У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Матківського Р.Й.
суддів Девляшевського В.А., Соколовського В.А.
секретаря Кіндрата В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго», третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача – Управління праці та соціального захисту населення, Ужгородської міської ради про повернення безпідставно набутого майна, проведення перерахунку щомісячних платежів та покладення обов’язку на суб’єкт господарювання , з апеляційною скаргою начальника Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 07 квітня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
У січні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом обґрунтувавши його тим, що відповідач неправомірно не визнає його право на 50% знижки оплати за комунальні послуги як судді відповідно до ст.. 44 ЗУ «Про статус суддів», тому він відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України обирає такі способи захисту права, як припинення дій, які порушують право, та зміна правовідношення.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 07 квітня 2010 року позов задоволено. Стягнуто з ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» на користь ОСОБА_1 658, 32 грн. безпідставного збагачення за період з 19 лютого 2007 року по 13 січня 2010 року, зарахувавши зазначену суму у майбутні платежі ОСОБА_1 за спожиту електроенергію, починаючи з 01 січня 2010 року. Зобов’язано ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» у письмовій формі щомісячно інформувати ОСОБА_1 про зарахування та залишок сплаченої суми з розрахунку 50% знижки. Зобов’язано ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» після закінчення _______________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-4192/2010 р. Головуючаий у 1 інстанції Малюк В.М.
Категорія 57 Суддя-доповідач Матківський Р.Й.
розрахункових операцій з 658, 32 грн. щомісячно оформляти та надсилати ОСОБА_1 квитанції за спожиту електроенергію, а також приймати щомісячні платежі, виходячи з наданої йому законом 50% знижки на послуги, що споживається. Стягнуто з ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» на користь ОСОБА_1 сплачені останнім 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та на користь держави 51 грн. державного мита.
На дане рішення начальник Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради подав апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Апелянт в скарзі зазначає, що висновки суду не ґрунтуються на вимогах закону та обставинах справи. Про право на пільги позивач не поставив до відома управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради, про що свідчить відсутність в матеріалах справи такого звернення. З вини позивача управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради не внесло позивача до реєстру відповідних даних, тому він був позбавлений можливості повідомити зацікавлену установу про дані обставини і не отримував знижку при оплаті за отримані комунальні послуги.
Враховуючи наведене апелянт зазначив, що позовні вимоги є безпідставними, а рішення Ужгородського міськрайонного суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства.
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддіввважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 9 ст. 44 Закону України «Про статус суддів», який в цій частині є чинним, суддям надається 50-відсоткова знижка плати за займане ними та членами їх сімей житло, комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія, установка і користування індивідуальним домашнім телефоном). Такі ж пільги зберігаються за ними і після виходу у відставку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 і є споживачем послуг, що надає відповідач. За період з 19 лютого 2007 року по 13 січня 2010 року сплатив відповідачу 1316, 64 грн.
Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов’язанні тощо (п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що визначивши неналежним чином ціну послуг, відповідач порушив конституційне право та гарантії позивача, і такі порушення повинні бути усунуті шляхом покладення на відповідача обов’язку щомісячно нараховувати оплату послуг та прийняття платежів, виходячи з 50 % знижки.
Враховуючи, що позивачем здійснювалася 100% оплата за надані послуги відповідачу, незважаючи на те, що він повинен був сплачувати 50%, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Рішення суду першої інстанції ухвалене з дотримання вимог матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги його законності не спростовує.
Враховуючи наведене та к еруючись, ст.. ст. 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу начальника Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради відхилити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 07 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : Р.Й. Матківський
Судді: В.А. Девляшевського
В.М. Соколовського
Згідно з оригіналом
Суддя: Р.Й. Матківський