П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И Справа №4ск-543/10
30 листопада 2010 року Шевченківський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Павленко О.П.
при секретарях Расуловій С.Ф., Будаєвій К.О.
з участю прокурора Дмитренка В.В.
адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_3 на постанови старшого слідчого з ОВС СУ ПМ ДПА в м. Києві Сидорця В.В в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 ч.4 КК України від 28.01.2010 року та в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 209 ч.3 КК України від 26.03.2010 року,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на постанови старшого слідчого з ОВС СУ ПМ ДПА в м. Києві Сидорця В.В в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 ч.4 КК України від 28.01.2010 року та в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 209 ч.3 КК України від 26.03.2010 року, в якій просить зазначені постанови скасувати в частині, яка стосується порушення кримінальних справ щодо нього, вважаючи постанови незаконними, винесеними без достатніх підстав та приводів, передбачених ст.ст. 94, 98 КПК України.
Скаргу ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що після винесення судом 20.08.2010 року постанови про відмову в задоволенні скарги його захисника на постанови про порушення кримінальних справ, йому стало відомо про те, що органом досудового слідства були приховані і не надані суду ряд документів, які спростовують висновок про можливу наявність в його діях ознак шахрайства.
Так, йому стало відомо, що рішенням Київської міської ради від 28 серпня 2008 року № 106/106 було внесено зміни до рішення Київради від 08.02.2007 року № 62/723 «Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010 року». Згідно із вказаним Переліком, пунктом 202 було передбачено продаж на аукціоні нежилого будинку по бульв. Шевченка, 3 літ.А, пунктом 214 – продаж нежилих приміщень по вул. Хрещатик, 25 літ. А, пунктом 227- продаж нежилих приміщень по бульв. Шевченка, 1 літ.А.
Крім того, рішенням Господарського суду м. Києва від 20.10.2009 року було розглянуто по суті позовні вимоги ЗАТ «АГ» ВІПОС» до ТОВ «Аріадна Плюс»» та вирішено стягнути з товариства 12 669 350 грн. основного боргу 2 533 870 грн. штрафних санкцій. Одночасно, рішенням суду підтверджено факт господарсько-правового спору з приводу виконання умов договору, надано оцінку наданих відповідачем ТОВ «Аріадна Плюс» доказам – листам Київської міської державної адміністрації від 23.03.2009 року та Головного управління комунальної власності м. Києва від 06.04.2009 року, якими підтверджено факт надання послуг за договором.
Про зазначені факти було достовірно відомо слідчому на момент прийняття рішення про порушення кримінальних справ, а якщо і не було відомо- за умови належної перевірки інформації про злочин слідчий мав можливість встановити наявність цих обставин.
Як зазначає скаржник, він був впевнений у правомірності дій директора ТОВ «Аріадна Плюс» ОСОБА_4, був ознайомлений зі змістом укладених та підписаних ОСОБА_4 господарських договорів і достовірно вважав укладені договори легітимними. На виконання цих договорів ним і були підписані відповідні платіжні доручення. Всі грошові кошти, які надходили на рахунок ТОВ «Аріадна-Плюс», отримувались на підставі господарських договорів, і сумнівів в правомірності їх надходження не виникає.
З огляду на вказані обставини, скаржник вважає, що в його діях відсутній склад злочинів, передбачених ст. 190 ч.4 та ст. 209 КК України, а тому просить скасувати постанови про порушення кримінальних справ.
У судовому засіданні скаржник та його захисники – адвокати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 доводи скарги підтримали та просять скаргу задовольнити.
Прокурор вважає, що на момент порушення кримінальних справи у слідчого було достатньо приводів та підстав для винесення відповідних постанов про порушення кримінальних справ відносно ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 190 ч.4, 209 ч.3 КК України, а тому просить скаргу залишити без задоволення .
Вислухавши пояснення скаржника та його захисників, думку прокурора, вивчивши матеріали скарги та матеріали кримінальної справи № 70-00488 в п’яти томах, на підставі яких були прийняті рішення про порушення кримінальних справ відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 ч.4 та за ознаками злочину, передбаченого ст. 209 ч.3 КК України , суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 236-8 КПК України розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд перевіряє наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не розглядає та не вирішує ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Відповідно до вимог ст.ст. 94, 97, 98 КПК України прокурор чи слідчий зобов’язані винести постанову про порушення кримінальної справи лише за наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, вказати в постанові ці приводи і підстави, статтю кримінального закону, за ознаками якого порушується кримінальна справа, а також подальше її спрямування.
Підставами для порушення кримінальної справи є наявність ознак злочину, події, яка стала відома слідчому, а також наявність достатніх даних, на базі яких встановлюються ознаки вчиненого злочину.
Судом встановлено, що постановою від 28.01.2010 року старший слідчий з ОВС СУ ПМ ДПА в м. Києві Сидорець В.В. порушив кримінальну справу відносно ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та невстановлених слідством осіб за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.
Як зазначив слідчий в постанові, п риводом до порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, а підставами – достатні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.
В ході досудового слідства встановлено, що ОСОБА_3 з корисливих спонукань, бажаючи збагатитись за рахунок чужого майна, шляхом обману та зловживання довірою за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 заволоділи чужим майном, яке належить ЗАТ «Автомобільна компанія «Віпос» на загальну суму 12669370 грн. та ОСОБА_7 на суму 738190 грн.
Крім того, постановою від 26.03.2010 року старший слідчий з ОВС СУ ПМ ДПА в м. Києві Сидорець В.В. порушив кримінальну справу відносно ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 209 КК України.
Приводом до порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення органом дізнання ознак злочину, а підставою – достатні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 ознак злочину, передбаченого ст. 209 ч.3 КК України.
В ході досудового слідства встановлено, що ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 після заволодіння шляхом обману та зловживання довірою грошовими коштами ЗАТ «Автомобільна група «Віпос» та фізичної особи ОСОБА_8, діючи в складі злочинної групи, вчинили їх легалізацію (відмивання) в особливо великих розмірах, а саме вчинили фінансові операції з грошовими коштами ЗАТ «Автомобільна група «Віпос» та фізичної особи ОСОБА_8, якими вони заволоділи внаслідок здійснення шахрайства, шляхом їх перерахування з рахунку ТОВ «Аріадна-Плюс» на рахунок ТОВ «Вісман», яке зареєстроване з метою здійснення фіктивного підприємництва.
В матеріалах кримінальної справи № 70-00488, які надані суду для розгляду скарги в 5-ти томах, містяться: висновок №12074 судово-почеркознавчої експертизи, складений 29.12.2009 року, яким встановлено, що підписи від імені ОСОБА_3 в платіжних дорученнях №1 від 09.12.2008 року, №2 від 16.12.2008 року, №4 від 16.12.2008 року, №5 від 16.12.2008 року, №6 від 16.12.2008 року, №8 від 16.12.2008 року, №19 від 09.02.2009 року, №10 від 09.02.2009 року виконано ОСОБА_3; пояснення ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8, протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4; копії документів на право власності об’єктів нерухомості, розташованих у м. Києві по вул. Хрещатик, 25 А, б-р Шевченка, 1 А, б-р Шевченка, 3 А, згідно яких вказані об’єкти не перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва; фінансово-бухгалтерські документи, а також договори доручення, укладені між ТОВ «Аріадна-Плюс» та ЗАТ «Автомобільна група «Віпос» і ОСОБА_7; договори про надання консультаційних послуг, укладені між ТОВ Вісман» та ТОВ «Аріадна-Плюс», Акт документальної перевірки вимог податкового законодавства ТОВ «Аріадна-Плюс» за період з 01.12.2008 року по 30.06.2009 року; довідка спеціаліста ДПА у м. Києві щодо перевірки ТОВ «Аріадна-Плюс», яка підтвердила порушення вимог податкового законодавства ТОВ «Аріадна-Плюс» при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ЗАТ Автомобільна група «Віпос» за період з грудня 2008 року по червень 2009 року та фіктивність підприємства ТОВ «Вісман».
Дослідивши матеріали, що стали приводами та підставами до порушення кримінальних справ відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України та ч.3 ст. 209 КК України, суд приходить до висновку, що у постановах про порушення кримінальної справи від 28 січня 2010 року та від 26 березня 2010 року описані наявні обставини та ознаки вчиненого злочину, які є достатніми для висновку про існування події злочину, зазначена стаття кримінального закону, за ознаками якої порушена кримінальна справа, вказана особа, яка причетна до вчиненого злочину, оскільки вона встановлена на час порушення кримінальної справи, визначено подальше спрямування справи, тобто постанови про порушення кримінальних справ відповідають вимогам ст.ст. 94-98 КПК України.
Судом також встановлено, що відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 20 серпня 2010 року скарга адвоката ОСОБА_1, подана до суду в інтересах ОСОБА_3, на постанови слідчого в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 ч.4 КК України від 28.01.2010 року та в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 209 ч.3 КК України від 26.03.2010 року, залишена без задоволення. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 08 жовтня 2010 року постанова суду від 20 серпня 2010 року залишена без змін.
З огляду на те, що судом під час розгляду вищевказаної скарги адвоката ОСОБА_1 досліджувались питання щодо наявності приводів і підстав для винесення постанов про порушення кримінальних справ відносно ОСОБА_3, а також щодо законності джерел отриманих даних, які стали підставою для винесення відповідних постанов, та за наслідками зазначеного дослідження було прийнято рішення про законність постанов від 28.01.2010 року та 26.03.2010 року про порушення кримінальних справ, яке є чинним на даний час, суд не знаходить підстав для задоволення скарги ОСОБА_3
Усі доводи ОСОБА_3 та його захисників про приховування слідчим ряду документів, які спростовують наявність в діях ОСОБА_3 ознак злочинів, передбачених ст. 190 ч.4 та 209 ч.3 КК України, і це є, на думку скаржника та його захисників, новими доводами для визнання незаконними постанов від 28.01.2010 року та від 26.03.2010 року про порушення щодо ОСОБА_3 кримінальних справ, судом до уваги не приймаються, оскільки досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти питання щодо доведеності чи недоведеності винності особи, розглядати та вирішувати питання, які повинен вирішувати суд при розгляді справи по суті, суд не вправі, оскільки це буде порушенням конституційних засад правосуддя.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 236-7, 236-8 КПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Скаргу ОСОБА_3 на постанови старшого слідчого з ОВС СУ ПМ ДПА в м. Києві Сидорця В.В в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 ч.4 КК України від 28.01.2010 року та в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 209 ч.3 КК України від 26.03.2010 року,- залишити без задоволення.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва.
Суддя: