№ 4-882-1/10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«28» грудня 2010 року Солом’янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Мозолевської О.М.
при секретарі Березенку В.В.
за участю прокурора
захисника Льовкіна В.Л.
ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на постанову слідчого прокуратури Солом’янського району м. Києва Підлісного О.А. від 15.11.2010 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст. 191 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на постанову слідчого прокуратури Солом’янського району м. Києва Підлісного О.А. від 15.11.2010 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, мотивуючи тим, що постанова винесена з порушеннями кримінально-процесуального законодавства України є незаконною і просить її скасувати.
Доводи скарги обґрунтовує тим, що при прийнятті рішення про порушення кримінальної справи, слідчим прокуратури Солом’янського району м. Києва порушено вимоги ст.94 та ст. 97 КПК України, оскільки кримінальна справа порушена без достатніх на те підстав та за відсутності у діях ОСОБА_1 ознак будь-якого злочину.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 підтримав скаргу, просив її задовольнити та скасувати оскаржувану постанову, посилаючись на доводи викладені в скарзі. Додатково пояснив, що під час проведення перевірки не опитано працівників фірми, яка купувала товари зі знижкою, не опитано самого ОСОБА_1, не опитано головного бухгалтера фірми, взагалі заперечив факт працевлаштування ОСОБА_1 на вищевказаному підприємстві.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував та пояснив, що на час порушення кримінальної справи у слідчого було достатньо приводів та підстав для винесення відповідної постанови, а тому вважає постанову про порушення кримінальної справи від 15.11.2010 року законною та обґрунтованою і просить відмовити в задоволенні скарги.
Вислухавши доводи захисника, думку прокурора, перевіривши матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу і які надані суду для вивчення, також перевіривши наявність приводів і підстав для порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, не розглядаючи і заздалегідь не вирішуючи ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, тобто, не досліджуючи доказів по справі, не даючи їм оцінку і в інший спосіб не перевіряючи питання щодо доведеності винності ОСОБА_1 суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно ст. 236-8 КПК України розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд перевіряє наявність приводів та підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не розглядає та не вирішує питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Відповідно до вимог ст. ст. 94, 97, 98 КПК України прокурор чи слідчий зобов’язані винести постанову про порушення кримінальної справи лише за наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, вказати в постанові ці приводи і підстави, статтю кримінального закону за ознаками якого порушується кримінальна справа, а також подальше її спрямування.
Судом встановлено, що до прокуратури Солом’янського району м. Києва звернувся генеральний директор ДП «Аполло Фарма» фірми «Нікокардія Фарма Лімітед» ОСОБА_8, який повідомив, що громадянин Індії ОСОБА_1 працюючи на посаді менеджера зі збуту на вищевказаному підприємстві, самовільно, порушуючи вимоги трудового договору та посадової інструкції здійснював відпуск товару зі знижкою більше ніж 3 %, без попереднього письмового попередження, чим завдав підприємству збитки на суму 1 097 699 грн. 16 коп.
За результатами перевірки вищевказаного звернення слідчим прокуратури Солом’янського району м. Києва 11.11.2010 року було порушену кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 365 КК України.
15.11.2010 року дії ОСОБА_1 перекваліфіковані з ч.3 ст. 365 КК України на ч.5 ст. 191 КК України про що винесено оскаржувану постанову.
Із тексту зазначеної постанови та наданих суду матеріалів, які стали підставою для порушення кримінальної справи, вбачається, що приводом до порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину з матеріалів кримінальної справи порушеної за зверненням генерального директора ДП «Аполло Фарма» фірми «Нікокардія Фарма Лімітед» ОСОБА_8
Підставами для порушення кримінальної справи стали дані, які містяться в матеріалах кримінальної справи № 59-2798, а саме:
- бухгалтерські довідки ДП «Аполло Фарма» фірми «Нікокардія Фарма Лімітед»;
- пояснення генерального директора ДП «Аполло Фарма» фірми «Нікокардія Фарма Лімітед» ОСОБА_8;
- посадова інструкція менеджера зі збуту;
- наказ № 8 від 01.07.2009 року ДП «Аполло Фарма» фірми «Нікокардія Фарма Лімітед» про призначення ОСОБА_1 на посаду менеджера зі збуту;
- трудовий договір від 01.07.2009 року між ДП Аполло Фарма» фірми «Нікокардія Фарма Лімітед» та ОСОБА_1;
- інші документи, які містяться в матеріалах справи та в своїй сукупності свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України та на підставі яких 15.11.2010 року була порушена вищевказана кримінальна справа.
Дослідивши матеріали, які стали підставами до винесення постанови про порушення кримінальної справи, суд приходить до висновку, що в постанові описані наявні обставини та ознаки вчиненого злочину, які є достатніми для висновку про існування події злочину, зазначені статті кримінального закону, за ознаками яких порушена кримінальна справа, вказана особа, яка причетна до вчиненого злочину, оскільки вона встановлена на час порушення кримінальної справи, визначено подальше спрямування справи, тобто постанова про порушення кримінальної справи відповідає вимогам статей 94, 97, 98 КПК України.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що при вирішені питання про порушення кримінальної справи у слідчого були наявні приводи та підстави для її порушення, не викликає сумніву законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, в тому числі і тих на які адвокат посилається в своїй скарзі.
Крім того, доводи скарги про надання об’єктивної оцінки доказам про подію злочину, доведеність винності, не ґрунтуються на законі, оскільки з’ясування всіх обставин по справі надання правильної кваліфікації дій, можливе лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення досудового слідства.
Також, відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України при розгляді скарг на постанови про порушення кримінальних справ суд не вправі, розглядати та заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2367,2368 КПК України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 на постанову слідчого прокуратури Солом’янського району у м. Києві Підлісного О.А. від 15.11.2010 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 191 КК України залишити без задоволення .
На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва.
Суддя Солом’янського
районного суду м.Києва О.М. Мозолевська