. Справа № 22ц – 535 Головуючий у 1-й інстанції – Коротич І.А.
Категорія – 57 Доповідач – Демкович Ю.Й.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючої судді Парандюк Т.С.,
суддів Демковича Ю.Й., Ходоровського М.В.,
при секретарі Гачинській М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополя цивільну справу
за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області
на постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 10 вересня 2009 року
по справі за позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області /надалі «управління»/
про стягнення недоплачених сум у виді щомісячної надбавки до пенсії,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 з вернулася в суд з адміністративним позовом до управління про відновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів, визнання дій відповідача неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії за період з 2006 року по 2008 рік в сумі 3891,90 грн., оскільки позивач набула статусу дитини війни і згідно із ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» /надалі «Закон»/ має право на одержання пенсії, підвищеної на 30% мінімальної пенсії за віком, а відповідач всупереч рішень Конституційного суду України від 09.07.07 та від 22.05.08 підвищення та перерахування пенсії їй не проводить. Також, просить зобов’язати відповідача в подальшому нараховувати їй щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Кременецького районного суду Тернопільської області від 10.09.09 позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону.
Зобов’язано управління провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст. 6 Закону із 09.07.07 по 31.12.07 включно, а також з 22.05.08 по 31.12.08 включно, з врахуванням розміру встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.07 та виплаченої надбавки, встановленої для учасників війни.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі управління просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, ознайомившись з матеріалами справи, доводами скарги в її межах, колегія суддів вважає, що скарга до задоволення не підлягає.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд керувався тим, що управління як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону й здійснити позивачу відповідні нарахування (за той період, коли дія цієї норми не була зупинена), але у порушення вимог вказаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.
Із таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам чинного законодавства і ґрунтується на матеріалах справи.
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Протягом 2007 - 2008 років їй не було нараховано і виплачено підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з мотивів відсутності механізму розрахунку підвищення пенсій, а також, що у ст. 6 Закону не вказано, яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел фінансування та в якому процедурному порядку здійснюється їх призначення та виплата.
Статтею 6 Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» (зі змінами від 19.01.2006) дію ст. 6 Закону було призупинено і питання щодо його конституційності Конституційним Судом України не вирішувалось. У зв’язку з цим, відповідач не нараховував і не виплачував дітям війни, в т.ч. й позивачу, щомісячну доплату до пенсії. Проте, позивач за захистом своїх порушених прав у встановлені ч. 2 ст. 99 КАС України строки до суду не звернулася.
П. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону зупинено на 2007 рік із врахуванням вимог ст. 11 цього Закону.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п.12 ст. 71 та ст. 11 Закону.
Пп. 2 п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» змінено редакцію ст. 6 Закону, проте, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 ці зміни також визнані неконституційними, оскільки за правилами ч. 2 ст. 3 Закону державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення КС України рішення про їх неконституційність. Разом із цим, на підставі вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За вказаних обставин, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що позивачу з 09.07.07 по 31.12.07 та з 22.05.08 по 31.12.08 повинна була нараховуватись підвищена пенсія, яка передбачена для дітей війни. Відмова в такому нарахуванні та виплаті є протиправною бездіяльністю відповідача.
Правильним є висновок суду і щодо безпідставності позовних вимог про виплату позивачу вказаної підвищеної пенсії у 2006 році, оскільки така виплата могла здійснюватись в межах чинних на той час законодавчих актів.
Доводи апелянта щодо правомірності своїх дій із посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни на увагу не заслуговують, оскільки фінансування цих видатків не є предметом цього спору.
Проблеми надання бюджетних коштів управлінню для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядались.
Постанова суду відповідає вимогам чинних норм матеріального і процесуального права, тому підстав для її скасування немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області відхилити.
Постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 10 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги.
Головуюча - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Ю.Демкович