Справа №22ц-9588,2010р. Головуючий в 1-й інстанції
Циганій С.І.
Категорія:42 Доповідач – Цуканова І.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року грудня місяця « 09 » дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого – Цуканової І.В.
Суддів: Полікарпової О.М., Базіль Л.В.
при секретарі – Кримцевій І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від «14» жовтня 2010 року
за позовом
виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області до ОСОБА_2 про виселення з службового жилого приміщення без надання іншого жилого приміщення та
за зустрічним позовом
ОСОБА_2 до виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області про визнання права користування жилим приміщенням,
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2008р. виконавчий комітет Голопристанської міської ради звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про виселення із службової квартири АДРЕСА_1 Херсонської області (далі квартира) без надання іншого жилого приміщення. При цьому позивач покликався на те, що квартира надана відповідачу згідно рішення виконкому від 26.03.2003р. як старшому слідчому прокуратури Голопристанського району на склад сім’ї: дві особи. З 2005р. ОСОБА_2 у вказаному органі не працює, проживає один, тому згідно ст. 124 ЖК України підлягає виселенню без надання іншого житла.
В ході судового розгляду позивач доповнив підставу позову і зазначив, що з 06.04.2009р. відповідач звільнився з прокуратури Херсонської області, в органах якої пропрацював з 2002р. по 2009р., тобто менше 10 років.
В листопаді 2009р. ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області про визнання права користування спірною квартою, покликаючись на те, що його загальний стаж роботи в органах прокуратури України становить більше 10 років.
Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 14 жовтня 2010 року позов задоволено. Виселено ОСОБА_2 із службового житлового приміщення, що знаходиться за адресою: Херсонська область, АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до виконавчого комітету Голопристанської міської ради про визнання права користування жилим приміщенням відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов задовольнити, покликаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права.
В письмових запереченнях виконком Голопристанської міської ради (далі Виконком) доводи апеляційної скарги не визнав, просив рішення суду залишити без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідача, осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області №356 від 30.12.1998р. двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 включено до числа службових жилих приміщень та передано на баланс міської ради. Дана квартира зареєстрована як службова в журналі обліку службових жилих приміщень /а.с. 99-102/.
Відповідач відповідно до наказу прокурору Херсонської області №72-о від 25.03.2002р. призначений на посаду старшого слідчого прокуратури Голопристанського району Херсонської області /а.с. 3-5/.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Голопристанської міської ради від 26.03.2003р. №86 відповідачу надане службове житло – двокімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 50,7м2 на склад сім’ї: 2 особи/а.с.8/.
З липня 2003 року відповідач працював в прокуратурі Херсонської області, а 07.04.2009р. звільнений з органів прокуратури у зв’язку з виходом на пенсію /а.с. 36,83/.
Задовольняючи первісний позов, суд виходив з того, що ОСОБА_2 працював в органах прокуратури України з 01.08.1989р. та 18.10.2001р., звільнений з посади слідчого Чернівецької міжрайонної природоохоронної прокуратури /а.с. 138/.
Виходячи із положень ст. 124 ЖК України та ст. 49 Закону України «Про прокуратуру», за якою прокурори та слідчі прокуратури забезпечуються жилою площею місцевими органами влади в першочерговому порядку, суд дійшов висновку, що особа не може бути позбавлена права проживання у службовому житлі при наявності двох умов, а саме: терміну роботи – не менше десяти років, та територіальною ознакою – роботою у цій місцевості, тому задовольнив позовні вимоги Виконкому.
Проте, з таким висновком суду щодо первісного позову погодитися неможливо, оскільки він не ґрунтується на нормах матеріального права.
Відповідно ст. 124 ЖК України робітники та службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення.
Враховуючи, що спірна квартира надана ОСОБА_2 як старшому слідчому прокуратури Голопристанського району Херсонської області, а не у зв’язку із трудовими відносинами із Виконкомом Голопристанської міської ради, якій належить квартира, то він не може бути з неї виселений на підставі ст. 124 ЖК України без надання іншого жилого приміщення.
Таким чином, підстави для задоволення первісного позову відсутні, тому рішення суду у зазначеній частині, як ухвалене внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, слід скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні первісного позову відмовити.
Що стосується рішення суду в частині зустрічного позову, то колегія суддів виходить з наступного.
Згідно ст. 122 ЖК України на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет міської ради видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане жиле приміщення.
Згідно п.27 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністерства УРСР від 04.02.1988р. №37 з наступними змінами наймач службового жилого приміщення вправі проживати в ньому разом з членами своєї сім’ї.
Оскільки ОСОБА_2 вселився у спірну квартиру на підставі ордеру спеціальної форми від 08.04.2003р. /а.с.9/, тобто набув право користування житловим приміщенням в установленому законом порядку, повторне визнання за ним права користування спірною квартирою є зайвим.
Відповідно, рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову є законним і підстави для його скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги щодо незаконності рішення суду в частині зустрічного позову не ґрунтуються на нормах права, тому до уваги колегією суддів не приймаються.
На підставі ст. 124 ЖК України, керуючись ст.ст. 303,316, п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 14 жовтня 2010 року скасувати в частині первісного позову, ухвалити в цій частині нове рішення.
Відмовити виконавчому комітету Голопристанської міської ради Херсонської області у задоволенні позову про виселення ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 Херсонської області без надання іншого жилого приміщення.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: