УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого – судді Матюшенка І.В.
суддів: Малахової Н.М., Жизневської А.В.
при секретарі судового
засідання ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 9 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ будинковолодіння в натурі,
в с т а н о в и л а :
У червні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом в якому просила постановити рішення про поділ домоволодіння АДРЕСА_1, виділивши їй Ѕ його частину. У процесі розгляду справи позивач уточнила позовні вимоги (а.с.112-114, 173) і остаточно просила: визнати домоволодіння АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю сторін та виділити їй частину домоволодіння за першим варіантом розподілу, запропонованому експертом, а саме, виділивши їй тамбур 1, коридор 1-1, жилу кімнату 1-2, жилу кімнату 1-3 та гараж, що в натурі складає 55/100 ідеальних часток домоволодіння. Просила стягнути з неї на користь відповідача грошову компенсацію в розмірі 14868 грн. за відступ від рівності часток. На обґрунтувань позову зазначала, що з відповідачем по справі вони проживали однією сім’єю з 1989 року. 28.10.1993 року між ними було зареєстровано шлюб, який був розірваний 22.04.2008 року. У період спільного проживання у листопаді 1991 році відповідач отримав земельну ділянку для забудови і з весни 1992 року вони спільно розпочали будівництво спірного будинку, яке завершили вже будучи у шлюбі.
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 09.06.2010 року позов задоволено частково. Визнано спірне домоволодіння спільною сумісною власністю сторін, виділено ОСОБА_2 на праві власності 45/100 ідеальних часток домоволодіння, вартістю 123591 грн., а ОСОБА_3 – 55/100 ідеальних часток домоволодіння, вартістю 153327 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення її позовних вимог. Апелянт зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про те, що до шлюбу ОСОБА_3 був власником незакінченого будівництва, яке в період шлюбу суттєво збільшилося у своїй вартості внаслідок трудових і грошових затрат подружжя, суд безпідставно зобов’язав її провести ряд переобладнань будинку, звільнивши від таких робіт відповідача, безпідставно, на думку апелянта, суд позбавив її можливості користуватися гаражем та не взяв до уваги, що між сторонами вже фактично склався порядок користування спірним будинком за тим варіантом, який вона пропонує застосувати при поділі.
ОСОБА_3 та його представник заперечують проти задоволення апеляційної скарги, вважають рішення суду законним та обґрунтованим.
Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Частково задовольняючи позов ОСОБА_2, суд першої інстанції дійшов взаємовиключних висновків, а саме, судом визнане право спільної сумісної власності сторін на домоволодіння, проте його поділ проведено як часткової власності, оскільки суд послався на наявність права власності відповідача до шлюбу на частину домоволодіння і вважав, що компенсація за більшу частину домоволодіння не підлягає стягненню з відповідача.
Проте, такий висновок суду є помилковим.
Встановлено, що сторони по справі з 1989 року проживали спільно, 28.10.1993 року між ними було зареєстровано шлюб, який був розірваний 22.04.2008 року (а.с.6, 31). У листопаді 1991 року ОСОБА_3 було виділено земельну ділянку, площею 600 м. кв. по АДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку (а.с.39). Починаючи з 1991 року сторони спільно заготовляли будівельні матеріали, будівництво розпочали спільно весною 1992 року і завершили у березні 1995 року (а.с.265, 266).
Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін по справі, показами свідків та письмовими доказами, а саме змістом накладних на придбання будівельних матеріалів, виписаних на позивачку ОСОБА_2 (до шлюбу – Іващук) як в період до укладення шлюбу між сторонами, так і після цього.
За таких обставин, та відповідно до положень ст. 17 Закону України „Про власність”, ст. 22 КпШС України домоволодіння АДРЕСА_1 визнається спільною сумісною власністю сторін і підлягає поділу між ними за першим варіантом будівельно-технічної експертизи, згода на застосування якого надана рішенням виконавчого комітету Коростишівської міської ради (а.с.183).
При визначенні переліку приміщень та допоміжних будівель домоволодіння, які слід виділити сторонам у справі, колегія суддів виходить з того, що відповідач ОСОБА_3 є власником трактора, користується за довіреністю автомобілем, на відміну від позивачки має посвідчення водія, проживає у спірному будинку, а тому йому підлягає виділенню частина домоволодіння до якої експертом віднесено гараж. Інша частина домоволодіння виділяється відповідачці. У зв’язку з відступом від рівності часток у домоволодінні (у бік збільшення) з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню 14868 грн. грошової компенсації. Також з відповідача на користь позивачки підлягають відшкодуванню судові витрати, а з урахуванням вартості спірного майна (276918 грн.) та суми сплаченого позивачкою судового збору (504 грн.) – на користь держави 880 грн. 59 коп. судового збору (276918 : 2 х 1% - 504 грн.).
На сторони по справі суд покладає обов’язок щодо проведення робіт для ізоляції виділених приміщень, зокрема, зобов’язує ОСОБА_2 демонтувати віконний блок в кухні 1-6 та обладнати дверну пройму, а ОСОБА_3 - закрити дверні пройми між коридором поз. 1-1 та котельнею поз. 1-6 та між кімнатою поз. 1-2 та кухнею поз. 1-5.
Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням, в порядку ст. 309 ЦПК України, нового рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись ст. 17 Закону України „Про власність”, ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 9 червня 2010 року скасувати, ухваливши нове рішення про часткове задоволення позову.
Визнати домоволодіння АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_2.
Виділити в натурі ОСОБА_2 котельню 1-6, площею 10.8 м. кв., кухню 1-5, площею 12.4 м. кв., жилу кімнату 1-4, площею 15.5 м. кв. та літню кухню „В”, площею 18.9 м. кв., загальною вартістю 123591 грн., що становить 45/100 ідеальних часток домоволодіння АДРЕСА_1.
Виділити ОСОБА_3 тамбур 1, площею 4.1 м. кв., коридор 1-1, площею 6.3 м. кв., жилу кімнату 1-2, площею 16.7 м. кв., жилу кімнату 1-3, площею 21.5 м. кв. та гараж „Б”, площею 23.0 м. кв., загальною вартістю 153327 грн., що становить 55/100 ідеальних часток домоволодіння АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 14868 грн. грошової компенсації за перевищення розміру виділеної йому частки у домоволодінні.
Зобов’язати ОСОБА_2 демонтувати віконний блок в кухні 1-6 та обладнати дверну пройму.
Зобов’язати ОСОБА_3 закрити дверні пройми між коридором поз. 1-1 та котельнею поз. 1-6 та між кімнатою поз. 1-2 та кухнею поз. 1-5.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 504 грн. судового збору, 250 грн. витрат з ІТЗ, 1350 грн. судових витрат за отримання правової допомоги та 2500 грн. за проведення судово-будівельної експертизи, а всього 4604 гривні судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 880 грн. 59 коп. судового збору (держмита).
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Судді
Справа № 22ц-4565/10 Головуючий в суді 1-ї інстанції Мосійчук В.І.
Категорія 46 Доповідач Матюшенко І.В.