Справа №22ц-11546/2010 р. Головуючий в І інстанції
Категорія: 25 Сапронова Л.В.
Доповідач: Полікарпова О.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року грудня місяця 09 дня колегія суддів судової плати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючої : Полікарпової О.М.
Суддів : Базіль Л.В.
Цуканової І.В.
при секретарі :
Кримцевій І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі Страхова компанія «ПЗУ Україна») на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 29 вересня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Страхової компанії «ПЗУ Україна» про захист прав споживачів та стягнення страхових виплат,
в с т а н о в и л а:
У серпні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що відповідач, порушуючи умови укладеного між ними договору добровільного страхування відмовляється виплатити страхове відшкодування по страховому випадку, який мав місце 01.02.2010 р. Просила стягнути на її користь 19128,85 грн страхового відшкодування, 450 грн витрат на проведення експертизи, 20000 грн на відшкодування моральної шкоди, 2475 грн витрат на правову допомогу та 641 грн судових витрат.
Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 29 вересня 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто із Страхової компанії «ПЗУ Україна» на користь позивачки страхове відшкодування в розмірі 7759,53 грн, витрати на проведення експертизи в сумі 450 грн, витрати на правову допомогу, судові витрати в сумі 199,59 грн, а всього 8870,09 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, Страхова компанія «ПЗУ Україна» подала апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з ’ ясування судом обставин по справі та на неналежну оцінку досліджених доказів і просить скасувати рішення районного суду та ухвалити нове, яким відмовити позивачці у задоволенні позову.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає її такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_4 в частині стягнення страхових сум, суд першої інстанції виходив з того, що відмова страховика виплатити страхове відшкодування на ремонт транспортного засобу, обгрунтувана ним повною загибеллю транспортного засобу, є неправомірною, оскільки факт загибелі автомобілю спростовується доказами по справі.
Однак погодитись з таким висновком міського суду судова колегія не може, оскільки суд не застосував норми права, які регулюють спірні правовідносини.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що 11.09.2009 року між сторонами укладено договір добровільного страхування автомобіля позивачки, у якому до страхових випадків віднесено пошкодження автомобіля внаслідок ДТП. Згідно п. 7 особливих умов страхування (а.с.34) нею вибрана програма страхування із варіантом виплати страхового відшкодування «Майстерня». 01 лютого 2010 року застрахований автомобіль пошкоджено у ДТП. Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, заподіяної пошкодженням транспортного засобу від 09 березня 2010 року вартість відновлювального ремонту автомобіля позивачки складає 52432, 50 грн (а.с.62-68). Страхова компанія «ПЗУ Україна» визначила транспортний засіб повністю загиблим і погодилась на страхову виплату у розмірі 125,12 грн (а.с.59). Позивачка не оскаржувала висновок оцінювача, проведений на замовлення страховика, що нею не заперечується.
Добровільне страхування наземного транспорту здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про страхування», Правил страхування наземного транспорту та договору страхування.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про страхування» загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону, де ст.17 визначено, що правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації у відповідному органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування.
Відповідно до п.10.24 договору страхування, укладеного між сторонами по справі, якщо в особливих умовах страхування вказано варіант виплати страхового відшкодування «Майстерня», розрахунок розміру страхового відшкодування відбувається на підставі попередньо погоджених зі страховиком рахунків і способу ремонту СТО, яка виконує роботи. Розрахунок розміру страхового відшкодування може бути здійснено згідно варіанту «Оцінка» за письмовою заявою страхувальника. У випадку, коли загальна вартість ремонту перевищує вартість, встановлену згідно варіанту «Оцінка», розмір страхового відшкодування може бути розрахований на підставі оригіналів актів виконаних робіт та документа, що підтверджують оплату проведеного ремонту. У випадку надання рахунків, що стосуються відновлювального ремонту транспортного засобу без попереднього погодження зі страховиком розрахунок розміру страхового відшкодування відбувається на підставі цих рахунків, але перевірених страховиком, на основі середніх цін ремонтних послуг, встановлених у відповідному регіоні, а також цін запасних частин і матеріалів (у тому числі малярних робіт) до вартості, вказаної в системах Audatex або Eurotax.
Рахунків, що стосуються відновлювального ремонту, як це передбачено договором страхування, позивачка страховику не надала, оскільки відновлювальний ремонт ще не проводила.
Визначаючи розмір страхового відшкодування на підставі висновків експертного товарознавчого дослідження від 19.04.2010 року, проведеного на замовлення позивачки, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що це суперечить п.10.4 договору, де зазначено, що при визначенні розміру страхового відшкодування до уваги береться виключно розрахунки, складені страховиком або висновок незалежної автотоварознавчої експертизи, підготовлений за його замовленням спеціалізованою організацією або обсяг коштів, визначений у калькуляції ремонту СТО.
За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.313,304,п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України, судова колегія
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу «Страхова компанія «ПЗУ Україна» задовольнити.
Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 29 вересня 2010 року скасувати і ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позову.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді