси від 30 грудня 2010 року за вчинення даної ДТП ОСОБА_3 притягнутий до адмінвідповідальності за ст. 124 КУпАП з накладенням штрафу, який він сплатив.
Внаслідок вчиненої ДТП йому спричинено матеріальну шкоду, яку відповідач обіцяв відшкодувати добровільно. Тому автотоварознавчого дослідження він не проводив. Шкода не відшкодована до цього часу.
Крім того, йому також спричинена моральна шкода, яка виразилася в тому, що він та члени його сім’ї були позбавлені можливості користуватися автомобілем, що створило незручності. Розмір моральної шкоди він оцінює в 5 000 грн.
23 лютого 2010 року ОСОБА_4 подав до суду заяву про забезпечення його позовних вимог та просив суду накласти арешт на майно відповідача ОСОБА_3, зокрема на автобус БОГДАН д.н. НОМЕР_3.
Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 3 листопада 2010 року задоволено заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову.
Накладено арешт на транспортний засіб, який зареєстрований на праві особистої власності за громадянином ОСОБА_3 , а саме: на автобус БОГДАН-А 09201, номерний знак НОМЕР_3.
Копію ухвали направлено на виконання.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу Придніпровського районного суду м.Черкаси від 3.11.2010 року та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
При постановленні ухвали про задоволення заяви ОСОБА_4 п ро забезпечення позову, яке полягає в накладенні арешту на автобус, суд виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим в подальшому виконання рішення суду по даній справі.
З гідно з п.1 ч.1 ст.152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
В п. 4 Постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз’яснено, що при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам
Я к видно з матеріалів справи, ОСОБА_4 ставить перед судом питання про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на його користь «гроші в сумі 5000 грн. за шкоду, спричинену під час ДТП. З метою забезпечення позовних вимог призначити автотоварознавчу експертизу пошкодженого автомобіля, після проведення якої ним буде сплачено державне мито в повному обсязі. Стягнути з відповідача судові витрати».
Колегія суддів вважає, що між сторонами дійсно виник спір щодо відшкодування шкоди, завданої позивачу під час ДТП і невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки ОСОБА_3, як власник автобуса, міг би розпорядитися ним на свій розсуд в любий момент. Хоча доказів на підтвердження своїх вимог, позивачем не надано.
Разом з тим, як вбачається з доданого до апеляційної скарги договору застави, укладеного 3 липня 2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», як заставодержателем, та ОСОБА_3, як заставодавцем, останній передає банку автобус-D Богдан, марки А09201, реєстраційний № НОМЕР_3, заставною вартістю 93 114,24 грн., як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих за кредитним договором від 3.07.2008 року на суму 14 400 дол.США строком до 2 липня 2013 року.
Згідно п.7 договору застави предмет застави, а також права на нього не можуть бути використані заставодавцем в якості предмету будь-яких цивільно-правових та господарських договорів та угод без попередньої письмової згоди заставодержателя на таке використання.
Відповідно до положень ст.18 ЗУ «Про заставу» наступні застави вже заставленого майна допускаються в разі, якщо інше не передбачено законом і попередніми договорами застави.
Якщо предметом застави стає майно, яке вже є заставним забезпеченням іншого зобов'язання (боргу), заставне право попереднього заставодержателя (попередніх заставодержателів) зберігає силу.
Між тим суд першої інстанції не врахував дані обставини, не переконався, що майно, на яке просив відповідач накласти арешт в порядку забезпечення позову, вже є заставним майном іншого зобов’язання (боргу) та постановив оскаржувану ухвалу, яка з цих підстав не може залишатися в силі.
Крім того, ухвала є незаконною ще й тому, що судом не з’ясовано відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, котрий звернувся з такою заявою, позовним вимогам.
Питання про можливість забезпечення позову іншим видом позивачем перед судом не ставилося.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України, апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 3 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, спричиненої ДТП, скасувати .
Відмовити ОСОБА_4 в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автобус «БОГДАН» д.н. НОМЕР_3.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя Н.В. Корнієнко