АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого Коваленка Є.П.
суддів Лекан І.Є., Подковського О.А.
за участю прокурора Горбуляка І.В.
засудженого ОСОБА_1
захисника-адвоката ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі 25 серпня 2010 року кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Козівського районного суду від 18 червня 2010 року,
Даним вироком,
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Козова, гр. України, із середньо-спеціальною освітою, одружений, мешканець АДРЕСА_1 заступник директора ПП “Купчинці-Агросервіс”, раніше не судимий,
засуджений за
• ч.1 ст. 366 КК України на 2 (два) роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади пов’язані з організаційно-розпорядчими функціями строком на 1 (один) рік,
• ч.2 ст. 382 КК України на 3 (три) роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади пов’язані з організаційно-розпорядчими функціями строком на 2(два) роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 призначено 3 (три) роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади пов’язані з організаційно-розпорядчими функціями строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України зобов’язано засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 залишено підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за вчинення злочину за наступних обставин.
У відповідності до протоколу установчих зборів приватного підприємства № 1 від 05 жовтня 2007 року ОСОБА_3 було вирішено створити приватне підприємство “Купчинці-Агросервіс” і на цих же зборах було вирішено обрати директором вказаного підприємства ОСОБА_3.
Пунктом 2.1 статуту новоствореного підприємства передбачено, що основним видом діяльності підприємства є виробництво, зберігання, переробка і реалізація сільськогосподарської та іншої продукції.
З метою забезпечення виробничої діяльності підприємства, службовими особами ПП “Купчинці-Агросервіс”, 26 березня 2008 року та 12 травня 2008 року було укладено цивільно-правові угоди з ТзОВ “Агросфера” за № 584-К та ТзОВ “ТД Васма” за № 08-05/15-20, відповідно до яких, вказані товариства зобов’язувались надати ПП “Купчинці-Агросервіс” засоби захисту рослин та гербіциди згідно специфікацій. Приватне підприємство в свою чергу взяло на себе зобов’язання оплатити поставлену йому продукцію.
Наказом № 19 від 29.05.2008 року на посаду директора ПП “Купчинці-Агросервіс” було призначено ОСОБА_1 з покладанням на нього організаційно-розпорядчих обов’язків.
У зв’язку з невиконанням в подальшому директором ПП “Купчинці-Агросервіс” ОСОБА_1 договірних зобов’язань перед вказаними вище кредиторами 06 липня 2009 року Господарським судом Тернопільської області видано наказ про примусове виконання рішення відповідно до якого з ПП “Купчинці-Агросервіс” належало стягнути в користь ТзОВ “ТД Васма” грошові кошти в сумі 95605 гривень 11 коп..
Крім цього, за невиконання директором підприємства ОСОБА_1 договірних зобов’язань перед ТзОВ “Агросфера” 31 серпня 2009 року цим же судом видано наказ про примусове виконання рішення згідно з ПП “Купчинці-Агросервіс” належало стягнути в користь вказаного товариства грошові кошти в сумі 182517 гривень 06 коп..
Також, за наслідками розгляду адміністративної справи за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ПП “Купчинці-Агросервіс” 18 серпня 2009 року Тернопільським окружним адміністративним судом було вирішено стягнути з ПП “Купчинці-Агросервіс” в користь позивача грошові кошти в сумі 6582 гривні 44 коп..
З метою виконання вищевказаних судових наказів Господарського суду Тернопільської області та виконавчого листа Тернопільського окружного адміністративного суду 22 липня 2009 року, 27 серпня 2009 року та 28 вересня 2009 року державним виконавцем ДВС у Козівському районі було відкрито виконавчі провадження та накладено арешт на всі належні ПП “Купчинці-Агросервіс” рахунки в банківських установах.
Про вчинені виконавчі дії державний виконавець належним чином повідомив директора приватного підприємства “Купчинці-Агросервіс” ОСОБА_1, надіславши поштою постанови про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується журналом вхідної кореспонденції цього підприємства.
Знаючи, що на наявні рахунки підприємства в ВАТ “Кредобанк” накладено арешт, ОСОБА_1, з метою ухилення від виконання зазначених судових наказів та виконавчого листа 12 серпня 2009 року відкрив розрахунковий рахунок у Хмельницькій обласній філії АКБ “Укрсоцбанку”, на який в період з 31 серпня 2009 року по 21 грудня 2009 року надійшли грошові кошти в сумі 38188 гривень 94 коп.., які він використав на оплату різного роду обов’язкових платежів до бюджетів та фондів.
Також, з метою ухилення від виконання судових наказів та виконавчого листа, директор ПП “Купчинці-Агросервіс” ОСОБА_1 04 січня 2010 року надав в прокуратуру Козівського району за своїм підписом довідку, в якій умисно зазначив недостовірну інформацію про те, що з 31 серпня 2009 року по 31 грудня 2009 року грошові кошти в касу підприємства не надходили, що спростовується виписками по касі підприємства.
При цьому, нехтуючи обов’язком щодо неухильного виконання судових наказів та виконавчих листів, ОСОБА_1 з грошових коштів, які надійшли в касу підприємства в період з 03 серпня 2009 року по 21 грудня 2009 року в сумі 259881 гривень 11 коп. використав на господарські потреби очолюваного ним підприємства. Зокрема, 1444 гривні 86 коп. спрямовано в рахунок погашення боргу за надані послуги ПАП “Агропродсервіс”, 178512 гривень 60 коп. на закупівлю паливо-мастильних матеріалів, 70210 гривень 79 коп. на виплату заробітної плати та майнового паю, 9712 гривень 86 коп. було видано ОСОБА_1 під звіт.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, а справу закрити за недоведеністю участі ОСОБА_1 у вчиненні злочинів посилаючись на те, що станом на 04.01.10 року ОСОБА_1 службовою особою не був, бо згідно протоколу №2 загальних зборів засновників ПП “Купчинці Агросервіс” від 30.12.2009 року він був виведений із числа засновників цього підприємства та звільнений з посади директора, а довідку №1 він підписав на прохання працівників міліції. Вважає, що дана довідка не підпадає під категорію офіційних документів, оскільки не породжує жодних юридичних наслідків.
Крім того, вважає, ОСОБА_1 не ухилявся від виконання судових наказів, а третій рахунок відкрив не з метою ухилення від сплати боргів, а для проведення обов’язкових платежів до бюджетів, оплату зарплати, закупівлю паливно- мастильних матеріалів, без чого неможливо було зібрати урожай та провести комплекс осінньо-польових робіт. Вказує, що без їх здійснення урожай залишився б незібраним, а підприємство стало б банкрутом, вважає, що ці дії були викликані крайньою необхідністю.
Вважає, що постанова ДВС від 14.10.2009 року про накладення арешту на кошти підприємства є незаконною, оскільки дії ДВС непередбачені законами України, тому вважає цей епізод вимушеної трати коштів підприємства слід виключити з обвинувачення.
Також, вважає, що ДВС, у відповідності до Закону “Про виконавче провадження”, у разі відсутності у боржника коштів і цінностей, зобов’язані були винести постанову про стягнення на майно боржника. Вказує, що суд навів при цьому суперечливі аргументи. Крім того вказує, що у вироку не відображено кваліфікуючу ознаку ч.2 ст. 382 КК України — істотну шкоду, її розмір, та в чому вона полягає.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_1, його захисника, які підтримали подану апеляцію, міркування прокурора, який вважає, що вирок суду є законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та дослідивши наведені в апеляції доводи колегія суддів вважає, що апеляція захисника ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 366 КК України та ч.2 ст. 382 КК України відповідають фактичним обставинам справи, визнаних судом доведеними, ґрунтуються на сукупності зібраних і належно оцінених доказів, та є правильними.
Зазначені в апеляційній скарзі захисника факти перевірялися судом першої інстанції, вони не містять у собі необхідних та достатніх підстав для скасування чи зміни вироку й спростовуються наступною сукупністю доказів.
Так, ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 366 КК України та заперечив свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 382 КК України і пояснив, що довідку № 1 видав на прохання працівників міліції в той час, коли директором вже не був, а третій рахунок відкрив не з метою ухилення від виконання грошових зобов’язань, а борги не сплачував в зв’язку із браком вільних коштів.
Разом з тим, суд, дослідивши докази у справі, дійшов до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 своїми показаннями намагався уникнути відповідальності, вказуючи про непричетність до злочинів. Суд правильно не надав їм визначального значення і відхилив їх, визнавши достовірними показання під час досудового слідства.
У зв’язку з невиконанням зобов’язань зі сторони ПП “Купчинці-Агросервіс”, ТзОВ “Агросфера” та ТзОВ ТД “Васма” звернулись до суду з позовами про стягнення з приватного підприємства даної заборгованості.
Про те, що вказані позови було задоволено Господарським судом Тернопільської області йому було відомо, оскільки на адресу ПП “Купчинці-Агросервіс” надійшли з цього приводу відповідні судові накази та постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення грошових коштів. Також, було відомо про стягнення з ПП “Купчинці-Агросервіс” грошових коштів в користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів в сумі 6582 гривні 44 коп., оскільки з цього приводу також 27 серпня 2009 року надійшло повідомлення про відкриття виконавчого провадження.
12 серпня 2009 року ним особисто було відкрито розрахунковий рахунок в Хмельницькій обласній філії АКБ “Укрсоцбанк”, на який в період з 31 серпня 2009 року по 21 грудня 2009 року надійшли грошові кошти в сумі 38188 гривень 94 коп..
04 січня 2010 року він особисто, як директор приватного підприємства в довідці № 1 вказав недостовірні відомості з приводу того, що в період з 31 серпня 2009 року по 31 грудня 2009 року грошові кошти в касу ПП “Купчинці-Агросервіс” не надходили. Вказане було зроблено з ціллю відстрочити виконання за вказаними вище зобов’язаннями перед кредиторами ТзОВ “Васма” та ТзОВ “Агросфера”.
Порядок використання вільних грошових коштів та черговість їх використання він визначав особисто, як директор ПП “Купчинці-Агросервіс”, а тому повністю згідний з актом документальної перевірки від 06 лютого 2010 року проведеної спеціалістами управління агропромислового розвитку Козівської РДА, де вказано, що при наявних фінансових ресурсах в банківській установі та в касі підприємства, він впродовж серпня-грудня 2009 року ухилявся від виконання судових наказів та виконавчого листа, спрямовуючи вільні грошові кошти на власні потреби підприємства.
Зміст вказаних показань ОСОБА_1 підтверджується даними, що містяться у поясненнях, даних ОСОБА_1 05 січня 2010 року ( т.1 а.с. 13), 18 січня 2010 року ( т.1 а.с. 76-78), у протоколі допиту як обвинуваченого 11 лютого 2010 року ( т.1 а.с. 219-222) при цьому вину свою визнав у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 366, ч. 2 ст. 382 КК України та щиросердечно розкаявся.
Суд проаналізував ці показання ОСОБА_1 і правильно поклав їх в основу вироку, оскільки вони об’єктивно узгоджуються з іншими доказами зібраними у справі.
Так, свідок ОСОБА_5 в суді пояснив, що 20 липня 2009 року та 27 серпня 2009 року на виконання у відділі ДВС Козівського районного управління юстиції надійшли виконавчий лист Тернопільського окружного адміністративного суду № 2-а 1548/09 М970 від 26 червня 2009 року про стягнення з ПП “Купчинці-Агросервіс” грошових коштів в сумі 6582 гривень в користь Фонду соціального захисту інвалідів та наказ Господарського суду Тернопільської області № 13/39-779 від 06 липня 2009 року про стягнення з ПП “Купчинці-Агросервіс” в користь Торговий дім “Васма” заборгованості в сумі 95605 гривень 11 коп..
22 липня 2009 року та 27 серпня 2009 року ним було винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень, копії даних постанов направлено сторонам виконавчого провадження, в тому числі і службовим особам ПП “Купчинці-Агросервіс”.
28 вересня 2009 року у відділ державної виконавчої служби Козівського району надійшов наказ Господарського суду № 10/61-1294 від 31 серпня 2009 року про стягнення з ПП “Купчинці-Агросервіс”, що в с. Купчинці Козівського району в користь ТзОВ “Агросфера”, що в м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, грошових коштів в сумі 182517 гривень 06 коп..
З метою виявлення всіх активів боржника 11 грудня 2009 року на адресу Козівської МДПІ повторно було надіслано запит з метою виявлення рахунків належних ПП “Купчинці-Агросервіс”. У відповідності до інформаційного листа з Козівської МДПІ за № 7004/09/29-11 від 24 грудня 2009 року було встановлено, що після накладення арешту на рахунки належні ПП “Купченці-Агросервіс” боржником було відкрито новий рахунок в АКБ “Укрсоцбанку” м. Тернополя.
Оскільки дії керівника ПП “Купчинці-Агросервіс” ОСОБА_1 містили в собі ознаки умисного ухилення від виконання судових наказів та рішень ним 13 січня 2010 року на ім’я прокурора Козівського району було спрямовано відповідне подання про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності.
Свідок ОСОБА_6 в суді пояснила, що її було обрано головним бухгалтером даного підприємства, а з 29 травня 2008 року керівником приватного підприємства було призначено ОСОБА_1.
У зв’язку з невиконанням зобов’язань перед ТзОВ “Агросфера” та ТзОВ “ТД Васма” зі сторони ПП “Купчинці-Агросервіс” за поставлену ними продукцію в 2009 році вказані товариства звернулись до суду з позовами про стягнення з приватного підприємства такої заборгованості.
Всі документи, які надійшли в підприємство впродовж 2009 року, зокрема, документи пов’язані з позовами в суди, а також, документи про відкриття виконавчих проваджень ДВС у Козівському районі були особисто нею зареєстровані в журналі вхідної кореспонденції і надані для ознайомлення директору ПП “Купчинці-Агросервіс” ОСОБА_1. Проте, в період з серпня 2009 року по даний час на погашення заборгованості перед вказаними суб’єктами господарювання не було спрямовано жодних коштів.
В січні 2010 року вона за усною вказівкою ОСОБА_1 підготувала і за його вказівкою вказала недостовірні відомості щодо обороту коштів по касі, а саме, що в період з 31 серпня 2009 року по 31 грудня 2009 року грошові кошти в касу ПП “Купчинці-Агросервіс” не надходили. Як пояснив ОСОБА_1 така недостовірна інформація була вказана для того, щоб державними виконавцями ДВС у Козівському районі не було звернуто стягнення на касу підприємства, оскільки перед цим державними виконавцями було арештовано розрахунковий рахунок в ВАТ “Кредобанку”, в тому числі і кошти, які на ньому знаходились в сумі 1427 гривень 36 коп., про що було вказано у згаданій довідці.
12 серпня 2009 року з ініціативи керівника ПП “Купчинці-Агросервіс” ОСОБА_1, який одночасно є і одним із засновників (власником) цього приватного підприємства, було відкрито інший розрахунковий рахунок в Хмельницькій обласній філії АКБ “Укрсоцбанк”, що у м. Хмельницький, на який надійшли грошові кошти в сумі 38188 гривень 94 коп.. Вона, як головний бухгалтер підприємства виконувала вказівки ОСОБА_1 як керівника приватного підприємства і він сам беспосередньо як керівник визначав порядок та черговість здійснення всіх платежів та використання коштів, які надходили на рахунок та в касу очолюваного ним підприємства.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за викладених у вироку обставин, підтверджена й іншими дослідженими судом доказами.
Зокрема, довідкою виданою за підписом директора ПП “Купчинці-Агросервіс” ОСОБА_1, в якій було вказано недостовірні відомості з приводу руху коштів по касі підприємства ( т. 1 а.с. 15).
Протоколом огляду документів від 19 березня 2010 року, де за наслідком огляду журналу вхідної кореспонденції ПП “Купчинці-Агросервіс” за 2009 рік було встановлено, що ОСОБА_1 було відомо про примусове стягнення грошових коштів з очолюваного ним підприємства, але незважаючи на це, вільні грошові кошти, що надходили впродовж серпня-вересня 2009 року в касу підприємства та розрахунковий рахунок в банківській установі він спрямовував на власні потреби очолюваного ним підприємства (т.2 а.с. 69).
Копіями платіжних доручень, з яких вбачається, що грошові кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок підприємства в Хмельницькій філії АКБ “Укрсоцбанк” після арешту рахунків підприємства в ВАТ “Кредобанк”, впродовж серпня-грудня 2009 року в сумі 38188 гривень 94 коп. було використано ОСОБА_1 на власні потреби ПП “Купчинці-Агросервіс” (т.1 а.с. 108).
Колегія суддів не може взяти до уваги посилання захисника на те, що ОСОБА_1, видаючи довідку № 1 службовою особою не був, та що вона не є офіційним документом, так як жодних пояснень з цього приводу в ході розслідування даної справи ОСОБА_1 не давав, а навпаки ствердив, що це було зроблено, щоб хоча б якимось чином забезпечити функціонування приватного підприємства і відстрочити виконання зобов’язання перед кредиторами.Крім того, дана довідка була видана в органи прокуратури для вирішення питання про порушення кримінальної справи та притягнення до кримінальної відповідальності.
Колегія суддів вважає, що не заслуговують на увагу також твердження захисника про те, що державний виконавець повинен був звернути стягнення на майно боржника, та не повинен був накладати арешт на його кошти, оскільки відповідно до ч.2 ст. 50 Закону України “Про виконавче провадження”, стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
Згідно ч.4 ст. 50 цього ж Закону, за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.
В ч.5 ст. 50 даного Закону зазначено, що звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника.
Відповідно до ч.4 ст. 64 цього ж Закону, у разі відсутності у боржника — юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові — юридичній особі на праві власності або закріплене за ним ( за винятком майна, виключеного з обороту або обмежуваного а обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.
Відповідно до ч.4 ст. 63 Закону України “Про виконавче провадження”, якщо після накладення державним виконавцем арешту на кошти боржника — юридичної особи у банках чи інших фінансових установах боржник умисно не виконує судове рішення і відкриває нові рахунки у банках чи інших фінансових установах державний виконавець направляє до відповідних правоохоронних органів матеріали про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.
Таким чином, колегія суддів відзначає, що дії державного виконавця є вірними та відповідають закону.
Не вірним є посилання захисника на те, що у вироці не відображено таку кваліфікуючу ознаку ч.2 ст. 382 КК України — істотну шкоду, її розмір та в чому вона полягає. З вироку суду першої інстанції вбачається, що ОСОБА_1 -директор ПП “Купчинці- Агросервіс”, за невиконання договірних зобов’язань заборгував ТзОВ “ТД Васма” грошові кошти в сумі 95605 грн. 11 коп., ТзОВ “Агросфера”- 182 517 грн. 06 коп., Тернопільському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів — 6582 грн. 44 коп., і саме по вині ОСОБА_1 , який ухилявся від виконання рішень, вказані суми не були повернуті.
Таким чином, вірно проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності та взаємозв’язку, суд дав належну оцінку діям засудженого ОСОБА_1 і правильно кваліфікував їх за ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 382 КК України, а тому підстав для закриття справи, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 369 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Козівського районного суду від 18 червня 2010 року щодо ОСОБА_1 — без змін.
Головуючий підпис
Судді два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Лекан І.Є.