УКРАЇНА  

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

  У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

  23 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:  

головуючого – судді Матюшенка І.В.    

суддів: Малахової Н.М., Жизневської А.В.          

при секретарі судового  

засідання Жовновській О.О.          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства „Бердичівський хлібозавод” про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку,  

  в с т а н о в и л а   :  

  У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні його позову до ЗАТ „Бердичівський хлібозавод” (далі – Товариство) про стягнення 800 грн. 30 коп. невиплачених коштів при звільненні та 16237 грн. 45 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку. Апелянт зазначає, що суд не дав належної оцінки змісту листів територіальної державної інспекції праці у Житомирській області та управління праці та соціального захисту населення Бердичівської міської ради щодо незаконності утримань грошових коштів.  

  Представник Товариства заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду законним та обґрунтованим.  

  Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.  

  Встановлено, що ОСОБА_2 з 21.09.2009 року по 03.02.2010 року перебував у трудових стосунках з Товариством і наказом № 34-к від 03.02.2010 року був звільнений з роботи за ст. 38 КЗпП України (а.с.5). Наказом по Товариству № 32-к від 02.02.2010 року з позивача на користь Товариства утримано 800 грн. 30 коп. грошових коштів за нестачу матеріальних цінностей (а.с.34).  

  Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність позовних вимог, оскільки позивач, будучи ознайомлений з наказом про утримання з нього грошових коштів за нестачу товарно-матеріальних цінностей, не звертався до комісії з трудових спорів чи до суду з заявою чи позовом про визнання такого наказу незаконним.  

  Доводи апелянта щодо неврахування судом першої інстанції змісту листів територіальної державної інспекції праці у Житомирській області та управління праці та соціального захисту населення Бердичівської міської ради відносно незаконності утримань грошових коштів (а.с.7, 8) є безпідставними, оскільки зазначені листи установ мають для позивача інформаційний характер не і скасовують наказ Товариства № 32 від 02.02.2010 року. Крім того, у вказаних листах роз’яснено ОСОБА_2 його право звернення до комісії по трудових спорах чи до місцевого суду за захистом прав, що позивачем зроблено не було.  

  Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.  

  За таких обставин, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.  

  Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,  

  у х в а л и л а:  

  Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.  

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28 жовтня 2010 року залишити без зміни.  

  Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.  

  Головуючий           Судді      

                   Справа № 22ц-8438/10                     Головуючий в суді 1-ї інстанції Шимко В.П.

Категорія 51                               Доповідач Матюшенко І.В.