АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого Декайло П.В.
суддів Лекан І.Є., Кунця І.М.
за участю прокурора Савки М.В.
засудженої ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
потерпілих ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі 13 січня 2010 року кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Козівського районного суду від 11 листопада 2009 року, -
Даним вироком,
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та мешканка АДРЕСА_1, гр. України, з середньою освітою,одружена, має на утриманні малолітню дитину, не працююча, раніше не судима, -
засуджена за:
• ч. 2 ст. 190 КК України на два роки позбавлення волі,
• ч. 3 ст. 358 КК України у виді 850 гривень штрафу.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточну міру покарання призначено два роки позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу засудженій залишено попередню - підписка про невиїзд з постійного місця проживання.
Судом постановлено стягнути з ОСОБА_1 в користь потерпілих: ОСОБА_6 - 1000 грн., ОСОБА_7 - 600 грн., ОСОБА_8 - 690 грн., ОСОБА_9 - 1000 грн., ОСОБА_10 - 500 грн., ОСОБА_11 - 1500 грн., ОСОБА_12 -200 грн., ОСОБА_13 - 500 грн., ОСОБА_14 - 1500 грн., ОСОБА_15 - 2100 грн., ОСОБА_16 - 3500 грн., ОСОБА_17 - 600 грн., ОСОБА_4 - 1100 грн., ОСОБА_18 - 2500 грн., ОСОБА_19 - 3100 грн., ОСОБА_5 - 1000 грн..
Згідно вироку суду ОСОБА_1, не будучи зареєстрованою в єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб підприємців як суб’єкт господарювання, з метою наживи, використовуючи бланки договорів приватного підприємця ОСОБА_20 з його реквізитами, протягом 2008-2009 років шляхом зловживання довірою, уклала письмовий договір з ОСОБА_8, у відповідності до якого, ОСОБА_1, зобов’язувалась надати послуги у вигляді доставки та встановлення метало-пластикового вікна. При цьому при укладанні вказаної цивільно-правової угоди ОСОБА_1 незаконно заволоділа грошовими коштами в сумі 690 грн., які ОСОБА_8 передав їй будучи введеним в оману та використала їх на власні потреби.
Крім цього, будучи керована корисливими мотивами, спрямованими на незаконне заволодіння шахрайським способом грошовими коштами, ОСОБА_1 повторно, з метою заволодіння чужим майном, зловживаючи довірою в період з 31.10.2008 року по 14.03.2009 року, використовуючи бланки договорів з реквізитами приватного підприємця ОСОБА_21 незаконно уклала цивільно-правові угоди з мешканцями Козівського району, внаслідок шахрайських дій незаконно заволоділа грошовими коштами в сумі 22950 грн., якими в подальшому розпорядилась на власний розсуд, зокрема:
05 березня 2009 року ОСОБА_1 уклала цивільну угоду з ОСОБА_6, згідно якої ОСОБА_6, будучи ведена в оману шляхом зловживання довірою, в якості завдатку надала їй гроші в сумі 1000 грн..
24 лютого 2009 року ОСОБА_1 уклала цивільну угоду зі ОСОБА_7, згідно якої ОСОБА_7, будучи ведений в оману шляхом зловживання довірою, в якості завдатку надав ОСОБА_1 гроші в сумі 600 грн..
12 березня 2009 року ОСОБА_1 уклала цивільну угоду з ОСОБА_9, згідно з якою, будучи ведений в оману шляхом зловживання довірою, в якості завдатку надав ОСОБА_1 гроші в сумі 1000 грн..
14 березня 2009 року ОСОБА_1 уклала цивільну угоду з ОСОБА_10, згідно якої, будучи веденою в оману шляхом зловживання довірою, в якості завдатку надала ОСОБА_1 гроші в сумі 500 грн..
02 лютого 2009 року ОСОБА_1 уклала цивільну угоду з ОСОБА_11, згідно якої, будучи веденим в оману шляхом зловживання довірою, в якості завдатку надав їй гроші в сумі 1500 грн..
06 березня 2009 року ОСОБА_1 уклала цивільну угоду з ОСОБА_12, згідно якої, будучи ведений в оману шляхом зловживання довірою, в якості завдатку надав ОСОБА_1 гроші в сумі 200 грн..
28 грудня 2008 року ОСОБА_1 уклала цивільну угоду з ОСОБА_13, згідно з якою, будучи веденим в оману шляхом зловживання довірою, в якості завдатку надав ОСОБА_1 гроші в сумі 500 грн..
02 березня 2009 року ОСОБА_1 уклала цивільну угоду з ОСОБА_22, згідно з якою, будучи веденим в оману шляхом зловживання довірою, в якості завдатку надав ОСОБА_1 гроші в сумі 1500 грн..
06 лютого 2009 року ОСОБА_1 уклала цивільну угоду з ОСОБА_15, згідно якої, будучи веденою в оману шляхом зловживання довірою, в якості завдатку надала ОСОБА_1 гроші в сумі 3350 грн..
12 березня 2009 року ОСОБА_1 уклала цивільну угоду з ОСОБА_17, згідно з якою, будучи веденим в оману шляхом зловживання довірою, в якості завдатку надав ОСОБА_1 гроші в сумі 3000 грн., з яких ОСОБА_1 заволоділа 600 грн..
19 березня 2009 року ОСОБА_1 уклала цивільну угоду з ОСОБА_23, будучи веденою в оману шляхом зловживання довірою, в якості завдатку надала ОСОБА_1 гроші в сумі 1100 грн..
22 січня 2009 року ОСОБА_1 уклала цивільну угоду з ОСОБА_18, згідно із якою ОСОБА_18, будучи введеним в оману шляхом зловживання довірою, в якості завдатку надав ОСОБА_1 гроші в сумі 2500 грн..
14 березня 2009 року ОСОБА_1 уклала цивільну угоду з ОСОБА_19, згідно із якою ОСОБА_19, будучи введеною в оману шляхом зловживання довірою, в якості завдатку надала ОСОБА_1 гроші в сумі 3100 грн..
Того ж дня, ОСОБА_1 уклала цивільну угоду з ОСОБА_5, згідно із якою ОСОБА_5, будучи введеною в оману шляхом зловживання довірою, в якості завдатку надала ОСОБА_1 гроші в сумі 1000 грн..
Крім того, ОСОБА_1 в період з 31.10.2008 року по 14.03.2009 року, перебуваючи в приміщенні офісу за адресою смт. Козова вул. Б.Хмельницького, 18 з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, використовуючи завідомо недостовірні документи (договори про доставку і установку вікон та дверних блоків), на яких були проставлені відтиски печатки від імені ПП ОСОБА_21, з яким вона не перебуваючи в трудових відносинах, незаконно від його імені, в супереч його волі та з метою утворення видимості про законну діяльність використала недостовірні документи (договори), в яких ніби-то встановлені права та обов’язки сторін при заключенні договорів з громадянами: ОСОБА_24, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_4, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_5.
В апеляційній скарзі засуджена ОСОБА_1 просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання і застосувати ст. 75 КК України, визначивши їй іспитовий строк, оскільки дане покарання є надто суворим, в якому не враховано, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, активно сприяла розкриттю злочину. Вважає, що вчинила злочин внаслідок збігу тяжких сімейних та інших обставин: в неї на утриманні малолітній син ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, хворі батьки пенсіонери, які потребують постійного догляду, сестра, яка є студенткою денної форми навчання на платній основі, а вона є єдиним утриманцем сім’ї. Крім того, вказує, що відшкодувала спричинену матеріальну шкоду потерпілим, і на даний час потерпілі претензій до неї не мають.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1, її захисника ОСОБА_2, які підтримали подану апеляцію, просять пом’якшити призначене їй покарання, потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, пояснили, що претензій до засудженої не мають, оскільки збитки їм повністю відшкодовано просять її не позбавляти волі, міркування прокурора, який просить пом’якшити покарання засудженій, застосувавши ст.ст. 75, 76 КК України, так як засуджена повністю відшкодувала спричинену потерпілим шкоду та врахувати особу вину, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженої ОСОБА_1 підлягає до задоволення.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, за які її засуджено та кваліфікація її дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, є обґрунтованими та в апеляції не оспорюються.
Щодо викладених в апеляції доводів про суворість призначеного ОСОБА_1 покарання, то вони є обґрунтованими.
Суд 1-ї інстанції, призначаючи покарання винній, в повній мірі не врахував наявні по справі пом’якшуючі покарання обставини та дані щодо особи засудженої.
Враховуючи молодий вік ОСОБА_1, те, що вона раніше не судима, повністю визнала свою вину, щиро розкаялася у вчиненому, активно сприяла слідству у розкритті злочину, повністю відшкодувала потерпілим завдану шкоду, має на утриманні малолітню дитину, батьків пенсіонерів, які тяжко хворіють і потребують постійного догляду, враховуючи думку потерпілих, які претензій до засудженої не мають, просять ОСОБА_1 суворо не карати, не позбавляти її волі, колегія суддів приходить до висновку про можливість її виправлення без відбування покарання.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 “Про практику призначення судами кримінального покарання” частиною першою ст. 75 КК передбачено звільнення від відбування основного покарання з випробуванням тільки тих осіб, які засуджуються до виправних робіт, службового обмеження (для військовослужбовців), обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п’яти років.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 вчинила злочини невеликої та середньої тяжкості, за які законом передбачено покарання не більше п’яти років позбавлення волі, пом’якшуючі обставини та особу винну, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, колегія суддів вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без відбування покарання, а тому, вирок щодо засудженої ОСОБА_1 слід змінити — на підставі ст. 75 КК України звільнити її від відбування покарання з випробуванням, визначивши їй іспитовий строк та поклавши на неї обов’язки, передбачені п.п. 2, 3 ст. 76 КК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 369 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію засудженої ОСОБА_1 задовольнити.
Вирок Козівського районного суду від 11 листопада 2009 року відносно ОСОБА_1 змінити — на підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.
На підставі п.п. 2, 3 ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_1 обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.
В решті вирок залишити без змін.
Головуючий підпис
Судді два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Лекан І.Є.