УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
Іменем України
28 грудня 2010року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області
в складі:
головуючого Захарчука С.В.
суддів: Романова О.В., Широкопояса Ю.В.
прокурора Сидоренка О.П.
адвоката ОСОБА_1
пред. потерпілої ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями потерпілої ОСОБА_4, представників потерпілої ОСОБА_2, ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_5 та його адвоката ОСОБА_1 на вирок Малинського районного суду Житомирської області від 19 жовтня 2010 року,
яким
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з середньою освітою, судимого вироком Малинського районного суду Житомирської області від 17.11.2009 року за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі та звільненого від відбування покарання, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки,
засуджено:
- за ст.296 ч.1 КК України – один рік обмеження волі.
Запобіжний захід засудженому залишено підписку про невиїзд.
Згідно вироку, ОСОБА_5 21 березня 2009 року, близько 2 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на вул. Мічуріна м. Малина, навпроти повороту на вул. Єгорова, безпричинно, з хуліганських спонукань, проявляючи особливу зухвалість та зневажаючи встановлені у суспільстві правила поведінки, грубо порушуючи громадський порядок в частині забезпечення спокійних умов відпочинку громадян, підійшов ззаду до неповнолітньої ОСОБА_4 та, нічого не пояснюючи, повалив її на землю. Потім сів на потерпілу зверху та замахнувся, щоб нанести удар кулаком в обличчя. ОСОБА_4 від даного удару відвернулась і почала просить щоб він її відпустив та не бив, а взамін цього
Справа № 11-862 Головуючий у суді 1-ї інстанції Тимошенка А.О.
Категорія ст..296 ч.1 КК Суддя-доповідач Захарчук С.В.
запропонувала йому свій мобільний телефон та гроші. ОСОБА_5 на її прохання не реагував, а навпаки, порушуючи громадський порядок, безпричинно, з хуліганських спонукань, з особливою зухвалістю та будучи байдужим до наслідків своїх дій, наніс потерпілій ОСОБА_4 удар кулаком в обличчя. Внаслідок застосування насильства потерпіла отримала тілесні ушкодження у вигляді синців обличчя, тулубу, нижніх кінцівок та перелому кісток носа, які відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості з короткочасним розладом здоров’я.
В апеляції потерпіла ОСОБА_4, представники потерпілої ОСОБА_2, ОСОБА_3, просять скасувати вирок суду, а справу направити на додаткове розслідування. Посилається на те, що суд, при судовому слідстві, не врахував у вироку усіх обставин по справі і не визнав наміру зґвалтування, вважаючи його не доведеним. Судом не взято до уваги показання потерпілої. Досудовим слідство, а також судом ця обставина не досліджувалась.
В апеляції засуджений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_1 просять скасувати вирок суду, а справу відносно ОСОБА_5 закрити. Вважають, що вирок суду не ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, чим порушено вимоги ст. 323 КПК України. Судом не усунуті суперечності в показаннях свідків.
Заслухавши доповідача, прокурора, який вважав, що апеляції не підлягають до задоволення, заслухавши представників потерпілої, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають до задоволення з таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами та є обґрунтованими.
Вони стверджуються показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які показали, що вони 21 березня 2009 року десь о 3 годині на автомобілі ОСОБА_8 їхали в напрямку вул. Кримського по вул. Мічуріна. м. Малина. Їх зупинила потерпіла і їм розповіла, що її побив якийсь хлопець та сказала, що він побіг в напрямку вул. Кримського м. Малина. Вони затримали засудженого, який був у стані алкогольного сп'яніння та ніс різну нісенітницю. Потім вони викликали працівників міліції, які доставили засудженого до райвідділ.
Фат нанесення побої підтверджується також показаннями потерпілої, яка пояснила, що 22 березня 2009 року, вночі, на вул.. Мічура м. Малина на неї напав засуджений, наносив їй побої.
Доводи потерпілої, що засуджений намагався її зґвалтувати, перевірялися досудовим слідством і судом, але не знайшли свого підтвердження і спростовуються наступним.
Показаннями експерта ОСОБА_10, який показав, що він проводив .судово-медичну експертизу потерпілої ОСОБА_4 і зафіксував виявлені у неї тілесні ушкодження, в тому числі синці на стегні. Однак вони не є характерними для зґвалтування.
Свідок ОСОБА_11 показав, що він, як дільничний інспектор міліції, відбирав пояснення у потерпілої. Вона розповіла, що до неї вискочив хлопець, сів зверху та вдарив. Потім їхав автомобіль і цей хлопець втік, але був затриманий водієм. Також потерпілій ставились конкретні запитання стосовно того чи роздягав її нападник, але вона відповіла, що ні.
Отже, суд обґрунтовано не взяв до уваги показання потерпілої ОСОБА_4 в частині намагання підсудного примусово вступити з нею у статевий зв'язок, оскільки дослідженими доказами не підтверджується направленість умислу засудженого на зґвалтування потерпілої.
Висновком експерта з судово-медичної експертизи № 140 від 18.09.200^ року (а.с. 117-118) з якого вбачається, що у потерпілої ОСОБА_4 малися тілесні ушкодження у вигляді синців обличчя, тулубу, нижніх кінцівок т перелому кісток носа, які відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості з короткочасним розладом здоров'я.
Інші доводи апеляції не спростовують висновків суду про доведеність вини засудженого у вчиненні інкримінованого злочину.
Аналіз приведених доказів взятих в їх сукупності, дав підстави суду першої інстанції зробити правильний висновок щодо винності ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Покарання Козловському судом першої інстанції призначено з додержанням вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених ними злочину, особи винного та обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання.
Підстав для скасування вироку, з мотивів викладених у скарзі, не вбачається.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги потерпілої ОСОБА_4 ., представників потерпілої ОСОБА_2, ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_5 та його адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Малинського районного суду Житомирської області від 19 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_5 – без змін.
Судді