В И Р О К справа № 1-1589/10
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 листопада 2010 року Шевченківський районний суд м. Києва
в складі: головуючого- судді Павленко О.П.
при секретарі: Расуловій С.Ф.
з участю прокурора: Юрка Т.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Звенигородка Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого
в скоєні злочину, передбаченого ст. 190 ч.1 КК України
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 30 липня 2010 року, приблизно об 11 годині, знаходився в комп’ютерному клубі «Сайт», що по вул. Дегтярівській, 32 в м. Києві. Роблячи ставки, ОСОБА_1 через деякий час програв усі гроші, які знаходились при ньому.
Цього ж дня, приблизно о 12 годині, ОСОБА_1, побачивши ОСОБА_2, який неофіційно у вищевказаному клубі підробляв адміністратором, почав з ним спілкуватись. Переслідуючи мету заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_1 вигадав історію про те, що хоче з мобільного телефону ОСОБА_2 зателефонувати своїй матері, однак, щоб остання не почула, що він знаходиться в клубі гральних автоматів, то під час розмови, він буде знаходитись на вулиці, поряд з приміщенням клубу, та повідомив зазначену неправдиву інформацію ОСОБА_2 Не усвідомлюючи про дійсні наміри ОСОБА_1, ОСОБА_2, будучи введеним в оману, надав останньому свій мобільний телефон «G-1» разом з сім карткою мобільного оператора «Life», сім карткою мобільного оператора «DJuce» та карткою пам’яті на 512 Гб.
ОСОБА_1 шляхом обману ОСОБА_2, не маючи реальних намірів на повернення мобільного телефону, заволодів належним ОСОБА_2 мобільним телефоном «G-1» вартістю 1500 грн., в середині якого знаходилась сім картка мобільного оператора «Life» вартістю 15 грн., на рахунку якої були гроші в сумі 35 грн. та сім картка мобільного оператора «DJuce» вартістю 15 грн., а також картка пам’яті на 512 Гб вартістю 80 грн., загальною вартістю 1645 грн., після чого, залишивши залу гральних автоматів, з місця вчинення злочину зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе визнав повністю та, не оспорюючи фактичні обставини справи, суду показав, що 30 липня 2010 року об 11 годині він зайшов в комп’ютерний клуб «Сайт», де протягом години грав у комп’ютерні ігри, програв усі гроші, хотів відігратися, тому вирішив заволодіти мобільним телефоном адміністратора клубу на ім’я ОСОБА_1, якого він наглядно знав, так як часто приходив пограти в цей клуб. Він звернувся до ОСОБА_1 з проханням надати йому власний мобільний телефон, вигадавши при цьому історію про те, що начебто йому терміново необхідно зателефонувати мамі, але телефонувати треба з вулиці, щоб мама не зрозуміла, що він знаходиться в клубі. ОСОБА_1 повірив йому, передав свій мобільний телефон, з яким він вийшов з клубу та пішов в сторону вул. Мельникова, хотів комусь продати цей телефон. По дорозі він зупинив автомобіль таксі та попросив водія відвести його на залізничний вокзал. Оскільки грошей у нього не було, з таксистом він розрахувався мобільним телефоном, який забрав у ОСОБА_1. З телефону ОСОБА_1 він вийняв сім-картки, які у нього вилучили працівники міліції.
Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_2 в сумі 1615 грн., визнає в повному обсязі, має намір добровільно відшкодувати потерпілому матеріальну шкоду, але потерпілий відмовляється отримувати у нього гроші.
Підсудний щиросердно покаявся у вчиненому злочині та просить суд суворо його не карати.
Обмежившись у порядку, передбаченому ст. 299 КПК України показаннями підсудного, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів про вчинення злочину, обставини якого не оспорюються, як не оспорюється і розмір цивільного позову, і вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 190 ч.1 КК України, оскільки він заволодів чужим майном шляхом обману ( шахрайство).
Призначаючи підсудному вид та міру покарання, суд враховує характер, ступінь суспільної небезпеки та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, фактичні обставини справи та відношення підсудного до скоєного, а також дані про особу ОСОБА_1
Судом встановлено, що ОСОБА_1 раніше не судимий, не працює, характеризується за місцем проживання посередньо.
До обставин, що пом’якшують покарання підсудного, суд відносить щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним призначити підсудному покарання у вигляді громадських робіт в межах строку, визначеного в санкції ч.1 ст. 190 КК України.
Цивільний позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню, як доведений у судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ст. 190 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді громадських робіт на строк 200 ( двісті ) годин.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з часу звернення вироку до виконання.
До набрання чинності вироку міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити без змін у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1615 грн. ( одну тисячу шістсот п'ятнадцять грн.) на відшкодування завданої матеріальної шкоди.
Речові докази по справі: сім картку мобільного оператора «Life» та сім картку мобільного оператора «DJuce», які були передані на зберігання ОСОБА_2 – залишити в його розпорядженні ( а.с. 22-23).
На вирок суду може бути подано апеляцію до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з дня його проголошення , через Шевченківський районний суд м. Києва.
Суддя: