АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

20 липня 2010 р.     м. Тернопіль  

Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області Лекан І.Є.:  

за участю ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2,  

розглянувши адміністративну справу за апеляцією ОСОБА_1 на постанову   Тернопільського міськрайонного суду від 18 березня 2010 року,  

встановила:  

Постановою судді Тернопільського міськрайонного суду від 18 березня 2010 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2550 гривень.  

Згідно даної постанови ОСОБА_1 09.01.2010 року о 13 год. 40 хв. в с. Остап’є Підволочиського району Тернопільської області керував транспортним засобом марки “ВАЗ 2101” д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп’яніння та на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп’яніння категорично відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.  

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, посилаючись на те, що даного правопорушення не скоював, вважає, що це була якась помилка, його не було відсторонено від керування автомобілем, вказує, що не було враховано його стан здоров’я, так як йому не можна вживати алкогольних напоїв. Також просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, оскільки суд належним чином не повідомив його про розгляд  справи, про ухвалене рішення дізнався при проходженні техогляду автомобіля.  

  Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши скаржника, його захисника, які підтримали подану апеляцію, приходжу до висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження слід задовольнити, у вимогах апеляційної скарги апелянта слід відмовити з наступних підстав.  

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що її розгляд відбувся у відсутності скаржника. Згідно довідки повідомлення ОСОБА_1 за адресою с. Івачів Горішній Тернопільського району Тернопільської області, яка вказана в протоколі про адміністративне правопорушення, не проживає. Як ствердив ОСОБА_1  про рішення суду йому стало відомо при проходженні техогляду автомобіля в червні 2010 року. Таким чином, строк на апеляційне оскарження апелянту слід поновити, оскільки він пропущений з поважних причин.  

Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1  ст. 130 КпАП України доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами. Сам правопорушник власноручно вказав, що вживав шлункові краплі, відмовився їхати в лікарню та погодився з оформленим на нього протоколом про адміністративне правопорушення.  

Протокол про адміністративне правопорушення складений в присутності свідків, які підтвердили вчинення ОСОБА_1 правопорушгення, даний протокол ніким не оскаржений та не спростований, а тому є належним доказом по справі.  

Згідно диспозиції ч.1 ст. 130 КпАП України, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції тягнуть за собою адміністративну відповідальність.  

Щодо посилання апелянта на те, що його інспектор не відсторонив від керування автомобілем, то сам по собі факт не відсторонення правопорушника  від керування транспортним засобом не звільняє правопорушника від адміністративної відповідальності.  

Суд також не може взяти до уваги пояснення свідка ОСОБА_3, оскільки даний свідок при складанні протоколу не була присутня.  

Відповідно до ч.2 ст. 38 КпАП України, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення.  

Таким чином, строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не порушено, адміністративне стягнення на правопорушника накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КпАП України з врахуванням його особи та характеру вчиненого правопорушення, а тому підстав для скасування постанови суду та її закриття не вбачаю.  

На  підставі наведеного, керуючись ст.ст. 293, 294 КпАП України,-  

  постановила:  

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.  

Скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду від 18 березня 2010 року щодо нього — без змін.  

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.  

  Суддя судової палати в кримінальних справах  
апеляційного суду Тернопільської області     підпис  

  З оригіналом згідно:  

Суддя апеляційного суду  

Тернопільської області                                                              Лекан І.Є.