Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Матківського Р.Й.
суддів Горблянського Я.Д., Проскурніцького П.І.
з участю секретаря Довжинської Н.Б.
представника апелянта ОСОБА_1,
позивачки ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, на час навчання з апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 на рішення Долинського районного суду від 12 жовтня 2010 року, -
в с т а н о в и л а:
В червні 2010 року ОСОБА_2 звернулась в суд до ОСОБА_3 із зазначеним позовом обґрунтувавши його тим, що відповідач зобов»язаний сплачувати аліменти на час навчання дочки яка потребує такої матеріальної допомоги. ОСОБА_3 виїхав на роботу в Канаду і має можливість надавати допомогу дочці на час навчання.
Рішенням Долинського районного суду від 12 жовтня 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання їх повнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн. щомісячно до закінчення дочкою навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23 річного віку. Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави 51 грн. судового збору та 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
_______________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-6137/2010 р. Головуюча у 1 інстанції Лицур І.М.
Категорія 48 Суддя-доповідач Матківський Р.Й.
На дане рішення представник ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить його змінити та стягнути на час навчання дочки по 400 гривень щомісячно, зменшити розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Представник апелянта в скарзі зазначає, що рішення суду ґрунтується виключно на доводах позивачки про те, що апелянт отримує стабільну заробітну плату більше 3000 доларів США і працює в Канаді. Суд не взяв до уваги доводи його представника про те, що його доходи є нестабільні і не перевищують 600-800 канадських доларів, а також те, що у жовтні цього року закінчується контракт на роботу в Канаді. Крім того, проживання за кордоном потребує великих грошових витрат на винайм житла, харчування, транспорт.
Вислухавши доповідача, представника апелянта яка вимоги скарги підтримала, позивачку, яка вимоги скарги не визнала, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно ст.184 СК України у випадках, коли платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід або частку доходу одержує в натурі чи за наявності інших обставин, що мають істотне значення, у зв’язку з чим складно чи неможливо визначити фактичний дохід, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Судом встановлено, що дочка апелянта ОСОБА_4. є студенткою Буковинської державної фінансової академії, навчається на комерційній основі та потребує матеріальної допомоги.
Довідкою Київського молодіжного центру праці підтверджено, що ОСОБА_3 з 2009 року працевлаштований на роботу в Канаді.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має нерегулярний, мінливий дохід, працює за кордоном, інших утриманців не має, а тому колегія суддів вважає, що суд зробив правильний висновок про те, що відповідач спроможний платити аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання в розмірі по 1500 гривень щомісячно.
Апелянт та його представник не підтвердили жодним доказом, що не взмозі виплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, не подали даних про розмір доходів та витрат під час виконання роботи в Канаді. Відповідач і на даний час знаходиться на роботі. До суду відповідачем надано тільки дозвіл на працю без підтвердження розміру заробітку, тобто він не підтвердив отримані доходи для визначення розміру аліментів з врахуванням його матеріального стану.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції помилково стягнув з ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 250 гривень, а тому колегія суддів вважає, що витрати в цій частині на підставі ПКМ України від 25 грудня 2005 року №1258 із відповідними змінами підлягають стягненню у розмірі 120 гривень, тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.
В решті рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права, наведені в скарзі доводи є необґрунтованими, а тому правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 218, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 задоволити частково.
Рішення Долинського районного суду від 12 жовтня 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_3 250 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи змінити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 120 гривень витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий Р.Й. Матківський
Судді Я.Д. Горблянський
П.І. Проскурніцький
Згідно з оригіналом
Суддя: Р.Й. Матківський