Справа №22ц-4671, 2010 р.                                                               Головуючий у І інстанції  

Категорія: 5                                                                                                      Склярська І.В.  

Доповідач – Полікарпова О.М.  

  Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  2010 року грудня місяця 09 дня   колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:  

                           Головуючого  : Полікарпової О.М.  

суддів  :                 Базіль Л.В.        

Цуканової І.В.            

при секретарі  :             Кримцевій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 20 серпня 2009 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, треті особи: орган опіки та піклування Суворовського району м.Херсона про усунення перешкод у користуванні  квартирою шляхом виселення,  

в с т а н о в и л а:  

 У червні 2005 року ОСОБА_4 звернулася до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 15 лютого 2002 року між нею та ОСОБА_5, права якого за дорученням представляв ОСОБА_7, укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_5 на підставі договору дарування. На час звернення до суду ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 продовжують проживати у зазначеній квартирі, виселятися відмовляються, чим створюють ОСОБА_4 перешкоди в користуванні та розпорядженні належним їй майном. Після доповнення позовних вимог позивачка просила усунути перешкоди в здійсненні нею права користування та розпорядження квартирою шляхом виселення з неї відповідачів.

У червні 2005 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу  спірної квартири від 15 лютого 2002 року недійсним, оскільки доручення на ім ’ я ОСОБА_7 було видано її чоловіком ОСОБА_5, під впливом насильства й обману, договір купівлі-продажу було вчинено без дозволу органу опіки і піклування, унаслідок чого порушено права її неповнолітньої дитини ОСОБА_6 Просила визнати зазначений договір купівлі-продажу недійсним.

Ухвалою Суворовського районного суду м.Херсона від 12 квітня 2006 року позов ОСОБА_3 залишено без розгляду.

Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона  від 20 серпня 2009 року позов ОСОБА_4  задоволено. Усунуто перешкоди у користуванні квартирою шляхом виселення відповідачів.  

В апеляційній скарзі  ОСОБА_3, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачці у задоволенні позову. При цьому апелянт зазначає, що судом при ухваленні рішення порушено норми матеріального і процесуального права.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.    

Заслухавши доповідача, осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню .  

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні квартирою, районний суд виходив з того, що відповідачі не надали докази правомірності їх проживання в спірній квартирі і недійсність доручення на відчуження квартири та самого договору її купівлі-продажу недійсними у судовому порядку не визнані.  

Судом встановлено, що 25 грудня 2000 року між ОСОБА_5 і ЗАТ КБ «Приватбанк» укладено договір про обслуговування міжнародної пластикової картки, на підставі якого Банк встановив кредитний ліміт по картці у сумі 2100 доларів США зі строком дії картки до 26 грудня 2001 року. В забезпечення виконання позичальником умов зазначеного договору, між сторонами укладено договір застави, згідно якого ОСОБА_5 передав в іпотеку Банку трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1. 26.12.2000 року на вимогу працівника Банку  ОСОБА_5 видав доручення ОСОБА_7 на продажу спірної квартири. 15.02.2002 року останній, на  підставі цього доручення, здійснив відчуження квартири на користь ОСОБА_4 Відповідачі залишились проживати в спірній квартирі  і лише у травні 2005 року дізналися про те, що квартира продана.  

Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 04 листопада 2010 року, яке на даний час набрало законної сили  визнано недійсним доручення від 26.12.2000 року на продаж спірної квартири, видане ОСОБА_5 на ім ’ я ОСОБА_7, а також договір купівлі-продажу спірної  квартири, укладений між ОСОБА_7, який діяв в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Сторони повернуто в попередній стан. Повернуто спірну квартиру ОСОБА_5(а.с.      )

За таких обставин, коли квартиру повернуто попередньому власнику не може залишатися в силі рішення суду про його виселення, як особи, яка займає квартиру не на законних підставах. Тому суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасовує і ухвалює нове рішення, про відмову у задоволенні позову.  

Керуючись ст.303,304, п.2 ч.1 ст.307, ст.308 ЦПК України, судова колегія,

  в и р і ш и л а:  

  Апеляційну скаргу  ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 20 серпня 2009 року скасувати і ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, треті особи: орган опіки та піклування Суворовського району м.Херсона про усунення перешкод у користуванні  квартирою шляхом виселення, відмовити.  

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів.

  Головуючий

Судді