№ 1-1635 /10

  П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М              У К Р А Ї Н И      

 30 листопада 2010 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

 головуючого – судді                                       Павленко О.П.

 при секретарі                                                   Кочерзі С.Ю.  

 за участю прокурора                                       Юрка Т.Г.

 потерпілої                              ОСОБА_1

 захисника- адвоката                                        ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню  

ОСОБА_3  , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця                 м. Києва, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ст.  286 ч.1 КК України  

                                                           в с т а н о в и в :  

 ОСОБА_3  обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України, за наступних обставин.  

Так, ОСОБА_3 04 вересня 2010 року, приблизно о 16 годині 50 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «MERCEDES-BENZ SL600” д.н.з.НОМЕР_1, рухався в лівій смузі руху по вул. Щербакова зі сторони пр. Перемоги  в напрямку вул. Салютної в                      м. Києві, зі швидкістю приблизно 50 км/год, та наближався до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого перед перехрестям з вул. Бабушкіна в м. Києві, позначеного інформаційними дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.2.

В цей час попереду автомобіля «MERCEDES-BENZ SL600” д.н.з.НОМЕР_1, в попутному йому напрямку, в правій смузі руху, до пішохідного переходу під’їхав невстановлений мікроавтобус марки «Богдан», який почав знижувати швидкість та водій якого став пропускати пішохода ОСОБА_1, яка в цей час переходила проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу з права наліво по ходу руху транспорту. Використовуваний останньою нерегульований пішохідний перехід – це ділянка проїзної частини, призначена для забезпечення  безпечного руху пішоходів через дорогу. На цих ділянках пішоходи мають перевагу і не повинні враховувати можливість порушення Правил дорожнього руху водіями транспортних засобів та іншими учасниками дорожнього руху.

Під час руху ОСОБА_3 грубо порушив вимоги п.п. 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху, тобто він, керуючи технічно справним автомобілем «MERCEDES-BENZ SL600” д.н.з.НОМЕР_1, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, перед яким почав зупинятись транспортний засіб, який пропускав пішохода ОСОБА_1, не переконався у відсутності пішоходів на пішохідному переході, не зменшив швидкість свого автомобіля і не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу ОСОБА_1, яка перебувала на пішохідному переході і скоїв на неї наїзд, в результаті чого ОСОБА_1 отримала середньої тяжкості тілесне ушкодження.

      У судовому засіданні захисник підсудного – адвокат ОСОБА_2 в стадії доповнень заявила клопотання та просить закрити  кримінальну справу відносно ОСОБА_3 на підставі ст. 7-1 КПК України, обґрунтовуючи клопотання тим, що підсудний повністю компенсував потерпілій всі витрати, пов’язані з поновленням здоров’я після отриманих тілесних ушкоджень, потерпіла вибачила ОСОБА_3, а тому між підсудним та потерпілим відбулося примирення.

Підсудний ОСОБА_3 у судовому засіданні, визнавши свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та щиросердно покаявшись, підтримав клопотання, просить закрити відносно нього кримінальну справу на підставі ст. 46 КК України у зв’язку з примиренням з потерпілою.

      Потерпіла ОСОБА_1 також клопотання підтримала, пояснила суду, що дійсно між нею та підсудним ОСОБА_3 відбулося примирення, останній повністю відшкодував їй матеріальну шкоду, вибачився та вона його пробачила.

 Прокурор заперечує проти звільнення від відповідальності ОСОБА_3 за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та закриття відносно останнього кримінальної справи на підставі ст. 46 КК України, посилаючись на те, що ОСОБА_3 вчинив злочин не вперше, оскільки раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

 Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінальної справи, суд приходить до висновку, що клопотання захисника підлягає задоволенню виходячи з наступного.

 Відповідно до  ст. 46 КК України особу,  яка  вперше вчинила злочин невеликої  тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості,  може бути звільнено від  кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

            У судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_3, судимість якого за вироком Ватутінського районного суду м. Києва від 28.05.1999 року погашена, вперше вчинив необережний злочин, який відноситься до злочину невеликого ступеню тяжкості,  повністю відшкодував завдані ним збитки потерпілій ОСОБА_1, яка вибачила його  та немає до нього матеріальних претензій.

 З огляду на викладене, суд вважає, що між підсудним ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_1 відбулося примирення, що дає підстави для звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого  ст. 286 ч.1 КК України у відповідності до вимог ст. 46 КК України.  

 На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7-1, 8, 282, 296 КПК України, ст.ст. 44,             46 КК України, суд

  п о с т а н о в и в :  

  Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3  за  ст.286 ч.1 КК України закрити, звільнивши  ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ст. 286 ч.1 КК України в зв’язку з примиренням з потерпілою.      

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3, обраний у вигляді підписки про невиїзд постійного місця проживання   – скасувати.

Речовий доказ по справі: автомобіль марки «MERCEDES- BENZ SL 600», д.н.з. НОМЕР_1, який був переданий на зберігання ОСОБА_3, - залишити в його розпорядженні ( а.с. 29).

Постанову суду може бути оскаржено в Апеляційний суд м. Києва протягом 7 діб з дня її проголошення через районний суд м. Києва.

Суддя