АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

30  квітня 2010 р.     м. Тернопіль  

Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області Лекан І.Є.:  

за участю ОСОБА_1,  

розглянувши адміністративну справу за апеляцією ОСОБА_1 на постанову   Козівського районного суду від 24 лютого 2010 року,  

встановила:  

Постановою судді Козівського районного суду від 24 лютого 2010 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 гривень.  

Згідно даної постанови ОСОБА_1 02 лютого 2010 року близько 18 год. 45 хв. в смт Козова керував транспортним засобом марки ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп’яніння та відмовився від проходження до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння, чим порушив  п.2.5  Правил дорожнього руху України і вчинив правопорушення, передбачене  ст. 130 КупАП.  

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Козівського районного суду скасувати, а справу провадженням закрити за відсутністю складу правопорушення, посилаючись на те, що оскільки він був у нетверезому стані транспортним засобом керував його родич ОСОБА_2. Проте, працівники ДАІ, виявивши запах алкоголю від нього, як пасажира, запропонували пройти медичний огляд, від чого він відмовився та склали на нього протокол. Вказує, що і ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу за те, що в автомобілі, яким він керував по довіреності не освітлювався номерний знак. Зазначає, що його незаконно притягнули до відповідальності та вказує, що не були допитані свідки.  

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши скаржника, який підтримав подану апеляційну скаргу, пояснення ОСОБА_2, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити з наступних підстав.  

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 02.02.2010 року о 18 год. 45 хв. в смт Козова керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп’яніння та пройти медичне освідчення на стан алкогольного сп’яніння відмовився.  

В судовому засіданні ОСОБА_1 визнав факт перебування в нетверезому стані, однак заперечив факт перебування в такому стані за кермом автомобіля.  

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що 02.02.2010 року ввечері близько 19 год. віз свого родича ОСОБА_1 його автомобілем додому, оскільки той був випивший і не хотів сідати за кермо свого автомобіля. По дорозі їх зупинили працівники ДАІ, оскільки в автомобілі не освітлювався номерний знак (перегоріла лампочка) притягнули ОСОБА_2, як водія авто, до адміністративної відповідальності з накладенням адмінстягнення у виді 200 грн. штрафу. Так як документи на автомобіль були на ОСОБА_1 і він був у стані алкогольного сп’яніння працівники ДАІ також оформили протокол про адміністративне правопорушення і на ОСОБА_1.  

Як вбачається з постанови в справі про адміністративне правопорушення від 17 лютого 2010 року працівник ВДАІ Козівського району Гоголь М.М. притягнув ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності і наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 200 гривень за те, що 02.02.2010 року о 19 год 30 хв. в смт. Козова ОСОБА_2 керував транспортним засобом, в якого не освітлювався в нічний час номерний знак, чим порушив п. 30.2 Правил дорожнього руху України.  

Дані обставини підтверджують той факт, що за кермом автомобіля, під час затримання працівниками ДАІ автомобіля ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1, перебував ОСОБА_2, а не ОСОБА_1.  

Крім того, відповідно до п. 5.4 розділу V Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров’я посадова особа Державтоінспекції МВС в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп’яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.  

В порушення вищевказаних вимог інспектор ДПС Гоголь М.М. склав протокол без свідків.  

При притягненні до відповідальності за ст. 130 КпАП України, існує норма, щоб особа, яка перебуває у стані сп’яніння керувала транспортним засобом, тобто виконувала функції водія під час руху такого засобу.  

Як з’ясовано в судовому засіданні ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, функцій водія під час руху транспортного засобу не виконував, а ОСОБА_2, якому доручив ОСОБА_1 керування транспортним засобом  був тверезий.  

Однак, в суді першої інстанції вищенаведені обставини встановлені не були, чим було порушено права ОСОБА_1 на всебічне, повне і об’єктивне дослідження обставин справи.  

Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, тому вважаю постанову судді Козівського районного суду від 24.02.2010 року слід скасувати, а справу закрити.  

На  підставі наведеного, керуючись ст.ст. 293, 294 КпАП України,-  

постановила:  

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.  

Постанову Козівського районного суду від 24 лютого 2010 року скасувати, а провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 — закрити.  

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.  

  Суддя судової палати в кримінальних справах  
апеляційного суду Тернопільської області