УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Снітка С.О.
суддів Широкової Л.В.,
Худякова А.М.
секретаря Назаренко К.С.
з участю прокурора Кімак Л.С.
представників сторін,
відповідачки, третіх осіб
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Самоцвіт-52” до ОСОБА_2, ДП „Житловик” ВАТ „Житомирінвест”, третіх осіб КП „Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації”, ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_6, Регіонального відділення Фонду державного майна України в Житомирській області, відділу приватизації державного житлового фонду управління господарства Житомирської міської ради, органу опіки та піклування Житомирської міської ради про визнання ордеру та приватизації недійсними і скасування свідоцтва про право власності на житло за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 27 жовтня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
20.11.2008 р. Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Самоцвіт-52” пред’явило позов до ОСОБА_2, ДП „Житловик” ВАТ „Житомирінвест”, третьої особи КП „Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації” Житомирської обласної ради про визнання приватизації приміщення загального користування недійсною.
Позивач зазначив, що на базі будинку АДРЕСА_1 було створено об’єднання співвласників. Приміщення під АДРЕСА_1 з 1991 р. використовувалося як кладова і ніколи не було житловою кімнатою.
ДП „Житловик” видало ОСОБА_2 ордер на це приміщення. Потім ОСОБА_2 це приміщення приватизувала, хоча в ньому ніколи не проживала як і в будинку. Тому позивач просив суд про задоволення позову.
_____________________________________________________________________________________
Справа № 22ц - 8694/10 Головуючий у 1 інстанції Сингаївський О.П.
Категорія 41 Доповідач Снітко С.О.
Уточнивши позовні вимоги просив визнати недійсним ордер та скасувати свідоцтво про право власності на житло від 28.11.2007 р.
Справа судами розглядалася неодноразово.
В процесі розгляду справи співвідповідачами притягнуті Фонд Державного майна України в Житомирській області, Відділ приватизації житлового фонду виконавчого комітету Житомирської міської ради, третіми особами залучені орган опіки і піклування Житомирської міської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4
Останнім рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 27 жовтня 2010 року позов задоволено. Постановлено визнати недійсним ордер № 6 від 24.09.2007 р. виданий ОСОБА_2 на приміщення АДРЕСА_1.
Визнати недійсною приватизацію ОСОБА_2 приміщення під АДРЕСА_1.
Скасувати свідоцтво видане 28 листопада 2007 р. №56655 ОСОБА_2 про право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ДП „Житловик” ВАТ „Житомирінвест” на користь позивача Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Самоцвіт-52” в солідарному порядку понесені судові витрати на сплату судового збору та витрати на ІТЗ в сумі 16 грн.
У апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що при винесенні рішення суд порушив норми матеріального і процесуального права. Суд повинен був повернути позовну заяву т.я. ОСББ не наділено правом звернення до суду. Суд не взяв до уваги, що жиле приміщення на момент видачі ордеру було вільне.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги виходячи із наступного.
Із матеріалів справи видно, що 24.09.2007 р. арбітражний керуючий ДП „Житловик” Горук В.А. видав ордер ОСОБА_2 на вселення в квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 8).
28.11.2007 р. ОСОБА_2 приватизувала це житло на себе та сина (а.с. 9).
Відповідно до ст.58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.
Рішення про надання жилого приміщення у справі відсутнє, а ордер виданий не виконкомом відповідної ради народних депутатів, а арбітражним керуючим. Тому суд обгрунтовано визнав його недійсним.
Судом встановлено, що на час видачі ордеру спірне приміщення використовувалось мешканцями квартир АДРЕСА_2 ОСОБА_4, АДРЕСА_3 ОСОБА_5, АДРЕСА_4 ОСОБА_3, АДРЕСА_5 ОСОБА_6 в якості кладової. Зазначена кладова ними приватизована як кладова загального користування (а.с. 18, 23, 27). Тобто це приміщення не було вільним.
Відповідно до ч.2 п.4 ст.5 та п.2 ст.8 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” право на приватизацію кімнат у гуртожитку державного фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають у цих гуртожитках. Передача займаних квартир (будинків, кімнат у гуртожитках) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім’ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку, кімнаті у гуртожитку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов’язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку, кімнати у гуртожитку).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 не проживала ні в будинку, ні в квартирі АДРЕСА_1. Тому обгрунтовано визнав недійсною приватизацію та скасував відповідне свідоцтво.
При винесенні рішення суд не порушив норм матеріального і процесуального права.
Згідно ст.30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Із матеріалів справи (а.с.10, 11) видно, що об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Самоцвіт-52” є юридичною особою тому мало право на звернення до суду.
Описку щодо посилання в резолютивній частині рішення на ст.224 ЦПК України суд може виправити в порядку ст.219 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_1 відхилити, а рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 27 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів з цього моменту може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно: суддя апеляційного суду
Житомирської області Снітко С.О.